ХОЧ ТРІШКИ, АЛЕ КРАЩЕ

Так можна підсумувати виступи українських олімпійців в Турині. Звісно, якщо порівнювати з «успіхами» попередніх років, а не з іншими країнами — як нашими сусідами, так і «зимовими» на кшталт Кореї, Чехії, Хорватії, Австралії, Японії, Болгарії, Словаччини... _x000D_

          Враховуючи, що на трьох попередніх зимових олімпіадах часів незалежності українці здобули всього три нагороди, а чотири роки тому взагалі ні з чим повернулися з Солт-Лейк-Сіті, то дві «бронзи» Турина цілком спроможні задовольнити амбіції тих, чия психологія базується на тактиці просування дрібними кроками, що є уособленням життєвої філософії нинішньої політичної влади загалом.
          Щодо виступів українців на щойно завершеній Олімпіаді у нашого керівництва, у тім числі й спортивного, заздалегідь готова «поважна причина» — до Ігор готуються чотири роки, а ми при владі лише рік. Звісно це — так. Але з іншого боку не видно помітних кроків до того, щоб наступні олімпійські виступи, зимові чи літні, стали значно успішнішими за попередні. За рік «помаранчевої» влади найпримітніше, що ми побачили — міністрів на ковзанці. А от якихось кардинальних зрушень у підготовці спортсменів чи масового фізкультурного руху не видно.
         Натомість, як і вже продовж півтора десятка років поспіль, наші тренери продовжують скаржитися на розпад системи дитячо-юнацької підготовки, а також відсутність в Україні належних тренувальних майданчиків, катків, гірськолижних спусків і т. ін. для спортсменів-професіоналів. Якщо так і далі триватиме, то й дві »бронзи» Турина у Ванкувері здадуться неабияким досягненням. Адже підготовка нашої «бронзової» танцювальної пари Олена Грушина—Руслан Гончаров розпочалася ще за радянських часів. До того ж у такому виді спорту, як фігурне катання успіх дуже залежить від суб’єктивності суддівства. Арбітри могли поставити наших фігуристів як на вище, так і на нижче місце. Що ж до бронзового успіху біатлоністки Лілії Єфремової, то тут нам посміхнулася удача у вигляді низки щасливих випадків. Першими з них стала «безперспективність» уродженки Чебоксар для російської та білоруської команд. До того ж спринтерські дистанції, зокрема 7,5 кілометра, придатніші для сюрпризів, ніж стаєрські. Тим не менш — радіємо тому, що зараз маємо. Водночас пам’ятаємо, через чотири роки такого рівня успіхи стануть приводом для суму й розчарувань.



Загальна таблиця нагород спортсменів Зимової Олімпіади-2006

         З
С
Б
Р
1. Німеччина
11
12
6
29
2. США
9
9
7
25
3. Австрія
9
7
7
23
4. Росія
8
6
8
22
5. Канада
7
10
7
24
6. Швеція
7
2
5
14
7. Корея
6
3
2
11
8. Швейцарія
5
4
5
14
9. Італія
5
0
6
11
10. Франція
3
2
4
9
10. Голландія
3
2
4
9
12. Естонія
3
0
0
3
13. Норвегія
2
8
9
19
14. Китай
2
4
5
11
15. Чехія
1
2
1
4
16. Хорватія
1
2
0
3
17. Австралія
1
0
1
2
18. Японія
1
0
0
1
19. Фінляндія
0
6
3
9
20. Польща
0
1
1
2
21. Білорусь
0
1
0
1
21. Болгарія
0
1
0
1
21. Великанія
0
1
0
1
21. Словаччина
0
1
0
1
25. Україна
0
0
2
2
26. Латвія
0
0
1
1

З — золоті, С — срібні, Б — бронзові, Р — разом