СПАДЩИНА ВІД НЕРЕЗИДЕНТА
Верховна Рада України внесла зміни до правил оподаткування деяких доходів. Зокрема, з 1 січня 2007 року для членів сім’ї першого ступеня споріднення діятиме нульова ставка податку при одержанні спадщини чи подарунків. Проте будь-яка спадщина, одержана від нерезидента, оподатковуватиметься 15 відсотками.
Якою буде ставка оподаткування з 1 січня 2007 року: а) для нерезидента (першого та другого ступеня споріднення) зі своїми родичами в Україні, від яких отримує спадщину чи подарунок; б) для такого ж нерезидента, що має статус закордонного українця, враховуючи статтю 9 Закону України «Про правовий статус закордонних українців»?
Віктор СМІЛИВИЙ
м. Борзна Чернігівської області
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначений статтею 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – закон).
Згідно з підпунктом 13.2.3 пункту 13.2 цієї статті, при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.3 статті 7 цього закону, до будь-якого об’єкта спадщини.
При цьому, відповідно до пункту 7.1 статті 7 закону ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.
Пунктом 7.3 статті 7 закону встановлено, що ставка податку складається з подвійного розміру ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів – фізичних осіб, за винятком осіб, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього закону.
Таким чином, з 1 січня 2007 року в разі отримання спадщини спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента незалежно від ступеня споріднення, така спадщина буде оподатковуватися за ставкою 30 відсотків від об’єкта оподаткування.
Статтею 14 закону встановлений порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладання договору дарування). Згідно з пунктом 14.1 цієї статті кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим законом для оподаткування спадщини.
При цьому слід враховувати, що, згідно зі статтею першою закону, терміни вживаються, зокрема, в такому значенні: фізична особа-резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання в жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєтрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то для оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим законом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства, то її статус визначається, згідно з нормами міжнародного права. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому цим законом, або її реєстрація як самозайнятої особи. Фізична особа-нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом України.
Мін’юст України
ПРЕМІЇ ВРАХОВУЮТЬСЯ
Поясніть, будь ласка, чи враховуються премії при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки? Якщо так, то як це робиться?
Ольга ВОРОНЧАК
м. Ременець Тернопільської області
Обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки проводиться відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України від 08.02.1995 р. № 100 (із змінами), далі – Порядок. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження включаються: основна зарплата, доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на зарплату.
Відповідно до пункту 7 Порядку, нарахування виплат за час щорічної відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.
Мінпраці України
КВАРТИРА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Працюю на державному підприємстві. Проживаю зі своєю родиною в квартирі, що мені надало підприємство за договором наймання на 10 років. Термін дії договору незабаром закінчується. Чи можу я претендувати на передачу мені квартири у власність, якщо квартира є власністю підприємства відповідно до акту купівлі-продажу?
Сергій БАРИНОВ
м. Харків
Цивільний кодекс України (ст.822) встановлює переважні права наймача житла. А саме: в разі спливу строку договору найму житла наймач має переважне право на укладання договору найму цього житла на новий строк. Не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких самих або інших умовах, чи попередити наймача про відмову від укладання договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких само умовах і на такий же строк.
Якщо наймодавець відмовився від укладання договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір найму житла з іншою особою наймач має право вимагати переведення на нього права наймача та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк.
У разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне перед іншими особами право на його придбання.
Олександр ІВАНОВ,
юрист