НАД ПОЛЕГЛИМИ УКРАЇНЦЯМИ САГРИНІ ЗВЕДУТЬ ПАМ’ЯТНИЙ ХРЕСТ

Спорудити пам’ятний хрест у польському селі Сагринь на знак вшанування полеглих під час міжетнічної війни українців — таке спільне рішення ухвалили керівники Волинської області України та Люблінського воєводства Польщі.

Про увічнення жертв війни та політичних репресій йшлося під час триденного візиту волинської делегації до Республіки Польщі в рамках спільного відзначення 140-річчя від дня народження першого українського Президента Михайла Грушевського.
Нині до Люблінського воєводства Польщі входить і Холмщина — земля, у якій народилися сотні тисяч українців, котрі у повоєнні роки пережили переселення. Переселенню передувала ворожнеча, посіяна політиками, однак страждали від неї мирні мешканці.
Саме в рідній Сагрині пережила в березні 1944-го найбільшу трагедію свого життя українка Розалія Носаль: «Мамина сестра загинула. Я залишилася в живих тільки тому, що ми були в дуже хороших стосунках з поляками і володіли польською мовою. Нас прихистили сусіди, які були віруючими...»
Сучасні поляки так само, як і українці, прагнуть жити в мирі та добросусідстві, розповів учасник православного свята Холмської Богоматері Франтишек Сухецький: «Рани, які були, необхідно заліковувати, неприязнь закопати, і жити нормально, – говорить він. – Між нами кордон Євросоюзу, тож маємо жити в мирі, бо інакше не матимемо майбутнього. Рано чи пізно Україна теж увійде до Європи…»
Після увічнення пам’яті поляків, загиблих у волинській Павлівці, нинішні поляки виявили добру волю встановити пам’ятні знаки та сприяти у впорядкуванні українських поховань на своїй території. Це передбачає й відповідна угода між урядами обох держав. Однак українська держава надала на такі речі надто мало коштів. Тому поки що за поновлення історичної справедливості взялися волиняни.
Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Бондар подав Люблінському воєводі Войцехові Жуковському ескізний проект пам’ятного знака, текст напису та список імен загиблих мешканців Сарині (таких налічується понад 700), чимало їхніх нащадків нині серед волинян. Водночас, сказав Володимир Бондар, і польські, й українські молодіжні громадські організації постійно ведуть пошукову роботу і впорядковують поховання: «Ми перегорнули тяжку сторінку українсько-польських стосунків. І польська, і українська сторона однаково з повагою ставляться до пам’яті загиблих людей. Ми віддаємо їм шану, але дивимося в майбутнє з великою перспективою і вважаємо, що українсько-польські стосунки сьогодні набувають зовсім іншого формату, й щиро віримо, що ніколи не повернемося до минулого, яке, на жаль, в нашій історії є…»
Учасники зустрічі обговорили також поглиблення двосторонньої культурної співпраці між Україною та Польщею на регіональному рівні, а також збереження етнічної єдності та культурної самобутності українців, які нині мешкають на території Польщі, у межах національної програми «Закордонне українство».