До симпатиків останнього належить і президент ФФУ Григорій Суркіс. Після цих виборів керівника УЄФА про «головного футболіста» України сказали – «не на того поставив». Мовляв, продовжив серію програшних ставок, яка триває з президентських виборів в Україні 2004-го та парламентських 2005-го.
Воно й справді так. Та найцікавіше те, що, за великим рахунком, у Суркіса не було можливості ставити по-іншому. Річ не в тому, що Рахмільовича спонукало сумління підтримувати давнього приятеля, знайомого ще по київському ресторану «Дубки».
Моральний рівень Суркіса цілком би йому дозволяв за непевної ситуації поводитися, як-то кажуть, і вашим, і нашим. Принагідно і «Дубків» «вистачило» б на Платіні й не тільки. Тільки-от виходить одна справа заприятелювати з чиновником Юхансоном, а зовсім інша – з суто футбольною людиною, якою є знаменитий Мішель.
Його гра була новим віянням у футболі. Сподіватимемося, що дух футбольного революціонера супроводжуватиме Платіні і в роботі на високій посаді керівника УЄФА. І його вибори стануть прикладом для всіх інших футбольних структур та організацій, на чолі яких так само стануть футбольні люди. У тім числі – і в Україні.
Олександр НАКАЗНЕНКО,
співкоординатор громадського руху
«ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ»
МІШЕЛЬ ПЛАТІНІ – ПРЕЗИДЕНТ УЄФА або СЕРІЯ НЕВДАЛИХ СТАВОК СУРКІСА
Нещодавно новим керівником Європейського союзу футбольних асоціацій (УЄФА) обрано легендарного гравця 80-их років минулого століття француза Мішеля Платіні. На Конгресі УЄФА в німецькому Дюссельдорфі за Платіні проголосувало 27 делегатів, а за його конкурента, тепер вже колишнього президента УЄФА шведа Леннарта Юхансона віддали 23 голоси.
попередня стаття
ЩО ХОДИТЬ В МИРУ БЕЗ НІГ, БЕЗ ТОРБИ…
ЩО ХОДИТЬ В МИРУ БЕЗ НІГ, БЕЗ ТОРБИ…