Однією з цікавих знахідок є перстень-печатка вагою 7,5 грама, що відлитий з бронзи у трискладовій ливарницькій формі. Його знайшли на одній із присадибних ділянок у Вільшанах під Харковом.
Аналогічні речі зустрічаються рідко. Крім того, привертає увагу зображення ненобілітованого герба на сплющеній поверхні персня-печатки.
На вільшанському персні зображення розміщене на напівовальній поверхні розмірами 2,5 на 2,2 см. Воно може бути визнане як герб, бо в ньому присутні три основні геральдичні компоненти: щит, наметове поле та корона. Центр композиції (щит) зміщено донизу. Тут у видовженому овалі є зображення, яке з певними припущеннями можна тлумачити як бандуру. Інші елементи зображення мають осьову симетрію, що притаманне для класичної геральдики.
Над щитом та навколо нього у наметовому полі зображена зброя та військові клейноди. По центру — три стріли. Далі, праворуч та ліворуч, розташовано по дві шаблі-шпаги. Слідом за ними розміщені «палиці» з шипами. Звичайно, палиці не входили до класичного військового обладунку. Але за археологічними знахідками та літературними даними відомо, що в козацькому війську використовували і так звані види сільської зброї, до яких, окрім палиць, відносяться серпи, коси, ціпи.
Палиці, що зображені на вільшанському персні, мали штучно створені шипи, які посилювали боєздатність цього виду зброї. Завершують наметову композицію прапори, полотнища яких закріплювалися на піках.
Вінчає геральдичну композицію корона. За своїми пропорціями — широка та невисока — вона збігається з так званими «графськими» коронами на гербах ХVІІІ століття, що розміщені в Малоросійському гербовнику. Все зображення (герб) обведене овалом, який відокремлює його від загального поля персня-печатки.
Аналогів зображенню на вільшанській знахідці не знаємо. Всі відомі козацькі геральдичні зображення мають значні відмінності і не дають можливості пов’язати вільшанський герб-печатку з будь-яким відомим дворянським, графським або козацьким родом. Легенда або девіз також відсутні.
Сучасний населений пункт Вільшани, що під Харковом, був заснований у 50-ті роки ХVІІ століття вихідцями з однойменного села на Київщині, які втікали від польських поміщиків. У ХVІІІ столітті ця слобода відносилася до Золочівського округу харківської губернії і була одним із ярмаркових центрів місцевого значення. За своїм статусом та складом населення тогочасні Вільшани були військовим поселенням. Саме з цим і можна пов’язати широке застосування в символіці предметів козацького вжитку на створеному власноруч, а тому й ненобілітованому гербі якоїсь невідомої особи. Застосування на гербі корони — це данина моді на бароко, що була поширена на землях Гетьманщини і Слобожанщини у другій половині ХVІІ та на початку ХVІІІ століть.
Отож, можна припустити, що перстень-печатка з гербом могла належати особі, яка проживала у Вільшанах у перші 100-150 років їхнього існування і мала невисокий командний чин у місцевій військовій ієрархії.
Володимир КОЛОДА
м. Харків
Аналогічні речі зустрічаються рідко. Крім того, привертає увагу зображення ненобілітованого герба на сплющеній поверхні персня-печатки.
На вільшанському персні зображення розміщене на напівовальній поверхні розмірами 2,5 на 2,2 см. Воно може бути визнане як герб, бо в ньому присутні три основні геральдичні компоненти: щит, наметове поле та корона. Центр композиції (щит) зміщено донизу. Тут у видовженому овалі є зображення, яке з певними припущеннями можна тлумачити як бандуру. Інші елементи зображення мають осьову симетрію, що притаманне для класичної геральдики.
Над щитом та навколо нього у наметовому полі зображена зброя та військові клейноди. По центру — три стріли. Далі, праворуч та ліворуч, розташовано по дві шаблі-шпаги. Слідом за ними розміщені «палиці» з шипами. Звичайно, палиці не входили до класичного військового обладунку. Але за археологічними знахідками та літературними даними відомо, що в козацькому війську використовували і так звані види сільської зброї, до яких, окрім палиць, відносяться серпи, коси, ціпи.
Палиці, що зображені на вільшанському персні, мали штучно створені шипи, які посилювали боєздатність цього виду зброї. Завершують наметову композицію прапори, полотнища яких закріплювалися на піках.
Вінчає геральдичну композицію корона. За своїми пропорціями — широка та невисока — вона збігається з так званими «графськими» коронами на гербах ХVІІІ століття, що розміщені в Малоросійському гербовнику. Все зображення (герб) обведене овалом, який відокремлює його від загального поля персня-печатки.
Аналогів зображенню на вільшанській знахідці не знаємо. Всі відомі козацькі геральдичні зображення мають значні відмінності і не дають можливості пов’язати вільшанський герб-печатку з будь-яким відомим дворянським, графським або козацьким родом. Легенда або девіз також відсутні.
Сучасний населений пункт Вільшани, що під Харковом, був заснований у 50-ті роки ХVІІ століття вихідцями з однойменного села на Київщині, які втікали від польських поміщиків. У ХVІІІ столітті ця слобода відносилася до Золочівського округу харківської губернії і була одним із ярмаркових центрів місцевого значення. За своїм статусом та складом населення тогочасні Вільшани були військовим поселенням. Саме з цим і можна пов’язати широке застосування в символіці предметів козацького вжитку на створеному власноруч, а тому й ненобілітованому гербі якоїсь невідомої особи. Застосування на гербі корони — це данина моді на бароко, що була поширена на землях Гетьманщини і Слобожанщини у другій половині ХVІІ та на початку ХVІІІ століть.
Отож, можна припустити, що перстень-печатка з гербом могла належати особі, яка проживала у Вільшанах у перші 100-150 років їхнього існування і мала невисокий командний чин у місцевій військовій ієрархії.
Володимир КОЛОДА
м. Харків