На культурі знову економлять. Давня історія довкола конфлікту Канівського історичного музею з міською владою набула якогось анекдотично-небаченого розвитку. Те, що колектив музею три місяці не отримував зарплати, уже не братимемо до уваги. Скажемо: випадковість. Відділ культури Канівського міськвиконкому розробив красивий і елегантний метод боротьби з бунтівними музейниками, які, як виявилося, хочуть їсти й грошей! Вирішили з 2007 року перевести всіх працівників на 0,25 відсотка посадового окладу! Весело і дієво! Навіщо закривати той остогидлий музей, якщо за такої платні люди самі розбіжаться! В музеї п’ять штатних одиниць. Зарплата директора — 554 гривні. У всіх інших — в середньому 450 гривень. Отже, музейники отримають по сто з копійками гривень на місяць! Просто рекорд! Це при тому, що відділ культури, який довів ситуацію до абсурду, навпаки, попри фінансові негаразди, роздувається. Тепер під час вселенського дефіциту вони — вже Управління. І людей набрали стільки, що вже й сидіти ніде! «Може, справа в чудовому приміщенні музею, розташованому в центрі міста? — пише директор музею Ольга Ісаєва, — Раніше в нашому будинку на першому поверсі був магазин, а на другому — жили господарі. Може, хтось вирішив повторити той варіант?» «Ситуація ганебна! Для купи чиновників гроші є, кількість окладів зростає, а музей вирішили знищити в такий ось єзуїтський спосіб! Музейники звернулися до журналу, бо всі ті високоповажні чиновники, до яких вони писали раніше, мовчать. Бо музеями на держрівні ніхто не займається! Тепер доводиться розпочинати пресову кампанію з врятування музею. Може, слід передати музей в обласне підпорядкування та фінансування? В фондах музею — сім тисяч унікальних експонатів. І скіфська культура, і зарубинецька, предмети Київської Русі, козаччини, ікони, картини, документи... Страхова вартість колекції сягає кількох десятків мільйонів доларів. Як це чиновники не додумалися продати експонати, аби залатати дірки в бюджеті? Схоже, продаватимуть пізніше — коли музей знищать, а найцінніші експонати «загубляться» і вигулькнуть в антикварних салонах «любих друзів»...
Наталка ІВАНЧЕНКО,
шеф-редактор журналу «Музеї України»
НАГОРОДА ЗА ТЕМІНЬ
Недавно пан Ющенко нагородив австрійського лікаря-косметолога державним орденом. Нагороду дали за лікування невідомо якої хвороби. Але чому мовчать наші титуловані дерматологи, які бачать ушкодження шкіри на обличчі Президента. Невропатологи спокійно спостерігають у нього анемію обличчя, немодульовану мову. Психіатри пошепки визнають букет симптомів, токсикологи спокійно сидять в галузевому інституті і ніби не чули про діоксин та з чим його їдять.
Досі ніхто з «любих друзів» не сказав, хто кинув діоксин у борщ пана Президента. Гіпократ казав, що медицина наука темна і дана людям як кара. В Україні темрява досягла найвищої стадії. Панове журналісти, візьміть інтерв’ю у вітчизняних медичних світил про діоксино-косметологічний феномен.
В. СОПІВНИК
смт Товсте Тернопільської області
Від редакції. Ми не раз на своїх сторінках підказували Президентові, до яких лікарів варто було б йому звернутися зі своєю хворобою. В нинішньому числі газети народний депутат України Юрій Гнаткевич знову звертається до лікарів Віктора Ющенка з пропозицією, як ефективно привести його до нормального стану. Але ми сумніваємось, що і на цей раз вони дослухаються. (Читайте статтю «Камінський не лікував — він виліковував»). Але хто хоче почути, той почує.