Тепер він пересувається на «Мерседесі» суперактуального дизайну, який з`явився у продажу лише наприкінці 2005 року.
Це новий «Мерседес» S-класу. Кореспондент «Української правди» сфотографував машину Івченка, коли він виходив зі штабу «Нашої України» на наступний день після парламентських виборів, 27 березня.
Попри третє місце ющенківців на виборах, Івченко, усміхаючись, залишив будинок, сказавши, що «обов’язково» буде створена помаранчева коаліція. Коли ж він почав сідати у новий автомобіль і журналіст запитав керівника «Нафтогазу» про причини зміни транспортного засобу, Івченко нічого не відповів. Дарма, бо нам все одно вдалося багато чого з’ясувати.
Отже, на машині Івченка стоїть номер АА 22 74 АІ. Завдяки своїм джерелам «Українській правді» вдалося з’ясувати, що цей автомобіль значиться за дочірнім підприємством «Нафтогазу», яке теж є державним і називається «Газ-тепло».
«Нафтогаз» — державна компанія, яка управляє майном, що належить українському народу. Таким чином є пряма залежність між рівнем пенсій в Україні та діяльністю «Нафтогазу». Адже цей монополіст — головний платник податків в державі.
Більше того, сумнівно, щоб у Івченка була особлива потреба для заміни автомобіля. Його попередник Юрій Бойко придбав «Мерседес» S-класу в 2004 році, розповів колишній прес-секретар «Нафтогазу» Костянтин Бородін. Тобто, виходить, що та машина поїздила трохи більше, ніж півтора року, як раптом Івченку закортіло пересісти у нове авто.
Тепер дещо про те, у скільки обійшовся «Нафтогазу» (читай — бюджету) автомобіль Івченка.
Від своїх джерел нам вдалося дізнатися характеристики машини. Цей «Мерседес» S-500 має наповнення тюнингу AMG. Об’єм двигуна — 5,5 літрів. Потужність — 388 кінських сил.
У машині є, наприклад, холодильник. Якщо Івченку захочеться подивитися кіно, то до його послуг телевізор разом з DVD-програвачем та чейнджером.
В машині є мобільний телефон з «blue tooth». Спеціальне освітлення салону «Ambient lighting». Панелі з горіхового дерева.
І, звичайно, подорож для керівника «Нафтогазу» має супроводжуватися задоволенням — тому в автомобілі Івченка стоять масажні крісла.
Вартість такого крейсера на колесах — 215 000 доларів. Тобто 1 мільйон 85 тисяч 750 гривень.
Чи міг Івченко поводитися скромніше? Очевидно, що так.
Потяг до шикарного за рахунок державної компанії проявився у тому, що Івченку купили саме S-клас. Наприклад, голова «Нафтогазу» в 2000-2002 роках Вадим Копилов їздив на скромнішій машині — «Мерседесі» E-серії. Цим авто також якийсь час користувався Юрій Бойко.
По-друге, є багато салонів, де Івченко міг придбати S-клас у старому дизайні кузова. Такий автомобіль був би дешевшим на десятки тисяч доларів.
Але навіть якщо Івченко вирішив, що держава може потерпіти, й захотів виключно новий S-клас, то він міг би придбати його без масажних та інших додаткових, але безглуздих опцій за 931 тисячу гривень.
Саме за такі гроші зараз наявний S-клас у офіційного дилера «Мерседеса» «Автомобільний дім «Україна». Чи різниця в 150 тисяч гривень, як, власне, і мільйон за машину — це не гроші для Івченка?
Щоб зрозуміти, чим керувався Івченко при поліпшенні своїх транспортних умов, ми зв’язалися з прес-секретарем «Нафтогазу» Сергієм Лук’янчуком. Він визнав, що його шеф уже два місяці як користується новою машиною.
«Для обслуговування керівництва компанії потрібен автомобіль. Це такий же інструмент, як робочий кабінет. Автомобіль грає багато факторів: від представницького до фактора безпеки», — сказав Лук’янчук.
«Простіше купити новий автомобіль, ніж витрачати гроші на ремонт», — додав він, тому що «машини керівництва «Нафтогазу» часто ламаються, бо багато експлуатуються».
Для офіційних пояснень «Нафтогазу» Лук’янчук попросив надіслати їм поштою листа. Того ж дня конверт від УП було опущено у скриньку, і ми з нетерпінням чекаємо на відповіді Івченка.
Власне, ніхто не заперечує, що перші особи великих підприємств мають право їздити на «Мерседесах». Є проблема в тому, де зупиняється рука, яка в цьому випадку залазить у кишеню платників податків.
Це новий «Мерседес» S-класу. Кореспондент «Української правди» сфотографував машину Івченка, коли він виходив зі штабу «Нашої України» на наступний день після парламентських виборів, 27 березня.
Попри третє місце ющенківців на виборах, Івченко, усміхаючись, залишив будинок, сказавши, що «обов’язково» буде створена помаранчева коаліція. Коли ж він почав сідати у новий автомобіль і журналіст запитав керівника «Нафтогазу» про причини зміни транспортного засобу, Івченко нічого не відповів. Дарма, бо нам все одно вдалося багато чого з’ясувати.
Отже, на машині Івченка стоїть номер АА 22 74 АІ. Завдяки своїм джерелам «Українській правді» вдалося з’ясувати, що цей автомобіль значиться за дочірнім підприємством «Нафтогазу», яке теж є державним і називається «Газ-тепло».
«Нафтогаз» — державна компанія, яка управляє майном, що належить українському народу. Таким чином є пряма залежність між рівнем пенсій в Україні та діяльністю «Нафтогазу». Адже цей монополіст — головний платник податків в державі.
Більше того, сумнівно, щоб у Івченка була особлива потреба для заміни автомобіля. Його попередник Юрій Бойко придбав «Мерседес» S-класу в 2004 році, розповів колишній прес-секретар «Нафтогазу» Костянтин Бородін. Тобто, виходить, що та машина поїздила трохи більше, ніж півтора року, як раптом Івченку закортіло пересісти у нове авто.
Тепер дещо про те, у скільки обійшовся «Нафтогазу» (читай — бюджету) автомобіль Івченка.
Від своїх джерел нам вдалося дізнатися характеристики машини. Цей «Мерседес» S-500 має наповнення тюнингу AMG. Об’єм двигуна — 5,5 літрів. Потужність — 388 кінських сил.
У машині є, наприклад, холодильник. Якщо Івченку захочеться подивитися кіно, то до його послуг телевізор разом з DVD-програвачем та чейнджером.
В машині є мобільний телефон з «blue tooth». Спеціальне освітлення салону «Ambient lighting». Панелі з горіхового дерева.
І, звичайно, подорож для керівника «Нафтогазу» має супроводжуватися задоволенням — тому в автомобілі Івченка стоять масажні крісла.
Вартість такого крейсера на колесах — 215 000 доларів. Тобто 1 мільйон 85 тисяч 750 гривень.
Чи міг Івченко поводитися скромніше? Очевидно, що так.
Потяг до шикарного за рахунок державної компанії проявився у тому, що Івченку купили саме S-клас. Наприклад, голова «Нафтогазу» в 2000-2002 роках Вадим Копилов їздив на скромнішій машині — «Мерседесі» E-серії. Цим авто також якийсь час користувався Юрій Бойко.
По-друге, є багато салонів, де Івченко міг придбати S-клас у старому дизайні кузова. Такий автомобіль був би дешевшим на десятки тисяч доларів.
Але навіть якщо Івченко вирішив, що держава може потерпіти, й захотів виключно новий S-клас, то він міг би придбати його без масажних та інших додаткових, але безглуздих опцій за 931 тисячу гривень.
Саме за такі гроші зараз наявний S-клас у офіційного дилера «Мерседеса» «Автомобільний дім «Україна». Чи різниця в 150 тисяч гривень, як, власне, і мільйон за машину — це не гроші для Івченка?
Щоб зрозуміти, чим керувався Івченко при поліпшенні своїх транспортних умов, ми зв’язалися з прес-секретарем «Нафтогазу» Сергієм Лук’янчуком. Він визнав, що його шеф уже два місяці як користується новою машиною.
«Для обслуговування керівництва компанії потрібен автомобіль. Це такий же інструмент, як робочий кабінет. Автомобіль грає багато факторів: від представницького до фактора безпеки», — сказав Лук’янчук.
«Простіше купити новий автомобіль, ніж витрачати гроші на ремонт», — додав він, тому що «машини керівництва «Нафтогазу» часто ламаються, бо багато експлуатуються».
Для офіційних пояснень «Нафтогазу» Лук’янчук попросив надіслати їм поштою листа. Того ж дня конверт від УП було опущено у скриньку, і ми з нетерпінням чекаємо на відповіді Івченка.
Власне, ніхто не заперечує, що перші особи великих підприємств мають право їздити на «Мерседесах». Є проблема в тому, де зупиняється рука, яка в цьому випадку залазить у кишеню платників податків.