Професор університету в Пряшеві, що у Словаччині, академік Національної академії наук України Микола Мушинка — автор близько двох тисяч праць з української етнографії, історії українсько-чеських відносин, ініціатор багатьох наукових починань як в Україні, так і в Словаччині.
Видана в 1998 році бібліографія праць Миколи Мушинки ледь умістилась в одному томі. Але і вона, попри всі намагання, не охоплює багатогранної праці вченого, який, здається, як мало хто, не змарнував жодної миті у своєму житті. Можна намагатись умістити життя Миколи Мушинки поміж студентською лавою і дипломом академіка, та це лише хронологія. До неї не ввійдуть, наприклад, літа, коли вченого комуністичний режим не допускав до бібліотеки і доводилось працювати опалювачем. Факт багатозначний, якщо врахувати, що Микола Мушинка не здався, а в тиші свого помешкання виношував наукові плани, що значно випереджали добу, в якій жив.
Є багато великих і менших наукових справ, які б не відбулись, якби не Микола Мушинка. Це, наприклад, повернуті імена, між якими забутий в Україні історик з Полтави Симон Наріжний, чи чеський етнограф Флоріан Заплетал, зусиллями якого збережені багато унікальних дерев’яних церков на Закарпатті. Це врятовані архіви, зокрема, ті, що стосуються історії Музею визвольної боротьби України в Празі. Микола Мушинка незамінний учасник наукових конференцій, до яких вносить важливу інтелектуальну інтонацію, і невтомний доповідач з широким колом наукових інтересів. Відомий український мистецтвознавець Олександр Федорук знає Миколу Мушинку по спільній роботі давно і відносить його до кола найавторитетніших учених-україністів.
«Хотілось би багато чого, та я не мрійник, а реаліст, і знаю, що після 70 років не зможу бути таким продуктивним, як раніше, — каже ювіляр. — Та все ж таки дещо хотів би зробити навіть ще цього року. А саме: в моєму календарі зазначено кілька поважних наукових конференцій у Словаччині, Чехії, Ужгороді, Львові, Острозі, Києві. На кожній з них я хотів би виступити з чимось новим. Що стосується моїх видавничих планів, то вже понад 30 років я досліджую фольклор українських переселенців в Румунії з 1947 року, які живуть у Західній Чехії. Цього року в мене на столі вже лежить рукопис про їхній фольклор. Є ще одне велике бажання: щоб у цьогорічних виборах в Україні перемогли здорові сили, які виведуть державу з нинішньої кризи і зроблять її такою, якою ми і наші попередники уявляли її на порозі незалежності».
Попереду багато праці, а через те й у свій ювілейний рік Микола Мушинка поспішає.