До участі залучаються й деякі громадські організації патріотичного спрямування, щоправда, останні ніколи не афішують свою присутність під час акцій
«Не будь байдужим!», адже останні носять позаполітичний характер. Тим не менш учасники акції під час зустрічей з мешканцями тих чи тих населених пунктів часто просто приречені торкатися громадсько-політичної проблематики. Власне, гасло акції «Ні – Малоросії! Зробимо країну Україною!» говорить саме за себе – воно віддзеркалює в собі її мету: акцентувати увагу простих українців з провінційних міст, містечок і селищ довкола проблеми культурного поневолення української нації, основним інструментом якого і досі залишається русифікація, що здійснюється через інформаційний простір. Щоб, як кажуть, не словом, а ділом посприяти хоч якомусь виправленню ситуації, активісти руху «Не будь байдужим!» нещодавно «ввели» традицію — передавати україномовну літературу – твори вітчизняних та зарубіжних класиків, серед яких — праці В. Шевчука, Паоло Коельйо, Джоан Роулінг, підручники, словники і т.д. – громадським та шкільним бібліотекам тих сіл і містечок, де відбувається акція.Так сталося і цього разу: лідери гуртів
«Мандри», «Флайзза», «Мотор’ролла», «От Вінта!» передали дев’яти школам та гарнізонній бібліотеці міста Старокостянтинова близько тисячі примірників україномовної літератури.Шановані гості завітали до головної гімназії райцентру, що розташована у військовому містечку (так зване
«Болгарське містечко»), де одразу після урочистої церемонії передачі книг провели прес-конференцію для кількох десятків журналістів з Хмельницької області, Києва і Львова.Співкоординатори акції Валерій Умрихін і Оксана Левкова коротко розповіли про необхідність поширення серед українців літератури та преси рідною мовою. Потім слово взяли рок-виконавці: до присутніх по черзі звернулися Андрій Тимчук з гурту
«Флайзза»(більш відомий як Тіма), Сергій Фоменко (Фома), з гурту «Мандри» і Сергій (Сєня) Присяжний («Мотор’ролла»). Останній одразу зізнається присутнім, що добре вміє спілкуватися і російською мовою, адже зростав він в російськомовному середовищі. Але сформувавшись як особистість і усвідомивши своє українське походження, став не тільки говорити, але й думати «по-українськи». Сєня пригадав, як його знайомі з Росії якось мимохіть поскаржилися: «Хорошо вам, вот вы можете общаться аж на двух языках!» На це Сергій відповів, що скоро в Україні будуть спілкуватися вже трьома мовами: до української і російської додасться ще й англійська. Фронтмен «Мотор’ролли» відзначає, що після тієї розмови побачив в очах росіян легку паніку, адже, «вони відчули, що чимось тупіші за нас. Усвідомили, що ми все ж таки європейці, а вони – азіати».Далі слово бере Фома (
«Мандри»). Він пригадує, що колись також спілкувався винятково російською мовою, особливо в той період, коли навчався у загальноосвітній школі Києва, де «було не прийнято спілкуватися українською». Втім, Фома, за його словами, з того моменту, як став самостійно розбиратися в усьому тому, що відбувалося довкола, все сильніше став відчувати себе українцем.Андрій Тимчук (він же Тіма) на прикладі свого рідного Луцька розповідає про невтішне становище в інформаційному просторі. Пригадує, як переслідували радіостанцію, на якій він працює, підкреслює, що останній надали лише півгодини ефіру, а так відбулося тому, що радіостанція передає україномовні пісні. Тіма також навів жахливу статистику щодо преси. Так, за його словами, з понад 70 видань, які він нарахував на розкладці в одному з кіосків Луцька, українською мовою було... як думаєте, скільки? Три! Лише три видання державною мовою! З цього приводу Валерій Умрихін доречно наголосив, що громадяни таких країн, як Польща та Естонія, не будуть купувати газету чи журнал чужою мовою в тому разі, якщо є подібне видання державною мовою. І нехай чужомовна продукція коштує набагато дешевше – все одно її навряд чи хтось купить. У нас же все зовсім не так.
Тим часом прес-конференція переходить у формат запитання-відповідь. Одразу наголошу, що бажаючих задати артистам питання виявляється чимало, причому не тільки з когорти журналістів, але й з числа представників гімназії – вчителів та учнів.
Перше питання задає представниця хмельницької медіа-компанії про те, чому до Старокостянтинова не приїхали музиканти гурту
«Тартак», одні з засновників громадського руху «Не будь байдужим!». Учасники прес-конференції, доповнюючи одне одного, відповіли, що в зв’язку з тим, що гурту нещодавно виповнилося 10 років, музиканти відбули в концертний тур, у них просто немає часу. Те саме й у випадку з «Гайдамаками», що теж хотіли приїхати на захід, якби не «завантаженість» концертними виступами.— Чи проводили ви акції на Сході України? — запитує журналістка з Хмельницького.
— Ми провели акцію в Полтаві, в Олександрії. Безпосередньо на Сході України ми ще цього не робили, — резюмують гості. У приватному спілкуванні з журналістами Сєня запевнив, що акція
«Не будь байдужим!» обов’язково відвідає східні терени, але для цього ще треба підготувати відповідний ґрунт, адже нині, як сам співак влучно висловився, «лижі в пустелі продавати складно».Це питання розвиває тему ставлення населення Сходу країни до української музики. Фома розповідає присутнім, що на Заході публіка на концерті гурту
«Мандри» «заводиться» з третьої пісні, на Сході з 5-7-ої, але ж все одно заводиться. Фронтмен «Мотор»ролли» Сєня пригадує, як його пісні із захопленням слухали великі аудиторії в Харкові, наприклад, на музичному фестивалі 1997 року, коли артист став зі своїм гуртом лауреатом в одній з номінацій, в Севастополі, і навіть в Донецьку, причому в останньому – на концерті, організованому під патронатом нинішнього прем’єр-міністра. В усіх містах, за словами Сєні, українська пісня сприймалася позитивно. Додає: на одному з концертів гурту ВВ, що відбувався на Красній площі в Москві (!!!) кількатисячна «армія» музичних фанатів намагалася українською мовою(!!!) підспівувати Олегу Скрипці.Тема
«розкрутки» україномовної музичної продукції, преси викликає в залі жвавий інтерес. Журналістка з Хмельницького запитує, чи не могли б українські співаки взяти й просто викупити весь український інформаційний простір. Співаки відказують, що нині вони просто не мають для цього необхідної кількості коштів, інакше вони б це обов’язково зробили.Прес-конференція поступово добігає кінця. По її закінченні артисти
«підтягуються» до місцевого Будинку офіцерів, де має розпочатися концерт. В актовій залі яблуку ніде впасти. Перед будівлею чи не вперше під час подібних заходів виставлено великий плазмовий екран і мікрофон, підійшовши до якого жителі Старокостянтинова можуть задавати організаторам акції свої питання. На сцену виходять В. Умрихін, Юрко Журавель з гурту «от Вінта!», Тіма, Фома і Сєня. Розпочинається інтерактивне спілкування. Питань до гостей маса. Присутні закликають виконавців відвідати східні регіони. Один хлопець запросив виконавців відвідати Гуляй-Поле Запорізької області, запевняючи, що там 70 відсотків спілкуються українською мовою.Неодноразово зал вибухає захопленими вигуками:
«У-кра-ї-на!», «У-кра-ї-на!».Співкоординатор акції В. Умрихін закликає молодь бути активними громадянами своєї Батьківщини, бути готовими до рішучих вчинків, наприклад, вміти вимагати у продавців музичної продукції диски українських виконавців, не купувати чужомовну пресу, не спілкуватися російською мовою у тих випадках, коли немає необхідності.
По закінченні спілкування виступом фольк-колективу
«Гуляй-город», який став досить популярним після спільних турне з гуртом «Тартак», розпочався довгоочікуваний рок-концерт. Популярні рок-виконавці «заводили» місцеву публіку, глядачі висловлювали артистам свою вдячність оваціями, раз у раз намагалися підспівувати в унісон виконавцям.Сергій ПАРХОМЕНКО-БАГРЯНИЙ,
КМО МНК