Віру Улянченко називають «президентською нянечкою», яка до знайомства з В. Ющенком встигла попрацювати за радянських часів в Київському міськкомі комсомолу (дуже необхідний досвід для «ліберал-демократки»), потім очолити київське представництво сумновідомого «Бласко». Тут кар’єра Улянченко на кілька років переривається, оскільки проти неї порушується кримінальна справа за розкрадання в особливо великих розмірах, а сама Улянченко терміново відбуває до США, де знайомиться з майбутньою другою дружиною В. Ющенка — Катериною Чумаченко. В 2000 році Улянченко приводить до Ющенка Рибачука (до речі, він знайомить його із Чумаченко), після чого вона призначається першим помічником тодішнього прем’єра Ющенка.
Коли Улянченко працювала ще в Київському міськкомі комсомолу, там же працював і О. Третьяков (ще один «ліберал-демократ»). Згодом це знайомство знадобилося для спільних бізнес-інтересів Третьякова та чоловіка Улянченко — В. Івченка. Крім цього, В. Улянченко збирає «добровільні внески» з олігархів, що складають, за оцінками інтернет-видання, десятки та сотні мільйонів доларів. Ці непідзвітні мільйони йдуть начебто на благодійницькі проекти під патронатом президента. Багатомільйонними благодійницькими проектами займається і дружина президента Чумаченко, яка створила для цього навіть спеціальний фонд «Україна-3000».
Михайло Дорошенко — це земляк В. Ющенка та донедавна його радник. Він є власником газети «Україна молода», а до цього працював прес-секретарем президента Кучми. Приватне підприємство «Україна молода» є співзасновником ООО «Український фінансово-промисловий консорціум», де іншими співзасновниками зазначені Олена Ющенко та Петро Ющенко. П. Ющенко є разом з
М. Дорошенком та І. Плачковим співзасновниками ООО «Житняк», під егідою якого зібрані практично всі сільськогосподарські підприємства Обухівського району Київської області, губернатором якої призначена, як відомо, В. Улянченко.
Іван Васюник — перший заступник глави президентського секретаріату, який пройшов стажування в бізнес-школах Англії, США та Німеччини (в таких структурах на зорі перебудови відповідними службами, зазвичай, підбиралися відповідні кадри для впровадження своєї політики на пострадянському просторі). Але за радянських часів І. Васюник, як і В. Улянченко, встиг кілька років попрацювати секретарем комітету комсомолу. В 2000 році (як і В. Улянченко) він стає радником, а згодом і керівником служби прем’єра Ющенка. Васюник є засновником таких бізнес-структур як «Львівський інститут менеджменту», «Інтермедтех», «Автолюкс», «Уні-транс», «Лігурит», «Радар-сервіс» та інших, а його дружина — ООО «Центрреконструкція» і ЗАТ «Добромиль» (керівником останнього до свого депутатства був О. Івченко). У О. Івченка як глави «Нафтогаз України» першим заступником був призначений брат І. Васюника — Ігор Васюник, а в останнього керівником відділу працює племінник — Любомир Васюник. Крім того, Ігор Васюник має відношення до таких бізнес-структур, як «Новороздільський завод фунгицидів», українсько-американське СП «Регіональний сільськогосподарський кооператив», агрофірма «Верховина», ООО «Вояві», дочірнє підприємство американської корпорації «Укра-Агра» та ін.
Таким чином, сьогоднішнє найближче оточення президента Ющенка складають службовці-бізнесмени, які пройшли виховання в комітетах комсомолу та згодом в США, звідки родом і нинішня дружина президента. Такий собі «комсомольсько-американський» загін президентської влади.
За матеріалами інтернет-видання «Олігарх.Net».