В наш час до сфери свідомого і усвідомленого суспільством можна віднести одну з найактуальніших проблем, тобто підвищення тарифів на комунальні послуги. Для прикладу візьмемо столицю, де вирішили, що за нової «антикризової» влади оплату теж треба підвищувати абсолютно «антикризово», тобто одразу в 3,5 раза. Жодна, звичайно ж дуже «кризова» влада, напевно, за всю історію України, включаючи німецьку окупацію під час Другої світової війни, до такого не доходила. Але ж і суспільство у нас уже не те, що було хоча б два роки тому. Виявляється, воно, тобто це суспільство, не лише усвідомило, що з ним намагаються зробити, але й рішення прийняло, що робити далі. Ось вам приклад.
Зустрічаю я знайомого, який одразу після привітання почав «заводитися» з півоберта. Ти чув, що ці «бандюковичі» придумали. А яку чергову «примочку» від «антикризової коаліції» ти маєш на увазі? – запитав його я. Та ж у Києві тарифи на комунальні послуги підвищили в 3,5 раза. І цей акт благословили «регіонали». Ти що, може, збираєшся платити, підозріло втупився мій співрозмовник у мене. Ще не вирішив, відповів я. Ну й дурень, не дуже коректно заявив мій знайомий. А ось я платити не буду. Він зробив наголос на цих двох останніх словах. І всіх своїх знайомих буду агітувати не робити цього. Та ж ти людина, наскільки мені відомо, далеко не бідна, посміхнувся я. Але мій знайомий гумору вже не сприймав. Я не платитиму не тому, що не можу, а з принципових міркувань, як відрізав він. Хіба ти не розумієш, що нас усіх «червоні», «помаранчеві» і «голубі» «бандюковичі» просто «розводять», як останніх лохів. У нас уже не держава, а лохотрон якийсь.
Але ж ціна на газ дійсно зросла, сказав я. «Ти що, дебіл? — не на жарт розсердився мій співрозмовник. — Ти ж науковець, то давай рахувати». Він витягнув мобільний телефон з калькулятором. «Ти, мабуть, наслухався радіо, яке безсовісно бреше, — заявив мій знайомий. — Ось нещодавно там виступив один діяч, який пояснював «лохам», що багаторазове підвищення тарифів на комунальні послуги пов’язане, бачте, з тим, що Росія підвищила ціну на газ. Добре, давай рахувати. Ціна на газ зросла з 95 доларів за тисячу кубометрів газу до 130 доларів. Ділимо другу цифру на першу і виходить, що збільшення ціни відбулося в 1,368 раза, тобто менш як у 1,4 раза. То звідки ж узялося зростання тарифів у 3,5 раза? Я тебе питаю.
Але й це ще не все, — продовжував мій співрозмовник. — Наша опозиція, спасибі їй, пояснила нам, що, виявляється, у власній комунальній сфері Україна використовує лише той природний газ, який видобувається на території нашої держави. А він набагато дешевший за російський. Тобто, вмотивованих причин для підняття тарифів немає взагалі. А де ж тоді використовується дорогий російський газ? Якраз він і йде на обслуговування приватизованих різного роду «слугами народу» з дуже «антикризової коаліції» металургійних комбінатів і енергетичних об’єктів. А вони зменшувати власні доходи рівно в 1,368 раза зовсім не збираються. Ось і вирішили черговий раз і «по-крупному» обібрати «лохів». Якщо ти себе до таких зараховуєш, тоді плати, а я не буду. Хіба таке рішення, тобто підняти тарифи одразу в 3,5 раза без зростання зарплати не є кризою «антикризової коаліції»?»
«Але ж якщо всі так почнуть думати і робити як ти, усе в нас розвалиться», — заперечив йому я.
«Ну і нехай розвалюється, давно пора, — махнув він рукою. — Лише тоді всіх «бандюковичів», якої б масті вони не були, візьмуть «за одне місце» і відправлять туди, про що мріяв і аж надривався сотнями тисяч голосів Майдан: «бандитам–тюрми».
Чи правий цей інженер, робіть висновки самі. Але ніхто не заперечить, що ця людина вже усвідомила не лише те, що з ним намагаються зробити, але й те, що робити йому. Таких людей, природно, ставатиме все більше.
А тепер про підсвідоме. Більша частина населення нашої країни поки що на рівні підсвідомості відчуває, що у нас щось діється не те. Вони поки що не усвідомили, яку роль виконав Ющенко і його «любі друзі» у тотальному приході криміналітету до влади в України. Вони ще не второпали, чому «бандюковичі» з усього світу починають злітатися до України, як відьми на Лису гору. І зробити їм нічого, виявляється, не можна. Головний борець з криміналітетом Юрій Луценко здатний хіба що на заяви, які ніколи не реалізуються. В головах простих і не дуже простих людей просто не вкладається, як міг протягом менш як двох років рейтинг Ющенка і його команди впасти з майже 60% до менш як 5%. Такого в новітній історії людства, напевно, не було. Ніякі вороги за будь-якої системної і продуманої роботи на таке не здатні. Це можна зробити лише своїми ж власними руками. Іншого пояснення просто немає.
Ще на самому початку діяльності Ющенка на посаді президента я в «Україні молодій» опублікував статтю з промовистою назвою «Бандитам — волю?»... В ній йшлося про те, що якщо і далі країною керуватимуть ліберали, то гасло Майдану «бандитам-тюрми» швидко трансформується в гасло «бандитам–волю», а потім і в «бандитам–владу». Як у воду дивився. На рівні підсвідомості. Тепер це вже абсолютно зрозуміло всім, боротися з криміналітетом була налаштована лише Юлія Тимошенко. Після її звільнення, буквально на другий день і почалася «реінкарнація» «бандюковичів». Звільнивши Юльку, Ющенко звільнив самого себе. Він діяв за класичним сценарієм уже названої американської кінокомедії, тобто спиляв гілку, на якій сам же і сидів. Зник підсвідомий чистильник у суспільстві. Якби Тимошенко залишилася, то Ющенко і понині сидів би на пасіці, перебирав би черепки, не їздив би на роботу, а його рейтинг лише зростав би. Якщо басейн з водою немає кому чистити, на його поверхню починає спливати всякий непотріб. Що ми й маємо нині в Україні.
Я, як і мільйони інших українців, був на Майдані. Приходив туди і Ющенко з «любими друзями», щось там говорили ні про що, зверталися до Господа Бога, жували слова і йшли собі. З’являлася Юлька і все оживало. Сотні тисяч людей під впливом магії її упевненості в перемозі і за її наказом йшли на захоплення Українського дому, Будинку профспілок, Жовтневого палацу, під Адміністрацію президента, під Кабмін і Верховну Раду. Це, на жаль, єдина людина, яка здатна у нас на конкретний вчинок, а не на химерні виступи «ні про що». Всі ці чоловіки на рівні підсвідомості не є ні чоловіками, ні козаками, ні лицарями. На тому ж рівні підсвідомості всі вони Юльку бояться і ненавидять. Незалежно від того, «червоні» вони, «помаранчеві», чи «голубі». Всі ці ліберали-«любі друзі» разом з «антикризовою коаліцією» здатні породжувати в суспільстві лише реальні кризи. Що ми й маємо з вами нині.
Підсвідомість, як відомо, річ страшна. Нині ми маємо розчарування, розпач і лють, що народжується. Але це лише зовнішні прояви процесів, які відбуваються на підсвідомому рівні в мільйонах людей. Падіння Ющенка як національного символу і авторитету — явище, яке ще не усвідомило суспільство. За масштабами впливу на підсвідомість його можна порівняти хіба що з падінням ідолів під час впровадження християнства в Україні. Відбувся дуже сильний і небезпечний злам у підсвідомості українського суспільства. Він неминуче відкриє шлюзи вивільненню страшної руйнівної сили.
Схоже, що наш Пророк і Вчитель Тарас Шевченко був правий. Окрадена і збезчещена Україна прокинеться лише у вогні...
Петро МАСЛЯК,
віце-президент Академії наук вищої школи України