Умови для проживання у нашій країні надзвичайно несприятливі. Складається враження, що в Україні навмисно підтримується стан невизначеності, нічим не виправданої руйнації, справжнього хаосу, безміру і постійної політичної кризи. Кожному громадянину України, який має здоровий глузд, уже давно зрозуміло, що єдиним результатом впроваджуваних «демократичних реформ» є руйнування.
Реформа української економіки закінчилася розладом економічної системи, котра існувала і годувала народ. Реформа української армії завершується розвалом третьої у світі, за ядерним потенціалом, армії. Реформа системи освіти веде до безграмотності населення. Реформа видавничої сфери призвела до її розвалу і видання менше одної книги на кожного мешканця країни. Цей список можна продовжувати.
Чи можуть люди, які вже багато років живуть в атмосфері руїни, непоправних втрат бути впевненими у завтрашньому дні?
Якщо руйнуванню піддаються навіть ті суспільні інститути, котрі були покликані боронити все суспільство, але не зуміли захистити навіть самих себе, яка сила наразила країну на смертельну небезпеку руйнування, поставила весь народ на межу небуття?
Наївно думати, що до руйнувань такого масштабу могли призвести помилки і прорахунки тих керівників, які керували чи керують сьогодні нашою державою.
Ні! Результат наших «демократичних реформ, які не мають альтернативи», — закономірний наслідок реалізації планів явних і таємних «доброзичливців» українського, російського та інших народів.
Сенсаційна заява прозвучала в Нью-Йорку на щорічному з’їзді посланців руху ХАБАД.
В цьому році право виголосити промову від імені всіх посланців руху було надано головному рабину Росії Берлу Лазару. Виявлена честь є ще одним свідченням того, з якою повагою ХАБАД ставиться до посланців у Росії і СНД і як високо оцінюють результати їхньої повсякденної роботи і особистий вклад рабина Лазара у відродження єврейського життя на пострадянському просторі.
Як пише газета «Еврейское слово» (№ 46, 2005 р.), виголошуючи промову Берл Лазар сказав: «Немало революцій знала Росія, але мирніша, найтихіша і найефективніша — це революція, яку зробили посланці ХАБАД...».
Отже виходить, що знищення промисловості і геноцид українського народу є результатом революції, яку зробили хабадські юдонацисти. Який же результат цієї «ефективної», за висловом Берла Лазара, революції.
«Демографічний колапс» — таку назву має стаття у газеті «Урядовий кур’єр» (2004, 2 березня, с. 11), в якій заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, науковий консультант колишнього Президента України, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Елла Лібанова кваліфікує демографічні процеси в Україні як кризові. На початку 1993 року в Україні проживало 52,2 мільйона осіб. Це відповідає максимуму. На 1 січня 2004 року населення України зменшилось на 4,6 млн осіб (по 420,8 тисяч осіб у середньому за рік). У чому ж причини цих процесів?
Їх науковий консультант колишнього президента України бачить у наступному: «Головною складовою зменшення кількості населення, безумовно, є низька народжуваність. Її зменшення — це передусім зворотний бік зміни соціального статусу жінки, розширення сфери її інтересів, високого рівня освіти і зайнятості... Криза перехідного періоду не сформувала, а загострила загальні негативні тенденції смертності населення України... Якщо б смертність протягом 1989-2001 років залишалася на рівні 1989 року, кількість померлих за цей період була б меншою фактично на 2,4 млн».
Отже, на рахунку хабадських революціонерів щонайменше 2,4 мільйона померлих. А Президент України святкує Хануку разом з катами українського народу.
Не сприяє продовженню життя українських громадян і відсутність робочих місць, внаслідок чого тимчасова трудова еміграція становить щорічно близько 5 мільйонів осіб. Проте є багато інших причин, що впливають на зменшення кількості населення України.
Що ж це за причини і які засоби вживаються для депопуляції населення України? Це, в першу чергу, продукти харчування.
Чому? Давайте подивимося на ковбасу яку виробляє Глобинський м’ясокомбінат. Вартість її 41 гривня, містить вона 6 харчових добавок: Е-450, Е-452, Е-575, Е-316, Е-412, Е-621. З шести добавок три шкідливі. Причому Е-450 і Е-452 офіційно заборонені в Україні, тому що вони призводять до розладу шлунка.
Про харчові добавки в Україні мало що відомо. Та про одну з них хотілося б розповісти особливо. Ця харчова добавка дозволена для використання в Україні, її індекс Е-621 — глютамат натрію присутній в ковбасі Глобинського м’ясокомбінату. Технологічна функція цієї добавки — підсилювач смаку та аромату. Ось що про неї розповідають дослідники:
«Однією із найрозповсюдженіших у світі харчових добавок є глютамат натрію, що вже давно підозрюється в нанесенні мільйонам споживачів тяжких тілесних ушкоджень.
А розпочалася історія близько сторіччя тому, коли японець Кікунае Ікеда запитав себе: чому страви, приправлені деякими сушеними водоростями, стають смачнішими? Як виявилося, причиною була наявна в морських рослинах мононатрієва сіль глютамінової кислоти, чи глютамат натрію. У 1909 році японець отримав патент на виробництво харчових добавок. Наша «героїня» — по-японськи називається «адзі-но-мото», тобто «душа смаку» — доволі швидко стала популярною в усьому світі, а створений Ікедою концерн «Адзіномото» досі вважається лідером промислового виробництва глютамінової кислоти.
Частіше від глютамату нинішні харчовики використовують лише кухонну сіль. Важко віднайти концентрати супів, соуси, консерви, вироби з низькосортного та мороженого м’яса чи суміші прянощів без глютамату натрію. Популярність приправи невипадкова, оскільки вона не лише підсилює власний смак продуктів, але й надає його тим із них, котрі не мають смаку. Додайте до цього непоганий економічний ефект. Досить замість повноцінного шматка покласти в упаковку з виробом декілька подрібнених волокон натурального продукту (чи той же екстракт), приправити глютаматом натрію і — страві забезпечено м’ясний смак!
Що в цьому поганого? По-перше, ми недоодержуємо амінокислоти, мікроелементи та інші корисні речовини, які містяться у натуральній їжі. По-друге, відкриття останніх десятиріч доводять, що стосовно нашого здоров’я японське «чудо кулінарії» поводить себе, м’яко кажучи, некоректно.
Ще в середині 70-х років ХХ століття американський нейрофізіолог Джон Олні виявив, що глютамат натрію порушує роботу мозку в щурів, після чого «адзіномото» стали підозрювати у причетності до цілого ряду серйозних захворювань — від простого головного болю до хвороби Альцгеймера. У західній літературі був навіть описаний «синдром китайського ресторану»: почуття жару, набрякання обличчя, рук, грудей, шиї, прискорене серцебиття і нудота, котрі виникають після частого вживання східних страв, щедро приправлених «підсилювачем смаку». А у хворих на астму після відповідного застілля перебіг хвороби взагалі набував жахливих форм.
Після скандалу, що прокотився, глютамат піддали серйозній перевірці і... визнали безпечним. Важко сказати наскільки правильним був такий висновок, і наскільки байдужими увесь цей час залишалися світові виробники харчових добавок. Тому що «синдром китайського ресторану» та астматичні реакції після споживання страв з глютаматом нікуди не зникли. Більше того, зовсім недавно вчені з японського університету Хіросакі (керівник програми — професор Хіроші Огуро) виявили негативний вплив «адзіномото» на органи зору.
Про те, що глютамат натрію, безпосередньо введений в око, вражає його нервову структуру, було відомо й раніше. Але японці вирішили перевірити, як впливає на зір добавка, яку отримують разом з їжею. Протягом шести місяців медики годували три групи щурів різноманітними дієтами і старанно вивчали офтальмологічні процеси. В результаті виявилося, що в гризунів, котрі отримували великі дози «підсилювача смаку», нерви сітківки були уражені настільки серйозно, що тварини просто-таки втрачали зір. Тварини, у дієті яких глютамату натрію була помірна кількість, також мали ураження сітківки, хоча й у меншій мірі. А ось у щурів, котрі отримували їжу без харчової добавки, очі залишилися у нормі. Професор Огуро вважає, що у подібних випадках глютамінова кислота просто знищує клітини сітківки. Саме цей механізм, заявляє Огуро, лежить в основі поширеної серед жителів Південно-Східної Азії глаукоми особливого типу, коли хвороба розвивається без підвищення внутрішньоочного тиску.
У країнах СНД від такої форми у середньому потерпає до 30 відсотків усіх хворих на глаукому, тоді як в Японії цей показник на 30—40 відсотків вищий, ніж у нас. Один із найвизначніших спеціалістів з глаукоми професор Євгеній Єгоров, завідувач кафедри очних хвороб Російського державного медичного університету, відзначає, що японські дані заслуговують на серйозну увагу. За нашими даними, наголошує російський вчений, глютамат натрію запускає у сітківку процес апоптозу, тобто запрограмованої загибелі клітин.
Для людини обставини посилюються ще й тим, що межі безпеки вживання «душі смаку» розмиті. Іншими словами, сьогодні не існує науково обґрунтованих норм її вживання, а отже, невідомий і поріг безпеки. Якщо врахувати, що глютамат натрію може накопичуватися в організмі роками і діяти помалу, негативний ефект може проявитися навіть через десятиріччя...»
Дізнатися, чи є у щойно купленому вами продукті глютамат натрію, нескладно. Необхідні відомості зазвичай фіксуються на упаковці. Іноді його вказують як глютамат натрію, іноді — як харчову добавку Е-621, іноді виробник просто соромливо повідомляє про деякий «підсилювач смаку». Сьогодні сумнівне відкриття Кікунае Ікедо з великою долею ймовірності використовують практично у всіх м’ясних, рибних, курячих, грибних та соєвих (до речі, натуральна соя не має смаку) напівфабрикатах, у бульйонних кубиках, чіпсах, сухариках, снеках, соусах, сухих супах, приправах до вермішелі швидкого приготування тощо. А отже, не виключено, що дослідження медиків та університету Хіросакі «підірве» всю харчову промисловість. Але вибір, перш за все, за споживачами.
Ось такою ковбасою годують українців і звільняють територію від населення. Єдине, що заспокоює, так це те, що ця ковбаса більшості населення України не по-кишені.
Ковбаса характерна й тим, що паплюжить ім’я славного сина українського народу, славетного гетьмана Богдана Хмельницького. Хто ж дозволив ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» використовувати портрет Богдана Хмельницького, над яким розміщено напис «Гетьманська»? Прямо під портретом на стрічці напис: «ковбаса варено-копчена». Маразм якийсь, а, може, й ні. Тут проявилась «невидима рука» ХАБАДУ, який було створено на противагу дій Богдана Хмельницького. Ось що пише з цього приводу Едуард Ходос: «...Сьогодні «Хабад — юдонацистська ультраортодоксальна секта, відома як рух Хабад — Любавич... Поява Хабаду, за твердженнями ідеологів секти, була відповіддю на гоніння з боку Богдана Хмельницького, що призвели до масової загибелі євреїв».
От вам і юдонацисти! От і відповідь на вимирання українського населення...
Наша країна останні 15 років є таким же об’єктом поневолення і пограбування, як Азія, Африка і Латинська Америка. Йде відверта ліквідація сучасної промисловості України з метою перетворення країни в сировинний придаток Заходу. Простіше кажучи — в колонію. При цьому наші святині, наші герої піддаються постійному глумленню. Народ, приголомшений потужними ударами телебачення, поки що перебуває у дрімливо-безвільному стані. Спантеличує й те, що на чолі держави перебувають начебто й не чужинці, люди, які розмовляють українською мовою, стоять із свічками в християнських храмах. Проте розуміння того, що відбувається щось недобре, зростає. Верхівка України все більше сприймається як щось інородне. Псевдо і ксеноеліта відчуває це приховане відторгнення. Тому на перший план висувається боротьба з «шовінізмом», «ксенофобією», «антисемітизмом». Насправді ж іде спроба задушити в зародку наростаючий національно-визвольний рух...
Микола СЕНЧЕНКО,
професор перший заступник
Голови Української Консервативної Партії
Реформа української економіки закінчилася розладом економічної системи, котра існувала і годувала народ. Реформа української армії завершується розвалом третьої у світі, за ядерним потенціалом, армії. Реформа системи освіти веде до безграмотності населення. Реформа видавничої сфери призвела до її розвалу і видання менше одної книги на кожного мешканця країни. Цей список можна продовжувати.
Чи можуть люди, які вже багато років живуть в атмосфері руїни, непоправних втрат бути впевненими у завтрашньому дні?Якщо руйнуванню піддаються навіть ті суспільні інститути, котрі були покликані боронити все суспільство, але не зуміли захистити навіть самих себе, яка сила наразила країну на смертельну небезпеку руйнування, поставила весь народ на межу небуття?
Наївно думати, що до руйнувань такого масштабу могли призвести помилки і прорахунки тих керівників, які керували чи керують сьогодні нашою державою.
Ні! Результат наших «демократичних реформ, які не мають альтернативи», — закономірний наслідок реалізації планів явних і таємних «доброзичливців» українського, російського та інших народів.
Сенсаційна заява прозвучала в Нью-Йорку на щорічному з’їзді посланців руху ХАБАД.
В цьому році право виголосити промову від імені всіх посланців руху було надано головному рабину Росії Берлу Лазару. Виявлена честь є ще одним свідченням того, з якою повагою ХАБАД ставиться до посланців у Росії і СНД і як високо оцінюють результати їхньої повсякденної роботи і особистий вклад рабина Лазара у відродження єврейського життя на пострадянському просторі.
Як пише газета «Еврейское слово» (№ 46, 2005 р.), виголошуючи промову Берл Лазар сказав: «Немало революцій знала Росія, але мирніша, найтихіша і найефективніша — це революція, яку зробили посланці ХАБАД...».
Отже виходить, що знищення промисловості і геноцид українського народу є результатом революції, яку зробили хабадські юдонацисти. Який же результат цієї «ефективної», за висловом Берла Лазара, революції.
«Демографічний колапс» — таку назву має стаття у газеті «Урядовий кур’єр» (2004, 2 березня, с. 11), в якій заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, науковий консультант колишнього Президента України, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Елла Лібанова кваліфікує демографічні процеси в Україні як кризові. На початку 1993 року в Україні проживало 52,2 мільйона осіб. Це відповідає максимуму. На 1 січня 2004 року населення України зменшилось на 4,6 млн осіб (по 420,8 тисяч осіб у середньому за рік). У чому ж причини цих процесів?
Їх науковий консультант колишнього президента України бачить у наступному: «Головною складовою зменшення кількості населення, безумовно, є низька народжуваність. Її зменшення — це передусім зворотний бік зміни соціального статусу жінки, розширення сфери її інтересів, високого рівня освіти і зайнятості... Криза перехідного періоду не сформувала, а загострила загальні негативні тенденції смертності населення України... Якщо б смертність протягом 1989-2001 років залишалася на рівні 1989 року, кількість померлих за цей період була б меншою фактично на 2,4 млн».
Отже, на рахунку хабадських революціонерів щонайменше 2,4 мільйона померлих. А Президент України святкує Хануку разом з катами українського народу.
Не сприяє продовженню життя українських громадян і відсутність робочих місць, внаслідок чого тимчасова трудова еміграція становить щорічно близько 5 мільйонів осіб. Проте є багато інших причин, що впливають на зменшення кількості населення України.
Що ж це за причини і які засоби вживаються для депопуляції населення України? Це, в першу чергу, продукти харчування.
Чому? Давайте подивимося на ковбасу яку виробляє Глобинський м’ясокомбінат. Вартість її 41 гривня, містить вона 6 харчових добавок: Е-450, Е-452, Е-575, Е-316, Е-412, Е-621. З шести добавок три шкідливі. Причому Е-450 і Е-452 офіційно заборонені в Україні, тому що вони призводять до розладу шлунка.
Про харчові добавки в Україні мало що відомо. Та про одну з них хотілося б розповісти особливо. Ця харчова добавка дозволена для використання в Україні, її індекс Е-621 — глютамат натрію присутній в ковбасі Глобинського м’ясокомбінату. Технологічна функція цієї добавки — підсилювач смаку та аромату. Ось що про неї розповідають дослідники:
«Однією із найрозповсюдженіших у світі харчових добавок є глютамат натрію, що вже давно підозрюється в нанесенні мільйонам споживачів тяжких тілесних ушкоджень.
А розпочалася історія близько сторіччя тому, коли японець Кікунае Ікеда запитав себе: чому страви, приправлені деякими сушеними водоростями, стають смачнішими? Як виявилося, причиною була наявна в морських рослинах мононатрієва сіль глютамінової кислоти, чи глютамат натрію. У 1909 році японець отримав патент на виробництво харчових добавок. Наша «героїня» — по-японськи називається «адзі-но-мото», тобто «душа смаку» — доволі швидко стала популярною в усьому світі, а створений Ікедою концерн «Адзіномото» досі вважається лідером промислового виробництва глютамінової кислоти.
Частіше від глютамату нинішні харчовики використовують лише кухонну сіль. Важко віднайти концентрати супів, соуси, консерви, вироби з низькосортного та мороженого м’яса чи суміші прянощів без глютамату натрію. Популярність приправи невипадкова, оскільки вона не лише підсилює власний смак продуктів, але й надає його тим із них, котрі не мають смаку. Додайте до цього непоганий економічний ефект. Досить замість повноцінного шматка покласти в упаковку з виробом декілька подрібнених волокон натурального продукту (чи той же екстракт), приправити глютаматом натрію і — страві забезпечено м’ясний смак!
Що в цьому поганого? По-перше, ми недоодержуємо амінокислоти, мікроелементи та інші корисні речовини, які містяться у натуральній їжі. По-друге, відкриття останніх десятиріч доводять, що стосовно нашого здоров’я японське «чудо кулінарії» поводить себе, м’яко кажучи, некоректно.
Ще в середині 70-х років ХХ століття американський нейрофізіолог Джон Олні виявив, що глютамат натрію порушує роботу мозку в щурів, після чого «адзіномото» стали підозрювати у причетності до цілого ряду серйозних захворювань — від простого головного болю до хвороби Альцгеймера. У західній літературі був навіть описаний «синдром китайського ресторану»: почуття жару, набрякання обличчя, рук, грудей, шиї, прискорене серцебиття і нудота, котрі виникають після частого вживання східних страв, щедро приправлених «підсилювачем смаку». А у хворих на астму після відповідного застілля перебіг хвороби взагалі набував жахливих форм.
Після скандалу, що прокотився, глютамат піддали серйозній перевірці і... визнали безпечним. Важко сказати наскільки правильним був такий висновок, і наскільки байдужими увесь цей час залишалися світові виробники харчових добавок. Тому що «синдром китайського ресторану» та астматичні реакції після споживання страв з глютаматом нікуди не зникли. Більше того, зовсім недавно вчені з японського університету Хіросакі (керівник програми — професор Хіроші Огуро) виявили негативний вплив «адзіномото» на органи зору.
Про те, що глютамат натрію, безпосередньо введений в око, вражає його нервову структуру, було відомо й раніше. Але японці вирішили перевірити, як впливає на зір добавка, яку отримують разом з їжею. Протягом шести місяців медики годували три групи щурів різноманітними дієтами і старанно вивчали офтальмологічні процеси. В результаті виявилося, що в гризунів, котрі отримували великі дози «підсилювача смаку», нерви сітківки були уражені настільки серйозно, що тварини просто-таки втрачали зір. Тварини, у дієті яких глютамату натрію була помірна кількість, також мали ураження сітківки, хоча й у меншій мірі. А ось у щурів, котрі отримували їжу без харчової добавки, очі залишилися у нормі. Професор Огуро вважає, що у подібних випадках глютамінова кислота просто знищує клітини сітківки. Саме цей механізм, заявляє Огуро, лежить в основі поширеної серед жителів Південно-Східної Азії глаукоми особливого типу, коли хвороба розвивається без підвищення внутрішньоочного тиску.
У країнах СНД від такої форми у середньому потерпає до 30 відсотків усіх хворих на глаукому, тоді як в Японії цей показник на 30—40 відсотків вищий, ніж у нас. Один із найвизначніших спеціалістів з глаукоми професор Євгеній Єгоров, завідувач кафедри очних хвороб Російського державного медичного університету, відзначає, що японські дані заслуговують на серйозну увагу. За нашими даними, наголошує російський вчений, глютамат натрію запускає у сітківку процес апоптозу, тобто запрограмованої загибелі клітин.
Для людини обставини посилюються ще й тим, що межі безпеки вживання «душі смаку» розмиті. Іншими словами, сьогодні не існує науково обґрунтованих норм її вживання, а отже, невідомий і поріг безпеки. Якщо врахувати, що глютамат натрію може накопичуватися в організмі роками і діяти помалу, негативний ефект може проявитися навіть через десятиріччя...»
Дізнатися, чи є у щойно купленому вами продукті глютамат натрію, нескладно. Необхідні відомості зазвичай фіксуються на упаковці. Іноді його вказують як глютамат натрію, іноді — як харчову добавку Е-621, іноді виробник просто соромливо повідомляє про деякий «підсилювач смаку». Сьогодні сумнівне відкриття Кікунае Ікедо з великою долею ймовірності використовують практично у всіх м’ясних, рибних, курячих, грибних та соєвих (до речі, натуральна соя не має смаку) напівфабрикатах, у бульйонних кубиках, чіпсах, сухариках, снеках, соусах, сухих супах, приправах до вермішелі швидкого приготування тощо. А отже, не виключено, що дослідження медиків та університету Хіросакі «підірве» всю харчову промисловість. Але вибір, перш за все, за споживачами.
Ось такою ковбасою годують українців і звільняють територію від населення. Єдине, що заспокоює, так це те, що ця ковбаса більшості населення України не по-кишені.
Ковбаса характерна й тим, що паплюжить ім’я славного сина українського народу, славетного гетьмана Богдана Хмельницького. Хто ж дозволив ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» використовувати портрет Богдана Хмельницького, над яким розміщено напис «Гетьманська»? Прямо під портретом на стрічці напис: «ковбаса варено-копчена». Маразм якийсь, а, може, й ні. Тут проявилась «невидима рука» ХАБАДУ, який було створено на противагу дій Богдана Хмельницького. Ось що пише з цього приводу Едуард Ходос: «...Сьогодні «Хабад — юдонацистська ультраортодоксальна секта, відома як рух Хабад — Любавич... Поява Хабаду, за твердженнями ідеологів секти, була відповіддю на гоніння з боку Богдана Хмельницького, що призвели до масової загибелі євреїв».
От вам і юдонацисти! От і відповідь на вимирання українського населення...
Наша країна останні 15 років є таким же об’єктом поневолення і пограбування, як Азія, Африка і Латинська Америка. Йде відверта ліквідація сучасної промисловості України з метою перетворення країни в сировинний придаток Заходу. Простіше кажучи — в колонію. При цьому наші святині, наші герої піддаються постійному глумленню. Народ, приголомшений потужними ударами телебачення, поки що перебуває у дрімливо-безвільному стані. Спантеличує й те, що на чолі держави перебувають начебто й не чужинці, люди, які розмовляють українською мовою, стоять із свічками в християнських храмах. Проте розуміння того, що відбувається щось недобре, зростає. Верхівка України все більше сприймається як щось інородне. Псевдо і ксеноеліта відчуває це приховане відторгнення. Тому на перший план висувається боротьба з «шовінізмом», «ксенофобією», «антисемітизмом». Насправді ж іде спроба задушити в зародку наростаючий національно-визвольний рух...
Микола СЕНЧЕНКО,
професор перший заступник
Голови Української Консервативної Партії