«ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ» — РІК ІГНОРАЦІЇ З ПЕРСПЕКТИВОЮ РЕАЛІЗАЦІЇ

Торік як передвістя нової футбольної весни було започатковано Громадський рух «ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ». Відтоді ж «Українська газета плюс» стала його інформаційним флагманом. Відтак вже рік на її сторінках висвітлюється діяльність Суркісів під іншим «соусом», ніж у більшості куплених ними ЗМІ. Це попри зовні непомітну для читачів та уболівальників, але потужну й відчутну для працівників мас-медіа протидію цих футболо-політико-бізнесменів. Про Кучму за його президентства можна було значно більше знайти у мас-медіа критичних матеріалів, ніж нині за «помаранчевої» влади про діяльність Суркісів.

Тоді ж були сформульовані ідея й мета акції «Футбол без Суркісів».  

Перша: Відокремити поняття «Динамо» та «український футбол» від прізвища Суркісів.
Друга: Відокремити насправді футбол від політики.

Досягти поставлених вищевказаних завдань (насамперед, другого) допоможуть майбутні вибори до Верховної Ради, точніше наші виборці, які посприяють Суркісам і К позбутися депутатських мандатів. Відтак, це полегшить досягнути перше завдання. Очевидна промовиста закономірність —  де владні позиції Суркісів слабкіші, там успіхи українського футболу кращі і навпаки. Громадську організацію Федерацію футболу України нині очолює з перспективою переобрання більшістю голосів Григорій Суркіс. Відтак наші збірні команди докладають до цього недосяжних успіхів. Ігор Суркіс на даний час володіє понад 85 відсотками акцій ФК «Динамо» — тобто, фактично, є його єдиним господарем. Що й відповідно позначилося на «здобутках» (передовсім, міжнародних) команди минулого року.

За час своєї діяльності антисуркісівський рух змусив футбольно-політичних бізнесменів піти на безліч витрат, поступок та компромісів і відчутно послабити свої як політичні, так і фінансові позиції. Відтак постійно, але неухильно наближаючи виконання поставлених завдань акції «ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ».

«У копієчку» обійшлися Суркісам «протести вболівальників» та інформаційна підтримка, не кажучи вже про всілякі інші витрати, пов’язані з судовим процесом за позовом російського бізнесмена Григоришина. До того ж за «Динамо» взявся «профільний керівник» цього відомства міністр МВС Юрій Луценко. Минулого червня він заявив про начебто досягнуту домовленість щодо добровільної передачі фізкультурно-спортивному товариству «Динамо» 20 відсотків акцій ФК.

Початок єврокубкового сезону  2005 року став найпровальнішим за час перебування Суркісів на керівному посту «Динамо». Поступившись маловідомому тоді швейцарському «Тюну», команда завершила єврокубковий сезон тільки-но стартувавши. Уявіть, скільки «мила» (тобто грошей) знадобилося Суркісам на «відмивання» від такої ганьби. А яких зусиль вартувало це їхнім штатним та позаштатним вихвалювачам та виправдовувачам, аби подати їх у більш-менш привабливому ракурсі.

Минулий серпень став справжнім авралом для очищувачів «авгієвих стаєнь» суркісівського господарства. Тоді на інтернет-сайтах, де могли висловлювати свої думки футбольні уболівальники, можна було писати про Суркісів все, що «фільтрувалося» раніше. Суркісівські цензори залишали раніше старанно знищувані висловлювання на кшталт «Суркіс — жид!», або ж, закиди щодо, образно кажучи, їхньої професійної компетентності та розумової повноцінності. Більше того, вболівальники висловили на адресу Суркісів (передовсім, молодшого) стільки нецензурних лайливих образ, скільки доводиться чути з трибун стадіонів всім футбольним суддям  разом протягом сезону. Водночас, на згаданих інтернет-сайтах вболівальників невтомно цензурувалося цілком літературне висловлювання «ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ», а також згадування-посилання на інтернет-сайт, що розміщав матеріали однойменного Громадського руху та «Українську газету плюс»,  де їх теж можна було прочитати.

Після цього вже зникли всілякі сумніви щодо необхідності й перспективи акції «ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ». Навіть, коли напередодні Нового року Суркіси поспішили заспокоїти вболівальників (точніше, самозаспокоїтися) щодо завершення справи з акціями «Динамо». У лютому міністр МВС Юрій Луценко знову нагадав про 20 відсотків акцій для ФСТ «Динамо», а за одне «приплів» необхідність передати ще 10 відсотків Київській міськдержадміністрації та 20 відсотків повернути Костянтину Григоришину.

Попри всі ці навколофутбольні викрутаси та політичні маневри нинішніх владоможців і бізнесменів Громадський рух «ФУТБОЛ БЕЗ СУРКІСІВ» передовсім ставить за мету домогтися передачі акцій клубу гравцям, тренерам та вболівальникам, аби зробити київське «Динамо» справді народною командою, а не чиєюсь особисто-сімейною власністю чи то Суркісів, чи когось іншого.