Так влучно відгукнувся на перше видання цього твору у 1934 році В.Вороний у «Польсько-українському бюлетені». Він наголошував «Любов до України змушує героїв доказувати чуда в боротьбі з навалами «білих» і «червоних» відвічних ворогів. З любови до Батьківщини всі вони загинули в боротьбі, в льохах ЧК, в тундрах півночі, але своїх прапорів не зганьбили…»
А ось що писав у 1957 році в Лондоні видавець М.Мироненко: «…це є один з найкращих літописів правди про визвольну боротьбу народу нашого у двадцятих роках нашого століття. Ю.Горліс-Горський, старшина війська Холодноярської повстанської організації, безпосередній учасник її бойової і політичної діяльності, написав цей літопис з природною щирістю чесної людини і з великим письменницьким хистом віддав цілість образу подій та внутрішніх рушійних сил їх».
Книга, про яку йдеться, має щасливу долю, адже щойно побачило світ вже восьме (!) її видання. З часу виходу в світ першої її частини в 1934 році у Львові минуло понад 70 років, але зацікавлення читачів цим твором величезне. Неодноразово запитували мене на різноманітних зустрічах і презентаціях «Коли вже видасте «Холодний Яр» Горліса-Горського?» Сьогодні з радістю представляємо на суд читача нове видання цього легендарного твору, на якому виховувались і виховуватимуться покоління українських патріотів.
Саме «Холодним Яром» Юрія Горліс-Горського започатковано серію «Українська воєнна мемуаристика». Видання вийшло друком завдяки зусиллям, жертовності та копіткій праці багатьох людей. Насамперед варто висловити безмежну вдячність жертводавцям, які фінансово підтримали вихід книги. Щиро дякуємо добродію Теодору Бешу з Канади, який зробив «стартовий» внесок, що дало змогу розпочати роботу над перевиданням. Свою вагому лепту у фінансування праці вклали доброчинці Анатолій Мандра, Андрій та Володимир Сапи, Олег Горбаченко, Григорій Череда, Ренат Польовий, Володимир Парубій та Андрій Маєвський. А завдяки Івано-Франківській обласній організації Конгресу українських націоналістів значна кількість книг потрапила до бібліотек і навчальних закладів Прикарпаття. Приклад достойний наслідування.
Про що цей твір? Цe історичний документальний роман про одну з найгероїчніших сторінок нашої історії минулого століття. Про звитяжний чин козацької Холодноярської республіки, яка в часи Національної революції 1917-20-тих років дала безпрецедентні приклади жертовної боротьби проти всіх наїзників. Від малого до старого піднявся край на боротьбу з окупантом, і ворогові не було пощади. «В Холодному Яру полону немає», – говорить Андрій Чорнота, один з героїв твору. А ось як образно описував тодішню ситуацію один з керівників червоних загонів спеціального призначення Є.Бражньов: «Темний ліс селянства, патлаті селянські джунглі – ось арена наших змагань на швидкість. Чорнозем обступив нас, обійшов з усіх боків, ми загрузли в густому селянському ґрунті. Довкола сумирний вишневий гай, пейзанська добродушність, тиша і сон посеред білих хаток, дівчата за тином, воли біля риплячих журавлів. Все те був один маскарад та й тільки. Поза лаштунками ховалося щось таке, що мало скидалося на селянську ідилію. Ховзьке тіло бандитизму – ось що звивалося за лаштунками малоросійської опери. Обріз та ручна граната ховалися під фартухом української красуні… За селянською гостинністю відчувалася жадоба помсти та заграва пожежі…» Дійсно, не хлібом-сіллю, а гартованою сталлю й кулями зустрічали українці заброд, і в цьому переконається кожен, хто перечитає роман Юрія Горліса-Горського.
В анотації до книги зазначено, що в ній розповідається про збройну боротьбу за українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України – або смерть!»
Події, описані в творі, розгортаються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Вінницької областей, у Києві й на території тодішньої Польщі.
Не вважаю за доцільне тут детальніше описувати, про що йдеться в книзі, яка, на думку тих, хто її прочитав, реклами не потребує. Та й зробити це непросто. Її дійсно варто прочитати. Зазначу лише, що нове видання зредаговане й упорядковане президентом історичного клубу «Холодний Яр» Романом Ковалем. Він же написав і цікаву передмову та уклав цінний біографічний довідник про учасників визвольних змагань, імена яких згадуються в творі. Окрасою видання є розкішний фотододаток.
Твір Горліса-Горського (cправжнє прізвище цього полтавського козака Городянин-Лісовський, холодноярське псевдо «Залізняк”) заслужено виходить першим у серії «Українська воєнна мемуаристика». Надалі планується видати недруковані праці отамана Якова Гальчевського «Орла», «Записки повстанця» Марка Шляхового, спогади командирів УПА, зокрема Михайла Дуди «Громенка» та Степана Стебельського «Хріна», інші твори. Сподіваємось, що меценати-добродії не оминуть своєю щедрістю і книги цих достойних авторів. А там, дасть Бог, знову повернемось до «хлодноярської епопеї” і українці зможуть прочитати спогади Івана Лютого-Лютенка «Вогонь з Холодного Яру” та Михайла Дорошенка «Стежками холодноярськими”…
«Коли я впаду… мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце…». Ці слова Юрія Горліс-Горського, винесені в епіграф книги, можемо з повним правом віднести до сотень тисяч відомих і безіменних героїв, які зложили життя на олтар свободи рідної Батьківщини.
І коли їхній голос буде почуто, коли молодь усвідомить заповіт попередників, тоді «Повіє огонь новий з Холодного Яру!»
Віктор РОГ,
координатор проекту «Українська воєнна мемуаристика»