ДЕ СТОЯВ МАЗЕПИН СТОВП?

Археологи віднайшли фрагменти церкви Живоначальної Трійці — основного собору гетьманської столиці Батурина. Пошуки решток цього храму тривали понад десять років. До наших днів не дійшло жодного плану Батурина, якого за одну ніч 1708 року зруйнували війська О. Меншикова. Вчені з’ясували, що там була цитадель, або так званий Литовський замок, визначили місця розташування всіх основних брам та башт, основних вулиць міста.

«Досі не вдалося відшукати, де стояли храми Батурина, — розповідає Володимир Коваленко, завідувач кафедри історії та археології України Чернігівського педагогічного університету імені Т. Шевченка. «Відомо, що в гетьманській столиці за часів Івана Мазепи було близько 30 церков і лише дві муровані. Кам’яний храм Святителя Миколая на час знищення Батурина був недобудований. Рештки його руїн виявили на території сучасного ринку. Але фундамент церкви ще не відшукали.
Центральним собором Батурина був собор Живоначальної Трійці, збудований на кошти Мазепи. За описами, біля цього собору стояла кругла дзвіниця, яку називали «Мазепин стовп». Основа церкви Живоначальної Трійці пережила руйнування Батурина і стояла до другої половини ХVIII  століття».
Пошуки цього фундаменту ускладнювало те, що в ХІХ столітті територію, де була церква і цвинтар, роздали під забудову. І хоча знали, де приблизно стояв собор, десятилітні пошуки не дали результатів. Але в північній частині Батурина знаходили багато поховань. Ось так і дізналися про розташування цвинтаря бо місце пошуку весь час звужувалося.
Цього року археологи майже місяць вели пошуки, але тільки в останній день експедиції, згортаючи табір, дослідники заклали останній шурф на глибині 1 метр 70 сантиметрів. Тоді й виявили рештки фундаментів монументальної споруди. Археологи схиляються до думки, що це рештки абсиди собору».
Особливості побудови собору полягали в тому, що будівельники почали його споруджувати на шарі глини (в Батурині вона дуже щільна й міцна). Вирівнявши поверхню, вони заклали нижній ряд стрічкового фундаменту із цілих цеглин шириною майже два метри. На цих цеглинах збудували дерев’яну опалубку на висоту півметра. Її засипали битою цеглою, яку потім залили густим вапняковим розчином із домішками черепашок, вугілля та яєчних жовтків. Вийшло щось подібне на сучасний дуже міцний бетон, який і досі не розбити лопатою. На такому фундаменті спорудили собор.
«Віднайдені руїни можна ототожнювати із собором Живоначальної Троїці, — вважає В. Коваленко. — Але це може бути фундамент не самого собору, а дзвіниці. Ці знахідки або будуть експонуватися як пам’ятка архітектурної археології, або собор відбудують. Маючи план фундаментів, можна легко відновити фасади.
Богданна МАРТИНЮК
м. Чернігів