Президентові України В.А. Ющенку
Голові Верховної Ради України В.М. Литвину
Голові Верховної Ради України В.М. Литвину
9 березня 2006 року на УТ-1 було вчинено цинічну провокацію антидержавного характеру. Це відбувалося майже у той час, коли Ви, пане Президенте, читали студентам Національного університету імені Тараса Шевченка лекцію, присвячену роковинам народження національного генія і Пророка. Актуальність його Вчення для розвою українського народу й української держави стрімко актуалізується всупереч лихим компрометуючим спробам недругів України.
Впродовж усієї передачі прямий ефір практично цілком було віддано горезвісному шельмувальникові Тараса Шевченка, що підписується як Лесь Бузина. Опубліковані за його авторством книги «Вурдалак Тарас Шевченко» та інші публікації не потребують коментарів. Нормативно-тлумачні джерела (М. Фасмер, Б. Грінченко та ін.) подають зміст слова «вурдалака» як «перевертень», «оборотень», зла істота з гострими зубами, вампір, упир, ненажера, який, за народними віруваннями, висмоктує кров; аби він не зміг заподіяти зла людям, його після смерті проколюють терновим, осиковим кілком. Так подає Бузина образ епохальної для України постаті, діяльність якої створила унікальну систему віросповідності, заклала підвалини літературної української мови, фактично сформулювала національну ідею, а сам образ Кобзаря є святим для українця.
Протягом усієї програми за наші кошти, податкоплатників, Л. Бузина у зверхньо-цинічній манері й до непристойності розкутій позі, пересмикуючи факти намагався подати Тараса Шевченка як відвертого п’яницю, що полюбляв бавитися елітними алкогольними напоями, а у голові хмільного, мовляв, які вірші можуть з’являтися. Загалом, за твердженням Л. Бузини, глядач мав собі уявити Кобзаря таким, який вів розпутній, аморальний спосіб життя. Для вигляду у програмі брав участь у ролі опонента філософ Н. Хамітов, як і Бузина російськомовний, проте не володіючи матеріалом, виявляючи повну невпевненість у своїй позиції, він скоріше підсилював спотворення образу Кобзаря. Дзвінки телеглядачів сепарувалися, обурливого змісту не озвучувалося. Двоє молодих ведучих ніби демонстрували повну безпорадність, тушуючись перед нахабою. Проте на завершення склалося враження, що вони лише вдавали спробу приборкати некерованого Бузину, а насправді виконували настанови ідеолога цієї провокації.
Безсумнівним є те, що цей опоганювач роками сумлінно виконує політичне замовлення доки публічно не названих сил — руйнаторів української державності. Ми розглядаємо такі дії у низці численних антиукраїнських провокацій, спрямованих на отруєння національної та державницької свідомості від імені держави, бо ж телебачення державне.
Тому передусім до Вас, пане Президенте, маємо багато запитань. Чи не вважаєте Ви, що подібні провокації як елемент державної політики вже створили вибухонебезпечну ситуацію з не прогнозованими наслідками? Чи не є підтвердженням того призначення на посаду президента Національної телекомпанії п.Докаленка, який, грубо порушуючи Закон України, цинічно демонструє свою зневагу до державної мови, а тим самим і держави? Чи не вважаєте Ви, що подібне витворюється в руслі проголошеної Вами прихильності до ліберальної ідеології й тим самим нехтування національною ідеологією? При тому зауважуємо, що досі жодна передова держава світу не відбулася, обійшовши національну ідею, й, разом з тим, жодна з розвинених держав не утворилася на засадах ліберальної ідеології. Чи не здійснюється під прикриттям лібералізму вседозволеність окарикатурювачів і шельмувальників українства зусиллями бузинів, сєрдючок, поплавських та ін.? Чи не здається вам, Вікторе Андрійовичу та Володимире Михайловичу, що телезаяви нардепа О.Фельдмана про те, що «титульної нації (тобто українського етносу) в Україні не стане з 2006 року (тобто після виборів) і що відтоді українці танцюватимуть довкола євреїв» (цитуємо за газетою «За Українську Україну» № 6 (19) за 21-27 лютого 2006 року) вимагають вашої негайної реакції. Адже дії, спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, підпадають під ст. 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності або ставлення до релігії».
Чи увляєте ви, шановне керівництво держави, що б здійнялося не лише в Україні, але й у цілому світі, якби щось подібне дозволив собі хтось по відношенню, скажімо, до єврейського народу? Ми є всі сповідниками ідеології Майдану, виборювали перемогу на округах, часто ризикуючи життям. І не шкодуємо про те. Але наше безмежне спантеличення позицією влади, зокрема забезпеченням умов для попрання національної честі українців на своїй землі й безсумнівні спроби вивищення когось одного змушують нас засумніватися у щирості декларованих Вами на Майдані, пане Президенте, національних пріоритетів, завдяки чому й здійснилася перемога помаранчевих сил. Таке і подібне породжує зневіру у реальність постання справжньої держави Україна і все більше наштовхує на думку про реальність поширених у колах свідомих і освідомлених людей намірів створити на території України державу, яка вже не належатиме українцям.
Залишаємося зі сподіваннями й повагою до Вас
Володимир КУЄВДА
М. Київ