ПРОКЛАДАВ ШЛЯХ ДО СТИКУВАННЯ КОСМІЧНИХ КОРАБЛІВ

85 років тому народився льотчик-космонавт Георгій Береговий

Пригадується, як у березні 1990 року в один із вихідних днів в Алма-Аті відбулася подія, що здивувала місто. Опівдні у повітрі з’явилися три різнокольорові повітряні кулі. Літальні апарати пливли так низько, що було чітко видно обличчя аеронавтів. На одній з повітряних куль летів гість столиці Казахстану — двічі Герой СРСР, льотчик-космонавт Георгій Тимофійович Береговий. Польоти повітряних куль відбувалися напередодні відкриття в Алма-Аті союзної науково-практичної конференції з проблем розвитку повітроплавання в країні. Тож незважаючи на поважний вік, Г.Т. Береговий продовжував літати і після семидесяти років.

Немає потреби детально розповідати про життєвий і трудовий шлях цієї легендарної людини. Нагадаємо тільки, що майбутній Герой — наш співвітчизник. Село Федорівка Карлівського району на Полтавщині — його мала батьківщина, де він народився 15 квітня 1921 року. Дитинство минуло у місті Єнакієвому Донецької області. З сімнадцяти років юнак працював на місцевому металургійному заводі, навчався в аероклубі. Далі — Ворошиловградська військова авіаційна школа, участь у Другій світовій війні, служба у штурмовій авіації. Спочатку льотчиком, потім командиром ескадрильї. До речі, свій сотий бойовий виліт гвардії старший лейтенант Г. Береговий здійснив саме над Україною, в районі Звенигородка—Шпола. На той час на грудях льотчика вже сяяли три ордени: Олександра Невського і два Червоного Прапора. Ще після восьми переможних боїв з ворогом йому було присвоєно звання Героя СРСР (1944). А всього на його рахунку — 185 бойових вильотів на штурм важливих об’єктів, живої сили і військової техніки противника.
Після війни закінчив Вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів, а у 1956 року — Військово-повітряну академію (нині їмені Ю.Гагаріна). Далі 16 років служив льотчиком-випробувачем, коли кожен політ — це поєдинок із невідомістю. Маючи великий життєвий і професійний досвід, потрапив до загону космонавтів (1964). Чотири роки готувався до заповітної мети. Нарешті 26-30 жовтня 1968 року Георгій Береговий вирвався у політ на космічному кораблі «Союз-З», який відбувався у складних умовах. Пілотований корабель кілька разів зближався з безпілотним «Союзом-2» до відстані одного-двох метрів. Після закінчення експерименту безпілотний корабель спустили з орбіти і успішно приземлили, а політ Георгія Тимофїйовича тривав ще три доби. Космонавт провів значний комплекс наукових досліджень: фотографував хмарне і сніжне покриття, денний і вечірній горизонт Землі, спостерігав за утворенням циклонів, визначив кілька вогнищ лісових пожеж на континенті. У результаті спільного польоту космічних кораблів «Союз-2» і «Союз-3» були вирішені важливі завдання по відпрацюванню засобів для автоматичного пошуку, зближення і стикування кораблів, ручного управління новим апаратом під час виконання маневрів. Крім того, був підтверджений високий рівень надійності бортових систем і апаратури корабля. Основне льотне відпрацювання космічного корабля «Союз» було завершено.
За цей випробувальний політ наш земляк удостоївся другої Золотої Зірки і звання генерал-майора авіації. Потім 15 років працював директором науково-дослідного Інституту Центру підготовки космонавтів імені Ю. Гагаріна, віддаючи всі сили, енергію, знання освоєнню космосу. Колеги по службі і сьогодні відзначають людяність Георгія ТимофІйовича, розсудливість, об’єктивність. Думки його були завжди виважені і виразні, прагнення до ризику межували у характері космонавта з глибокими знаннями обстановки, точними розрахунками. Йому були притаманні такі людські риси, як кмітливість, привабливість, скромність, почуття гумору.
Георгій Береговий — лауреат Державних премій СРСР І України, почесний громадянин семи міст країн Європи. А ще — кандидат психологічних наук, автор більше двадцяти наукових праць, шести книг, нагороджений золотими медалями імені К.Ціолковського та Ю. Гагаріна.
Багато десятиліть Георгій Тимофійович жив і працював у Москві, але часто приїжджав на дорогу серцю Україну. Охоче, з душевним трепетом відвідував рідну Федорівку, де народився, місто Єнакієве, де починав свої перші самостійні трудові кроки, місто Луганськ, де вчився льотної справи, місто Київ, яке боронив в роки фашистської навали.
Не стало двічі Героя СРСР, заслуженого льотчика-випробувача, генерал-лейтенанта Г.Т. Берегового 30 червня 1995 року. Помер після операції на серці. Похований на Новодівичому кладовищі російської столиці. 

Валентин САНДУЛ,
член Авіакосмічного товариства України
м. Київ