Справді, оскільки в нашій державі діє до півтисячі тільки вищих навчальних закладів, серед яких 240 — приватні, то тут усе може бути. Але, як з’ясувалося на прес-конференції, розсадником псевдобакалаврів, псевдомагістрів та псевдоспеціалістів є лише один заклад — Міжрегіональна Академія управління персоналом — найбільший приватний ВНЗ. Закономірним було запитання до М. Степка: яку галузь, яке підприємство, яку організацію завалили недоуки — випускники академії.
— Це питання не до мене, — відрізав заступник міністра.
— А до кого? Ви ж у своїх матеріалах говорите про низький рівень освіти в МАУП?
— Запитайте на підприємствах, установах…
Запитали. В «Укрсорцбанку» сказали, що задоволені роботою випускників Міжрегіональної Академії управління персоналом.
Ще пан Степко сказав, що до них начебто надходять сигнали від студентів, викладачів та представників держадміністрації. Правда, на руках тих сигналів у нього не виявилося. Очевидно, їх не було в природі, бо підставою для перевірки Міжрегіональної Академії управління персоналом, за зізнанням самого заступника міністра, став лист-вимога ректора МАУП Миколи Головатого видати понад ліцензійний обсяг 4655 дипломів випускникам МАУП.
Необізнаний, здивується: «Ого, скільки захотіли? Вони що, ними торгують!» Саме так подумало й Міністерство освіти й науки, яке кинуло на МАУП полчища перевіряючих, аби довести, що не навчались тут претенденти на дипломи державного зразка. Але шаровиків не знайшли. Усі випускники навчались, склали іспити державним екзаменаційним комісіям, які присвоїли їм відповідні кваліфікації. До речі, головами державних екзаменаційних комісій були люди, яких затверджувало Міністерство освіти і науки. Тому чергове питання до Михайла Степка було таким:
— Отже, ви не довіряєте затверджуваним вами державним екзаменаційним комісіям?
— Державна екзаменаційна комісія може нормально працювати шість годин, — почав роздратовано Михайло Филимонович. — А вони замість 100 студентів приймали екзамени у тисячі. (!?)
— Тобто у вас виникла підозра до роботи екзаменаційних комісій?..
Заступник міністра не став відповідати на це запитання, а вхопив студентську заліковку і почав демонструвати, що у ній виставлені оцінки за меншу кількість годин прослуханих лекцій, та відсутність деяких дисциплін, які повинні засвоїти студенти.
Зокрема у додатку до диплома бакалавра зі спеціальності «Правознавство», за словами М. Степка, Міністерство не виявило такої фундаментальної дисципліни як «Основи римського приватного права».
Я почав уявляти, як страждатимуть трудящі України, яких консультуватимуть юристи, що не вивчали «Основи римського приватного права». Або що подумає, скажімо, про адвоката чи нотаріуса маленький українець, коли дізнається, що той не вивчав японського або китайського приватного права? Він же, очевидно, не зможе ні захистити українського клієнта в суді, ні посвідчити йому певний документ?
Мені пригадались державні іспити на факультеті журналістики, де головним був науковий комунізм, який я склав на «відмінно». Але якби я героям своїх нарисів повідомляв про свої успіхи з цієї дисципліни, то, гадаю, вони навряд чи хотіли би мати зі мною справи.
До речі, незалежна Україна не ставить під сумнів мій диплом донині.
А от Міністерство освіти і науки вирішило перепотрошити 4655 спеціалістів МАУП лише на тій підставі, що їх підготовлено більше від ліцензованого обсягу. Правда, для більшої переконливості, що у цій справі до Академії висунуто серйозні претензії, МОН додає ще й «порушення чинного законодавства». Але якого – не розшифровує. Бо, згідно з чинним законодавством, випускникові навчального закладу, який успішно склав державні іспити і якому присвоєно відповідну кваліфікацію, зобов’язані видати диплом державного зразка!!!
Михайло Степко теж не заперечує проти цього і готовий іти назустріч випускникам МАУП, але після додаткових перевірок, з’ясувань глибини їхніх знань. Одне не відомо, за чий кошт?
Якщо це робитиметься за рахунок міністра освіти, його заступників, та інших працівників, які сумніваються у рівневі підготовки випускників МАУП і готові, крім того, сплатити моральні збитки випускникам за підозри, на мій погляд, варто було б дати згоду на повторне складання іспитів.
Михайло Степко протягом усієї прес-конференції запевняв журналістів, що він неупереджено ставиться до Міжрегіональної Академії управління персоналом і визнає, що це найбільший приватний вищий навчальний заклад, який має солідну базу. Але на запитання, чому ж представника найбільшого приватного вищого навчального закладу нема в Державній акредитаційній комісії, відповів:
— У Державній акредитаційній комісії відбулась ротація. Ректор Микола Головатий раніше був її членом.
— Але коли він був у ДАК, то й проблем із МАУП не було…
— !??
Степко махнув рукою і пішов геть.
Андрій ВОЛИНЕЦЬ