БАГАТІ – БАГАТІТИМУТЬ, БІДНІ – БІДНІТИМУТЬ?

Верховна Рада України на одному із своїх засідань розглянула проект бюджету на 2007 рік. Згідно з ним, мають зрости пенсії та заробітні плати. Але як це відобразиться на добробуті населення?

Першого жовтня відбулося третє, вже останнє цього року, підвищення прожиткового мінімуму. Нагадаємо, що державний бюджет підвищував «стратегічну» цифру у січні, квітні й жовтні – з 453 до 472 гривень. У бюджеті на 2007 рік також передбачено підвищення прожиткового мінімуму: з 1 січня – 492 грн, з 1 квітня – 501 грн, з 1 жовтня – 510 грн. Мінімальна заробітна плата з 1 грудня цього року становитиме 400 грн. Якого рівня вона досягне наступного року, достеменно невідомо. Мінімальна пенсія з 1 жовтня становить 366 грн. (проти 359 грн. у квітні).
За законом, підвищення прожиткового мінімуму автоматично викликає підвищення інших виплат, що пов’язані з ним. Це мінімальна пенсія та пенсії за особливі заслуги перед Україною, державна допомога особам, яким виповнилося 100 і більше років, щомісячна доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, вивільненим у зв’язку із закриттям Чорнобильської АЕС, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, інвалідам та іншим. Відобразимо, як змінилися виплати з жовтня.
НАДБАВКИ ДО ОСНОВНИХ ПЕНСІЙ
Ветерани війни, учасники бойових дій, сім’ї загиблих – 91,50 грн (89,75 грн до підвищення)
інваліди війни:
І групи – 183 грн (179,50 грн до підвищення),
ІІ групи – 146,40 грн (143,60 грн до підвищення),
ІІІ групи – 109,80 грн (107, 70 грн до підвищення)
дружини (чоловіки) померлих учасників війни, які не одружувалися вдруге – 36,60 грн (35, 90 грн до підвищення)
Почесні донори – 47,20 грн (46,50 грн до підвищення).
ДОПОМОГА СІМ’ЯМ
З ДІТЬМИ
Для дітей віком до 6 років – мінімум 41,8 грн, максимум 209 грн,
для дітей віком від 6 до 18 років – мінімум 53,6 грн, максимум 268 грн,
допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – 252 грн (248 грн до підвищення),
допомога по вагітності й пологах – 126,25 грн (124 грн до підвищення).
ДЕРЖДОПОМОГА ІНВАЛІДАМ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ
Інвалідам з дитинства
І-ої групи з надбавкою на догляд – 549 грн
інвалідам з дитинства ІІ групи – 292,8 грн
одиноким інвалідам з дитинства ІІ групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд – 347,7 грн
на дітей-інвалідів – 256,2 грн
на дітей-інвалідів до 6 років з надбавкою на догляд – 465,2 грн
на дітей інвалідів від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 524,2 грн
на дітей-інвалідів, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою – 384,3 грн
на дітей-інвалідів, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, до 6 років з надбавкою на догляд – 593,3 грн
на дітей-інвалідів, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, від 6 до 18 років з надбавкою на догляд – 652,3 грн
Прожитковий мінімум на 2006 рік для дітей віком до 6 років становить з 1 жовтня 418 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – 536 грн; для працездатних осіб – 505 грн; для непрацездатних осіб – 366 грн. За інформацією Міністерства фінансів, загальний обсяг витрат на пенсійне забезпечення 2007 року, відповідно до проекту Державного бюджету, зросте на
5 288 млн грн і становитиме 22315,2 млн грн. На підвищення пенсій учасникам війни передбачається виділити 805,3 млн грн. Передбачено також кошти на виплату зростаючих пенсій дітям війни в обсязі 430,3 млн грн.
З державного бюджету на розвиток охорони здоров’я 2007 року передбачається виділити 20,1 млрд гривень. Але пересічним громадянам не слід особливо радіти. Адже 2007 року, наприклад, ветеран війни отримуватиме цілих 17 грн на рік на оздоровлення, тоді як депутати і міністри оздоровлюватимуться за 250 тисяч гривень. На медобслуговування депутатів і вищих чиновників наступного року передбачається виділити 250 млн гривень. Тоді як пенсію працюючим пенсіонерам 2007 року планують обмежити двома мінімумами.
У зв’язку з тим, що більшість депутатів виступила за перегляд соціальних статей бюджету-2007, важко сказати, які суми отримуватиме пересічне населення України. Але навіть якщо взяти розміри нинішніх виплат (беремо до уваги середні показники) та рівень цін на основні продукти харчування, то отримаємо досить цікаву картину.
За даними Державного комітету статистики, середньомісячна заробітна плата по Україні становить 1073,10 грн. Це не враховуючи найманих робітників. Мінімальна заробітна плата становить 400 гривень. Різниця між цими двома цифрами – і є реальна середня заробітна плата по Україні, тобто 673,10 грн. Середня пенсія по Україні – 600 грн. За житлово-комунальні послуги в середньому сплачують від 150 до 300 грн щомісяця. Тобто після сплати за житло на руки пересічному українцю залишається приблизно 300 грн. Тепер візьмемо середні ціни на ринках України на вересень поточного року:
картопля – від 1,9-2,5 грн
капуста – 0,9–1 грн
морква – 1,3–1,5 грн
буряк – 0,8–0,9 грн
цибуля – 1,8–2 грн
огірки – 1,8–2,8 грн
помідори – 1,9–2,8 грн
молоко – 2,4–2,5 грн
вершкове масло – 16– 16,3 грн
яйця (десяток) – 3,4–3,5 грн
яловичина – 24–26 грн
свинина – 32-36 грн
курятина – 13–14 грн
Отже, маємо 300 грн. У вересні нинішнього року один пересічний українець міг купити: 5 кг картоплі; по 2 кг капусти, моркви, буряка, цибулі, вершкого масла, яловичини, свинини, курятини; 3 десятка яєць; 3 кг цукру; приблизно 30 хлібин (у середньому по 1 на два дні). У кишені залишиться десь 70 гривень. Отже, на роботу доведеться їздити тролейбусом, метром або взагалі пішки. А ось пенсіонерам – або відмовитися від м’яса, або забути про ліки. Доросла людина може якось змусити себе не думати про голод, а як бути з дитиною? Як на цю кількість продуктів проживе, наприклад, одинока мати з дитиною? Про необхідність купувати одяг взагалі треба забути.
Наші підрахунки досить приблизні. Детальніша картина – з даних Державного комітету статистики України. Згідно з їхніми підрахунками, у першому кварталі 2006 року у середньому на одного члена у міських домогосподарствах (тобто одна сім’я з трьох осіб) витрати становили 570 грн, у сільських – 465 грн. Сільські домогосподарства витрачали на харчування 63% бюджету, міські – 56%. Вартість харчування у першому кварталі 2006 року в середньому на одну особу становила 10,4 грн на добу. Навіть якщо погодитися на той сукупний дохід одного середнього домогосподарства, що зазначається Державним комітетом статистики – 1 400 грн, то зазначені відсотки витрат досить великі. Якщо відняти від цієї суми відсоток, що витрачається на харчування, то на одяг, сплату комунальних послуг та ліки залишається в середньому 37% доходів. Враховуючи нинішні ціни, цей відсоток досить невеликий.
Середньомісячний дохід однієї сім’ї, зафіксований Держкомстатом, виглядає ще незначнішим на тлі доходів депутатів. Заробітна плата депутата Верховної Ради становить 20 000 гривень щомісяця. Крім того, керівники комітетів парламенту отримують так звані бонуси, які становлять 25% окладу. Це приблизно ще 5 000. Якщо нардеп бажає вийти на пенсію за віком, йому виплачується грошова допомога, сума якої дорівнює його річному окладу. Зараз це 240 000 грн. Навіть сама пенсія становить 80-90% окладу. Треба враховувати, що народний депутат має право вийти на пенсію на два роки раніше, аніж пересічні українці. Крім того, депутати мають право на допомогу від ВР для придбання квартири у Києві. Але навіть якщо не враховувати останніх виплат, за чотири роки перебування у Верховній Раді кожен депутат заробить 1 млн 200 тис. гривень. До того ж на одного депутата держбюджет щорічно виділяє: 640 тис. на купівлю канцелярських товарів, 4,5 тис. на телефонні розмови по місту та ще 14 тис. на міжміські, 11 тис. на оплату виступів нардепа у ЗМІ. Крім того, йдучи у відпустку, депутат отримує матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі двох місячних окладів. У середньому це 30-40 тис. грн. Водночас депутати отримують безплатні путівки у санаторій. 2007 року кожен депутат отримає на оздоровлення (враховуючи і витрати на санаторій) 250 тис. грн. Тоді як ветеран війни отримуватиме цілих 17 гривень на рік. На медичне обслуговування депутатів та вищих чиновників 2007 року планується виділити 250 млн грн. А на розвиток охорони здоров’я Міністерство фінансів планує виділити 20,1 млрд грн.
Якщо зрівняти доходи пенсіонерів, депутатів та працівників підприємств, то про соціальність держави говорити не доводиться.
Вероніка СОБКО
(«ПЕРСОНАЛ ПЛЮС»)