УКРАЇНСЬКА ДІЙСНІСТЬ: МІЖ СЦИЛОЮ СВІДОМОГО І ХАРИБДОЮ ПІДСВІДОМОГО

Усе в цьому світі людей і створених ними держав має керуватися здоровим глуздом і формальною логікою. Інакше суспільство впадає в повний маразм і починає руйнуватися. Прикладів маразматичних проявів у нас нині безліч і вони служать ілюстрацією до трагікомедії з алогічною назвою «Неукраїнська Україна».

Ось приклад. З недавніх часів Київ заряснів «біг-мордами» з рекламними відозвами-зверненнями на кшталт: пенсіонер живе на податки, не приховуйте своїх доходів. Або освіта живе на податки. Звертаються до всіх потенційних платників податків міська адміністрація і податкова служба. З цих відозв цілком логічно можна зробити висновок, що люди у нас, м’яко кажучи, не поспішають платити податки. Оскільки до свого великого бізнесу і до самих себе всі ці звернення формально і неформально не мають ніякого відношення, то варто зробити припущення, що всілякі «адміністрації» звертаються до дрібних і середніх бізнесменів. Дай, думаю, звернуся до одного такого, який в минулому був науковцем, а тепер має свою невелику справу. Ви що, бізнесмени, кажу йому я, не розумієте, що треба утримувати держбюджетні організації, пенсіонерів, науку, охорону здоров’я, освіту? Це що, треба до вас звертатися через «біг-морди»? Ти ж сам був науковцем, повинен краще за інших розуміти ситуацію. І ось що він мені виклав на словах, плюнувши перед тим зі злістю на землю.
Каже: якби ці гроші, справді, пішли для пенсіонерів і освітян, науку і охорону здоров’я, абсолютна більшість малих і середніх бізнесменів не приховували б своїх прибутків і платили б податки цілком справно. А то в бюджеті 2007 року ледь не мільярд гривень передбачено на утримання, на мою думку, абсолютно непотрібної нікому Верховної Ради, не знаю скільки йде на Секретаріат Президента, мабуть, ще більше на «роботу» Кабміну тощо. Я і мої друзі, продовжив він, не любимо ні Верховної Ради, ні її спікера, він знову сплюнув. Не поважаємо ми і Президента з усім його Секретаріатом. Нам щиро ненависний Кабмін з прем’єром, з усіма віце-прем’єрами на додачу. Мало того, що мене і моїх товаришів обклали оброком «бандюковичі», так ми їм повинні платити ще й через державні податки? А вони ці гроші через відновлені відкриті економічні зони розсовають по офшорних зонах, а пенсіонери отримають велику дулю з маком.
Чи правий цей бізнесмен, вирішуйте самі. Але очевидним фактом є те, що така позиція є цілком усвідомленою. Тому і «біг-морди» поставили не випадково. І влада уже зрозуміла, що бізнес усвідомив, куди реально йдуть його гроші, і годувати «бандюковичів» уже не хоче. Ось тут влада і хоче, так би мовити, пов’язати через рекламну кампанію пенсіонерів з бізнесменами, зробивши з тих і інших цапів-відбувайлів. Цей же бізнесмен каже: нехай влада обкладе податками свій же великий бізнес, який обкрадає всіх нас на мільярди доларів і при цьому ніяких податків не платить, або ж платить суто символічні гроші. Або російських бізнесменів, які захопивши найбільші підприємства в Україні, використовують наші ресурси, а всі гроші вивозять до Росії. Нехай обкладуть податками російську книжкову, художню, відео-, аудіо-, комп’ютерну програмну продукцію тощо. Не тільки пенсіонерам вистачить, але ще й залишиться. А я платити за них не буду.
Чому так складається? Одна з головних причин у відвертій продажності і дебілізмі «українського» політикуму. Цей же бізнесмен, почувши в яку копієчку обійдеться утримання «народних обранців» у 2007 році сказав, що набагато ефективніше і дешевше Верховну Раду розпустити взагалі, а замість неї посадити декількох перекладачів, які б переклали німецькі закони чи законодавчу базу Сингапуру, і ввести їх президентським декретом у дію.
А тепер про підсвідоме. У світі не існувало, не існує і, напевно, вже й не буде країни, крім України, звичайно,  де б у парламенті коаліцію утворили і реалізували спільну програму дій комуністи разом з найбільшими у країні капіталістами-олігархами. Хіба це не дебілізм найвищої проби нинішньої української дійсності. Комуністи, які за власним статутом, мають всіма наявними силами і ресурсами  боротися проти великого капіталу і капіталістів взагалі, в реальному житті з ними об’єдналися. З мільярдерами і мільйонерами. І «ліві» соціалісти теж. Дехто взагалі стверджує, що серед усіх депутатів від партії Регіонів інших взагалі не існує.  Навіть не «проффесори» знають, що комуністи виступають не лише проти капіталізму, але й є принциповими противниками приватної власності на засоби виробництва. І ось ці «комуністи» опинилися в одній коаліції не лише з партією, яка не просто за приватну власність, але й нею майже всією і володіє. Це безпрецедентний випадок в історії людства! Ми тут попереду «планєти всєй».
Схильні до аналізу люди можуть зробити лише один цілком логічний висновок, що ніякі вони не комуністи. І не лише на рівні підсвідомості. Напевно, недаремно все більше людей стверджують, що серед керівництва комуністичною партією переважають доларові мільйонери. Якщо це так, то союз з «регіоналами» для комуністів–капіталістів є цілком логічний. І США вони не люблять, напевно, цілком показово, «для дурних». Інакше б на 7 листопада на демонстрацію принесли б на Хрещатик усі свої долари і показово їх спалили  привселюдно. А ті, що не люблять ЄС, НАТО і СОТ спалили б свої євро. Але ви хоча б раз таке бачили? Я – ні.
І ще про підсвідоме. Психоаналітиків з усього світу дивує неправдоподібно велика кількість серійних убивць в країнах колишнього СРСР (крім держав Балтії). При цьому ці «серійники» за власними підсвідомими установками зовсім не такі люди, як на Заході. В цивілізованих країнах це «опущені» люди з комплексом неповноцінності. В країнах же колишнього Радянського Союзу вони на підсвідомому рівні чекають від суспільства визнання за свої вчинки. Причини цього явища люди, які не народилися в СРСР, навіть глибокі аналітики, збагнути не здатні. Ключем до розуміння цього феномену якраз і є країни Балтії. Лише в цих державах колишньої «імперії зла»  не тільки зняли всі пам’ятники і перейменували вулиці, названі іменами «кремлівських вампірів», але й привселюдно засудили їх діяння, заборонивши діяльність партій, що сповідують сатанизм. У нас же цього не відбулося.
Підсвідомість, як відомо, страшна і мало досліджена річ. Якщо радянських комуністів привселюдно, аргументовано звинуватили у масових вбивствах, репресіях, голодоморах тощо, то всі пам’ятники їм треба одразу ж зносити, а вулиці перейменовувати. Інакше люди з нестійкою психікою і вразливою підсвідомістю починають міркувати приблизно так: якщо такий-то знищив сотні тисяч і мільйони ні в чому не винних людей (про це навіть діти у школі вчать), але я живу на вулиці, яка носить відповідне ім’я, і цьому вампіру в центрі міста бовваніє пам’ятник, то чому я не можу вбити 20-40 людей. Може і мені з часом поставлять пам’ятник. Хіба не так? Цю тезу підтверджує і той незаперечний факт, що в Західній Україні, де зняли всі пам’ятники «кремлівським сатанистам» і перейменували всі вулиці, названі їхніми іменами, з того часу не зафіксовано, як і в Прибалтиці, жодного серійного вбивці.
Перейменування вулиць, названих іменами збоченців, сатанистів-сифілітиків і педофілів, «професійних революціонерів», а по-нашому просто «бандюковичів», це встановлення у підсвідомості пересічних громадян країни своєрідної антивірусної програми, яка буде берегти їх від руйнівної дії ідей сучасних «швондерів» і «шарикових». У наш надзвичайно напружений і динамічний час людей з нестійкою психікою і підсвідомістю цілком природно ставатиме дедалі більше. І якщо ці люди і далі бачитимуть у центрі Києва та інших міст України пам’ятники кровожерливому сифілітику, який віддавав накази про масове захоплення заручників і їх розстріл, який знищив людей більше, ніж усі терористи нашої планети в ХХІ столітті разом узяті, якщо і далі над Національним виставковим центром блищатимуть сатанинські пентаграми (п’ятикутні зірки), якщо кондитерська фабрика в Києві носитиме ім’я Карла Маркса, про якого Канигін написав, що він був сатанистом у секті, де «вівтарем» служила його дружина Женні, на рівні їхньої підсвідомості рано чи пізно відбудеться дуже небезпечний злам.  
Петро МАСЛЯК,
віце-президент Академії наук вищої школи України