НАДАЮ СПОНСОРСЬКУ ДОПОМОГУ!

Безкоштовну спонсорську консультацію я хочу надати великому політику О. Морозу. Не маючи чіткої програми своєї партії (СПУ), він направляє своє стадо туди, звідки вітер подме.

Ні послідовності в діях, ні глибини в мисленні, ні конкретних позитивних рішень — повна неспроможність вести за собою людей. Побачивши близькість владного руля, він підтримав Ющенка. Діями Президента Сан Санич на ходу корегує свою програму, хоча це не збігалося з його програмними попередніми документами. Однак він стійко відстоює свого кумира, і не дай Бог, щоб народ побачив, що він щось зробив не так. Сан Санич скрегоче зубами, але не здається. Коректно, щоб, бува, не побити горшки, як Тимошенко, він вмовляє Президента не порушувати Конституції (хоч би в головному!). Продавати «Криворіжсталь» не входило в плани СПУ. Бідна В. Семенюк цю процедуру перенесла хворобливо через лікарню із заявою про відставку. Та Мороз все скорегував, і Семенюк на фотографіях, уподібнюючись своєму лідеру, усміхається повноцінною здоровою посмішкою, забравши за рекомендацією Сан Санича свою заяву. Тому моя порада О. Морозу: треба бути господарем своєї програми, свого слова, послідовності і рішучості в діях!

А тепер хочу надати допомогу Президентові, бо в інтерв’ю газеті «Файненшнл тайм», коли його запитали про розчарування людей новою владою, він не знав, що сказати. Цитую Президента: «У чому розчарування, скажіть мені? Що, люди, наприклад, розчаровані свободою слова, демократією, наявністю роботи, пенсією, економікою? Де розчарування, скажіть?.. Немає ніякого розчарування, якщо серйозно говорити. Якщо ж говорити політично… Рейтинги — це інше. Але якщо ви об’єднаєте рейтинги всіх партій, які брали участь у Помаранчевій революції, то їхній сукупний рейтинг збільшився… Демократичні сили, демократичний потенціал, демократичні цінності, які були проголошені на Майдані, не були віддані, від них ні на йоту не відступили революціонери, ані люди, які стояли разом із нами на Майдані. А решта — це вінегрет…»

Президент два рази просить сказати, в чому розчарувалися люди. З його відповіді газеті випливає, що він не знає про розчарування народу. А звідки ж Президент може знати, якщо він не бачить того народу за систематичними поїздками за кордон? Йому треба поспівчувати і аргументовано показати стан справ в країні, а також життя народу, який його обрав. Відповідь Президента не має ні логічного початку, ні суттєвої середини з діловими викладками, ні висновку. Це набір слів, розірваних, алогічних фраз, які ні про що не говорять, крім відвертого нерозуміння, що від нього хочуть. Адже він дав свободу, демократію (заплатіть ними за комунальні послуги), забезпечив роботою (без врахування тих, що на біржах безробіття), збільшив пенсію (з вибуховими цінами на ринку). Рейтинг помаранчевих партій в середньому збільшився. Ще пенсія пенсіонера в середньому також збільшилась. Якщо до пенсії нардепа 18 тисяч гривень додати пенсію простого громадянина 360 гривень, то справді середня пенсія зросла на тисячі гривень.

СТАТИСТИКА СВІДЧИТЬ ДАЛЕКО НЕ ПРО ВЕСЕЛУ КАРТИНУ:
— за 10 місяців 2005 року темпи зростання ВВП зменшились у 4,8 раза;
— темпу промислового виробництва зменшились у 4,5 раза;
— ціни на пально-мастильні матеріали зросли на 32,5 відсотка;
— ціни на продовольчі товари і послуги зросли на 7,11 відсотка;
— темпи зростання інвестицій в основний капітал зменшились більш ніж у 10 разів;
— не забезпечено щорічне створення одного мільйона робочих місць;
— в Україні на межі бідності і фізичного виживання перебуває 14 мільйонів осіб;
— щорічно з карти України зникає 50 сіл;
— перед початком 2005-2006 навчального року закрито понад 75 загальноосвітніх шкіл, в яких навчалось 950 дітей. 


Цю сумну статистику можна продовжувати далі. Нині Ви, Вікторе Андрійовичу, лукаво закликаєте думати «по-українськи», а дітей своїх вчите змалку мислити по-англійськи, викидаючи недоступні навіть для нашого народу кошти за англійське навчання дітей. А говорите про рівний доступ всім до освіти! Ви граєтеся з вогнем. Це небезпечно, в першу чергу — для Вас. 

І останнє. Я хочу надати матеріальну спонсорську допомогу Юлії Тимошенко, бо на весіллі її дочки бідні гості після третього тосту не мали чим закусити, танцювали на голодний шлунок. Юліє Володимирівно! Скажіть, куди Вам підвезти картоплі і сала, а якщо Вам доведеться за розкішно обставлену квартиру в Лондоні віддати усі свої плаття, то я поділюсь своїм секонд-хендом. Думаю, що Ваша артистичність на політичній сцені не втратить Вашої привабливості від зовнішніх змін, бо головне — душа, а вона у Вас не конфліктує з Вашою зовнішністю, а доповнює її. Та й відставка уряду показала, що Господь Вам дав повну гармонію і з розумом, але, леді Ю., не переграйте себе в грі з Віктором Андрійовичем.

м. Київ