Про це розповідає завідувач відділу фізики тіл Сонячної системи Головної астрономічної обсерваторії Анатолій Відьмаченко.
– Вифлеємська зоря мала б з’явитися у період правління юдейського царя Ірода, який наказав убивати всіх дітей до двох років, щоби згубити новонародженого царя Ісуса. Ірод помер у четвертому році до нашої ери. Тож виходить, що Ісус народився раніше, ніж вважається, – за кілька літ до початку нашої ери чи, як кажуть, Різдва Христового.
Царі, які хотіли поклонитися немовляткові, йшли за сяйвом так званої Вифлеємської зірки. Привернути увагу людей могло лише якесь незвичне явище. У небесах, мабуть, з’явився якийсь цікавий об’єкт. Є кілька таких небесних об’єктів, які можна вважати Вифлеємською зіркою. Це могла бути комета. Чи кілька планет нашої Сонячної системи дуже наблизилися одна до одної. Це могли бути Юпітер, Венера або ж Сатурн, Марс.
У стародавніх літописах згадується, що приблизно в час, коли народився Ісус Христос, спостерігалося таке зближення планет. Йдеться про Юпітер та Венеру. Відстань між ними була меншою, аніж один градус. Вона приблизно така, як діаметр Місяця. Якщо звернутися до біблійних текстів, то в них мовиться, що Вифлеємську зірку царі бачили щоранку впродовж 70 днів. Планети не могли аж стільки часу перебувати в одному положенні, наближені одна до одної.
У 12 році до нашої ери на небесній сфері з’явилася всім уже відома комета Галлея, за якою ми спостерігали 1986 року. Але знову ж таки царі бачили Вифлеємську зірку щоранку протягом 70 днів. Комета стільки часу не могла з’являтися на небі. До того ж комети завжди вважалися передвісниками чогось лихого. А йдеться про радісне: народження Месії. Тож сумнівно, що Вифлеємська зірка була саме кометою.
Отож, виникає запитання: якщо Вифлеємська зірка – це не комета і не наближення кількох планет, то що це за об’єкт бачили люди із Землі? Є ще один дуже цікавий небесний об’єкт. Вони могли спостерігати дуже яскравий спалах якоїсь наднової зірки. Дослідження давньокитайських літописів вказують на те, що десь у 4 році до нашої ери та близько 5-7 років до нашої ери були яскраві спалахи наднових зірок. Один такий появою – у сузір’ї Оріона, його було видно саме вранці.
За спалахом цієї наднової зірки люди могли спостерігати приблизно у травні 4 року до нашої ери. Є особливий тип наднових зірок, які з появою на небесній сфері впродовж кількох тижнів поступово стають яскравішими. Опісля ще майже місяць ця зірка досить помітна яскрава і ще протягом наступного місяця її блиск поступово згасає. Саме наднову зірку могли бачити царі впродовж трьох місяців.
Ще одна наднова зірка спалахнула у вересні в 4 році до нашої ери. Її могли бачити царі на небесній сфері близько 70 днів. І, напевно, ось це явище – спалах наднової зірки у вересні – й назвали Вифлеємською зіркою. В 337 році нашої ери папа римський Юлій І затвердив 25 грудня днем Різдва Христового. До того часу не було точної дати народження Ісуса Христа. Якщо вибирати між травневим спалахом наднової зірки та вересневим, то, найімовірніше, Вифлеємська зірка з’явилася осіннього місяця.
Богдана МАРТИНЮК