Латвійського легіонера нападаючого Маріса Верпаковскіса, якого кілька років тому «Динамо» купило за три мільйони доларів, за такі ж гроші збираються продати іспанському «Гетафе». Щоправда, поки що в іспанців вистачило коштів тільки на піврічну оренду екс-динамівця. Марісу ще потрібно буде добре постаратися, аби його новий клуб виявив бажання заплатити за нього затребувану суму. Судячи з настрою, латвієць має бажання довести, що вартий цих грошей. Вже в дебютному матчі за «Гетафе» Верпаковскіс зіграв проти маститої «Барселони» і, як кажуть, каші не зіпсував. Хоч і не відзначився голом, його новий клуб зіграв внічию 1:1 з грандом світового рівня.
До речі, зараз «Гетафе» тренує німецький фахівець Бернд Шустер – відомий українським вболівальникам у недалекому минулому наставник донецького «Шахтаря». Верпаковскіс вважає, що саме у ті часи виступів за «Динамо» проти гірників його гра й сподобалася Шустеру. Після переходу з «Динамо» до іспанського клубу Верпаковскіс зізнався, що у нього є певне невдоволення від перебування у київському клубі, оскільки, за його словами, «Анатолій Дем’яненко міг би більше мені довіряти, я відчував у собі сили, тож, гадаю, міг би закріпитися у складі».
Колись місце в основі київського «Динамо», як і нині у національній збірній, було гарантоване Андрію Шевченку. Чого не скажеш про його нинішній клуб – лондонський «Челсі». Там він постійно критикується за низьку результативність. Андрію раз по раз дають «останній шанс» та сватають до інших команд. Однією з них є київське «Динамо», в якому Шевченко розпочав свою зоряну кар’єру. Так, нинішній президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс висловив припущення, що Андрій повернеться до Києва, якщо «не у 2007-му, то через два, три, чотири роки»… Звісно, Шевченко колись повернеться. Коли стане вільним агентом, або завершить ігрову кар’єру.
За повідомленням інформагенцій, Суркіс готовий заплатити за Шевченка 58 мільйонів доларів (за стільки він перейшов з «Мілана» до «Челсі»). «Якщо в Андрія виникне бажання повернутися, затримки через фінансове питання не виникне. «Головне – бажання гравця, – цитують висловлювання Суркіса ЗМІ. – Я хотів купити Кержакова. Пропонував більше, ніж «Севілья». Але не захотів сам футболіст. Чи захоче Шевченко?». Звісно, що не захоче. Бо, де ж Суркіс візьме 58 мільйонів доларів? Це більше, ніж річний бюджет динамівського клубу. Суркіс уміє зробити «заманливу» пропозицію, від якої відмовляться. Основна мета таких амбітних заяв динамівського керманича – популізм та самохизування.
Потурає бажанням Шевченка і головний тренер національної збірної України Олег Блохін. Щоправда, керуючись зовсім іншими мотиваціями. Нещодавно він заявив, що не наполягатиме, аби на товариський матч 7-го лютого проти збірної Ізраїлю неодмінно прибули Шевченко та Воронін. Мовляв, захочуть – приїдуть, не захочуть, то й без них обійдемося. «Шевченку і Вороніну, як ви розумієте, не потрібно нічого доводити, – зазначив Олег Блохін. – Якщо в Ізраїль вони не приїдуть, ми перевіримо інших футболістів».
Цілком слушна думка. Однак виникає побоювання, аби за такі слова комусь не стукнуло в голову звинувачувати Блохіна в «антисемітизмі». Мовляв, що за вільнодумство: захочуть «зірки» – поїдуть до Ізраїлю, не захочуть – не поїдуть. Адже тамтешня публіка вважає за честь відвідини їхньої країни, попри те, що у футбольному плані до «зірковості» їм далеко, як до неба.
Справді, не варто кудись Шевченка залучати навмисне, всупереч думці фахівців. От що сказав Олег Блохін з приводу нинішніх колізій капітана збірної України в лондонському «Челсі»: «Андрія запрошували в англійський суперклуб як бомбардира і тепер критикують за невисоку результативність. На мою думку, критики Шевченка не завжди справедливі: треба виявити терпіння, дати можливість форварду адаптуватися до нових реалій. І ще. Добре, коли футбольна зірка потрапляє під пресинг преси, уболівальників. Але коли сам головний тренер клубу починає негативно висловлюватися про гравця, з яким працює не так і довго і якого сам хотів бачити у своїй команді, – мені це і незрозуміло, і неприємно». Інше питання: наскільки було б приємно Блохіну, і як би він висловлювався у разі, коли йому нав’язали того чи іншого гравця – мовляв, панькайся з ним.
Донецький «Шахтар» зазвичай раніше кожного міжсезоння відзначався приголомшливими, передовсім у фінансовому вимірі, закупівлями заморських (переважно бразильських) «зірок». Тепер постає інше питання – кого гірники збираються продавати? «Усе залежить від пропозицій, що нам надійдуть та від бажання самих гравців піти, – розповів головний тренер «Шахтаря» румун Мирча Луческу. – Але все має бути офіційно, без посередників. Якщо закордонний клуб звертатиметься безпосередньо до нас, ми розглянемо його пропозицію. Але особисто я не думаю, що хтось нас залишить. Виняток у цьому плані лише Тимощук, що дуже багато чзробив для нашого клубу. Ми готові його відпустити, якщо з’явиться гідна пропозиція».
Натомість з’явилася «негідна пропозиція» з італійської «Фіорентини» щодо бразильського легіонера Елано. За атакуючого півзахисника, якого донецький клуб вважає «трампліном» для стрибка в якусь імениту європейську команду, італійці запропонували удвічі менше, ніж Елано коштував «Шахтарю». Що ж, добрий привід гравцю для ревізії самооцінки і водночас стимул совісніше поставитися до виступів за ту команду, кольори якої він захищає нині. Інакше замість Європи реальна перспектива Елано продовжити ігрову кар’єру в «Шахтарі-2».
Ще Луческу обурювався заниженою оцінкою французьким «Парі Сен-Жермен» хорватського легіонера гірників Даріо Срни. Французи запропонували за нього 3-4 мільйони доларів. Натомість тренер «Шахтаря» сказав, що той коштує не менше 10 мільйонів. «Хочу звернути увагу на реальну вартість нашого гравця, – зазначив Луческу. – Сьогодні це один із провідних футболістів «Шахтаря» і один з кращих лінійних гравців європейського й світового футболу. Йому всього 24 роки. Це молодий гравець, у якого велике майбутнє. Його виступи в «Шахтарі» і на рівні національної збірної Хорватії дуже високо оцінюються. Даріо був запрошений до «Шахтаря» в 20 років. За ці роки він виріс як професіонал. З кожним сезоном він грає все краще й краще. Ми не проти трансферів наших гравців, це найзвичайніша практика європейських клубів. Але викликає здивування те, що такий клуб як «Парі Сен-Жермен» дає подібну оцінку футболістові «Шахтаря». Можу сказати, що вартість цього гравця – 10 мільйонів євро. Це наша оцінка, що базується на аналізі рівня його гри. І, зрозуміло, ми не можемо допустити, щоб хтось занижував цю ціну залежно від своїх інтересів. Було кілька клубів, які висловлювали свою зацікавленість у Даріо Срні – «Ліверпуль», ПСЖ, «Монако». Всі клуби, які мають на нього якісь види, повинні розуміти реальну вартість – 10 мільйонів євро. Якби такий гравець виступав у якомусь із чемпіонатів першої європейської п’ятірки, то він би, напевно, коштував 15 мільйонів і навіть більше». Ось так фінансові мотивації пробуджують в румунському тренері переймання рівнем українського футболу.
Не проявляє особливої активності на трансферному ринку ще один претендент на нагороди української першості – дніпропетровський «Дніпро». Хоча вже на початку року уклали контракт з грузинським легіонером Канкавою. Цілком вірогідно, що протягом цього міжсезоння «Дніпро» підсилять ще кілька виконавців. Адже по завершенні минулого року чимало гравців дніпропетровського клубу було виставлено на трансфер. Тож є потреба у замінах належного рівня.
Цікавим з цього приводу є висловлення головного тренера «Дніпра» Олега Протасова: «Ми плануємо підсилити склад, ведемо в цьому напрямку роботу, шукаємо кандидатів на позиції лівого захисника і нападника. Не виключено, що потенційні новачки приїдуть уже на перший збір. Розмова ведеться з багатьма, загалом – з іноземцями, оскільки в Україні ті футболісти, що нас влаштовують за рівнем майстерності, або не продаються, або оцінюються зовсім неадекватно».
Подібні міркування останнім часом частенько доводиться чути. Зокрема, про завищені ціни на українських гравців нещодавно говорив наставник харківського «Металіста» Мирон Маркевич. З цього можна зробити висновки, що неадекватність в оцінці виконавців – загальна проблема українського футболу. Оскільки стосується вона не тільки легіонерів, а й своїх гравців.
Олександр НАКАЗНЕНКО