Про це розповідає директор меморіального музею І. Виговського Степан Ревуцький: «У нас немає вагомих доказів». Усе, чим сьогодні оперують науковці – це припущення та деякі історичні джерела, зокрема козацькі літописи. Наприклад, знаємо, що десь у 70-80-роках ХVII століття село Руда спалили татари. Історики твердили, що саме там був похований Виговський. Але після спалення села його тіло могли перенести до села Йосиповичі: там є церква і монастир, до яких причетний гетьман. Він боровся за незалежність свого народу, намагався об’єднати землі під одним прапором. Нація без своєї історії – натовп. А персона Виговського є частиною історії України. Передбачено встановити пам’ятник у селі Руда. Із віднайденням могили гетьмана Виговського українці зможуть поклонитися одному з борців за нашу державу. Як-не-як, а Виговський, на мою думку, за значущістю другий гетьман після Хмельницького. Саме у нього зродилися ідеї засади державотворення України. Забувати таких людей просто не можна.
У часи СРСР владі було невигідно шукати борців за волю України. Для прикладу, такий гетьман, як Богдан Хмельницький, до якого компартія ставилася більш-менш лояльно, також залишився без уваги. Остаточно місце його поховання не визначено досі. Що вже казати про інших провідників козацтва?
Не слід забувати і про нашого земляка Петра Сагайдачного. Він збудував церкву Богоявлення в Києві, в якій його і поховали. В минулому столітті її дощенту зруйнували. Але місце, де вона стояла, відоме. Однак жодних спроб відреставрувати церкву чи хоча б перепоховати прах гетьмана нині нема.
Україні давно потрібне пантеон героїв. Настав час, коли за це треба боротися серйозно. Знати місця поховання і не робити жодних спроб пошуку – неприпустимо».
Андрій ДУТЧАК