Останніми днями в Україні набула розголосу справа про подолання Верховною Радою України вето Президента України на Закон України «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України».

Поява голови «Нафтогазу» Олексія Івченка на новому «Мерседесі» не могла не викликати гордості за керівника державної компанії. Адже, можливо, таким чином він вирішив відповісти на чутки про її можливе банкрутство. Те, що Івченко змінив автомобіль, «Українська правда» помітила позаминулого тижня.

Україна після 26 березня ще не встигла себе осмислити. Потрібен час, аби вляглися пристрасті і встоялися цифри, а всі, кому небайдужа доля країни, детально проаналізували, що ж саме відбулося і що нам готує день грядущий.

У першому кварталі 2006 року в Криму прокурорами через суди повернено державі 215 гектарів землі і понад один мільйон гривень заподіяних в земельній сфері збитків. Про це повідомили в прес-службі прокуратури АР Криму.

Міський голова Кременчука Микола Глухов (нещодавно, до речі, обраний земляками на третій термін) якось назвав рідне місто робітничим мозолем на долоні України. Так воно, власне, і є. Тут — десятки великих і малих підприємств, більшість яких, ясна річ, на сьогодні приватизована. Проте декому, мабуть, не до вподоби, що саме він (чи вони?) не встигли на ярмарок, а тільки на розбирання шапок. Тож і влаштовуються брудні підкилимні війни. З розрахованим на підтримку влади втручанням правоохоронців, виходом у пресу, екрани телебачення. Ці війни набувають нерідко кримінального забарвлення.

Париж — місце останнього спочинку славетного командарма селянської армії Нестора Махна. Тут він провів останні дев’ять років свого життя, про які сьогодні мало відомо. Цього року мені двічі поталанило побувати у столиці Франції. Овіяна легендами постать рубаки-відчайдуха з дитинства полонила мою уяву після розповідей діда, рідний брат якого був махновцем. Тож тільки-но видалася вільна хвилина, я вирішив розшукати могилу Батька Махна...

Справа, за станцією метро «Арсенальна», стрімко спускається доріжка до Паркової алеї. Ще донедавна такий затишний, заліснений дніпровський схил в урочищі, яке згадується в літописах, нині сплюндрований. Тепер тут будівельний майданчик, де височіє отой висотний будинок-монстр, який викликав обурення киян. Начебто його мали «усікти», але коли часто проходжу повз і дивлюся на нього, він не зменшується і, видається, поволеньки опоряджується. Скільки тоді зрубали дерев — тінистих, могутніх, кряжистих — широчезних в обхваті! Потім швиденько викорчували ці пні, аби не нагадували про розбій серед білого дня. І ніхто із кучмівської свити нині не покараний, хоча за кордоном таке варварство в заповідній зоні розцінюється як кримінал.

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представляє виставу «Соло для годинника з передзвоном» за однойменною п’єсою словацького драматурга Освальда Заградника.

З першого по п’яте квітня у Києві відбулися «Дні польського кіно», які представляли Польський інститут у Києві та Всеукраїнська мережа кінотеатрів «Кінопалац». Подія відбувалася за підтримки Інституту Адама Міцкевича у Варшаві.

Здається, що в найближчому майбутньому приліт міграційних птахів викликатиме в нас не радість весняного оновлення природи, а тваринний жах, як у персонажів відомого фільму американського режисера Алфреда Хічкока. В усякому разі вже цьогорічна поява в Україні перелітних птахів може завдати головного болю орнітологам, зоологам, ветеринарам, господарникам, звичайним людям і, безперечно, владі. Хоча остання, на диво, залишається спокійною у той час, як сусідні держави вживають невідкладних заходів для запобігання вірогідної епідемії пташиного грипу.

85 років тому народився льотчик-космонавт Георгій Береговий

Чому українці не приймають цей дарунок?

Останнім часом в українському футболі знову жваво заговорили про договірні матчі. Причому з двох не пов’язаних між собою інформаційних приводів. Хоча й обидва мають,так би мовити, львівське походження. Так, у місцевій газеті «Поступ» з’явилося інтерв’ю з Олегом Федорчуком — колишнім тренером вищолігової «Таврії», який нині очолює «Кримтеплицю» (Молодіжне), що виступає в першій лізі. У ньому на запитання про його відставку з тренерського містка «Таврії» фахівець відповів наступне:

Американка Кортні Стівенсон народила п’ятеро дітей. Операція кесаревого розтину була проведена 30 березня в Шведському медичному центрі Сіетла. Чотири дівчинки і один хлопчик з’явилися на світ цілком здоровими, хоч і сильно недоношеними. Щоб допомогти молодим батькам, у яких вже є одна дитина — трирічна дівчинка, земляки вирішили скинутись і побудувати великий новий будинок замість будинку на колесах, в якому жили Стівенсони.