З 14 науково-дослідних станцій СРСР в Антарктиді третину фінансово й кадрово цілком обслуговувала Радянська Україна. Проте виділити вже оплачену хоч би одну наукову установу московські урядовці-українофоби відмовились. Однак на противагу недружньому прояву БОГ послав нам цивілізований, надзвичайно доброзичливий британський жест — Лондон великодушно подарував Україні найпершу на шостому континенті науково-дослідну станцію «Фарадей».
Та щоб не допустити Україну в Антарктиду, чилійська спецслужба виділила майже 100 тисяч доларів США на хабар тому, хто вчинить будь-яку перешкоду, включаючи й потоплення української делегації полярників у штормовій протоці Дрейка, аби тільки науковці не добралися вчасно (до 7 лютого 1996 року) на британську станцію «Фарадей». Запізнення хоч на добу прийняти науково-дослідну установу означало цілковиту втрату нагоди Україні стати антарктичною державою.
Задум недругів України провалився з тріском. Криголам Збройних сил Аргентини «Адмірал Ірісар» доставив українських полярників на станцію «Фарадей» 6 лютого 1996 року — на добу раніше встановленого терміну. Того ж дня на шостому континенті замайорів жовто-блакитний стяг, а колишня британська станція отримала назву «Академік Вернадський». У нас мало знають, як це було. Нині треба розповісти про все детально, показати ганебну роль Росії. І, нарешті, подякувати українським та аргентинським ентузіастам, завдяки яким Україна стала антарктичною державою.
ПРИКРЕ ЗАМОВЧУВАННЯ
6 лютого нинішнього року виповнилося десять років діяльності «Української Антарктиди», народженої та здобутої винятково ентузіазмом кількох справжніх патріотів, які хоч і діяли кожен сам по собі, проте їх об’єднувала та надихала велика любов до України.
попередня стаття
КУЛЬТ ЕСТЕР В УКРАЇНІ?
КУЛЬТ ЕСТЕР В УКРАЇНІ?