Шановний Вікторе Андрійовичу!
Звертаюся до Вас від імені багатьох професіоналів телебачення і численних телеглядачів — пересічних громадян України. Вже давно відомо, що саме телебачення (якщо воно відповідає всім професійним вимогам) — перший помічник Держави у вихованні реального патріотизму, пропаганді здорового способу життя, високих моральних цінностей. Однак останнім часом саме «Перший Національний», котрий має бути провідником державних ідей, стає дедалі більш вузькотемним і нецікавим. І, що найгірше, свідомо розвалюється його президентом для подальшої «прихватизації». Країна, уряд, Президент, Верховна Рада втрачають державне телебачення. Десятки проектів просто відкидаються, не виконується державне замовлення, створюються власні (далекі від телебачення структури на кшталт кафе та ресторанів), культурних та пізнавальних програм майже не існує, зі спортивних лишився футбол...
Люди й досі не розуміють: «Звідки взявся президент НТКУ Докаленко, коли, згідно з оголошеним Державою конкурсом, на заміщення цієї вакансії претендувало щонайменше п’ятеро високих професіоналів. Люди писали проекти реорганізації НТКУ, наводили розрахунки, змальовували перспективи. А коли настав день захисту проектів, їм було завдано удару нижче пояса. З’явилася людина, котра нікому і ніколи не може просто подивитись у вічі. Почався розпад творчого колективу. Люди бояться відкрито протестувати проти спотворення обличчя НТКУ. І воно зараз нерейтингове.
Секція інформаційної політики робочої групи з патріотичного виховання молоді при РНБО України проводила тримісячний моніторинг роботи телеканалів, і найгіршим виявився саме «Перший Національний». Окрім незграбних і нецікавих ток-шоу та пісень М. Поплавського відпочити глядачеві немає з чим. А де ж потужний культурний потенціал, де наші яскраві особистості, де жива історія України? Низька культура ведення всіх програм, підміна розумного сурогатом тінейджерського белькотіння та «прогинання» перед тими, хто може «підхарчувати». Активне небажання слухати інші думки та поради, відсутність реально діючої художньої ради — все це веде до деградації державного телемовлення.
Я прекрасно розумію, чим я ризикую, роблячи такий жест. Але я віддав саме державному телебаченню понад 30 років творчої праці, маю багато нових проектів і планів і не хочу, щоб мої молоді колеги входили у загниваючий телепростір.
«Перший Національний» має бути справді Національним, що відповідало б інтересам (перш за все) українського народу — пересічним громадянам, а не окремим «VІР-особам», для яких отакі президенти НТКУ, як нинішній, зручні й комфортні. Оскільки я ніколи не претендував на жодні посади, окрім права називатися Журналістом, не боюся підписати цього листа на захист сотень своїх колег. А щоб підтвердити вагомість наведених аргументів щодо перетворення Державного ТБ на справді цікаве народу, разом зі мною цей лист підписують і авторитетні в нашій державі особистості.
З повагою
Валентин ЩЕРБАЧОВ