Олександр ФІЛАТОВИЧ: «ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА ВИЗНАЧАЄ ДІЯЛЬНІСТЬ НАШОГО СУСПІЛЬСТВА З ПОЗИЦІЙ ТВАРИННОГО СВІТУ»

Відомий лікар Олександр Філатович розповідає про те, як зцілити українське суспільство

Чи так багато нині в  інформопросторі України думок, мислеформ, врешті звичайних анекдотів про українців, ввібравши які, можна пишатися тим, що належиш до цього роду-племені? Не густо, що й казати… Декілька патріотичних видань, що виходять невеличкими тиражами. Ото й усе… З решти усної й письмової продукції, що з’являється на українській землі й за її межами, представник корінного народу постає яким-завгодно, лише не шляхетним, не щедрим, не здібним. От якби  поставити протилежного змісту запитання,  тут  можна було б згадувати від світанку й до смерканку, але всіх анекдотів, що паплюжать душу й честь українця, все одно не переказати.
До певного часу і я  вірила, що, зокрема анекдоти — то гірка правда про негативи нашого народу, куди ж, мовляв, від неї подінешся…
На щастя,  зустріч з незвичайним лікарем, який володіє унікальним методом стирання хвороб на рівні духу («УМ» про цю нетрадиційну медичну практику писала в одному з липневих номерів газети; регулярно медичні передачі з лікарем Філатовичем показує «5 канал» українського телебачення), геть розвіяла всілякі сумніви щодо негативів мого рідного народу. Олександр Філатович абсолютно «нетрадиційно» підходить до проблеми слабинок українця, точніше, він на них не акцентує увагу, віддаючи належне  духовним, моральним перевагам українства. Я щиро зраділа такій позиції свого співрозмовника, бо давно знаю, що саме так формують свідомість людини-переможця, а, отже, і народу-переможця.
Проте  спочатку я ознайомилася з книжкою Олександра Філатовича «Живе слово творить життя», що вийшла  приблизно рік тому в одному з київських видавництв. Назва твору незвична. Так само незвичний яскраво-жовтий колір палітурки – ніби промінь сонячного світла. Гортаю книжку і розумію: це – одкровення, яке може прийти звідти, зверху, з небесних сфер… Декілька десятків сторінок присвячено аналізові політичної ситуації в Україні, дається прогноз щодо майбутнього нашої країни. «Мета закордонних хазяїв –  створити в Україні колонію наймитів, — пише Олександр Філатович у главі «Майбутнє України». — Саме для цього вони через політичну та бізнесову еліту намагаються зробити громадян України бідними, безвольними. Бідна, безправна людина втрачає своє «Я» (цілісність духу), вона звикає до думки: нічого змінити неможливо. Сенс життя такої людини – вижити, прогодувати себе та свою сім’ю…»
ЛЮДИНА НЕ МУСИТЬ ЩОДЕННО ВИБОРЮВАТИ ПРАВО НА ЖИТТЯ. ЦЕ – НОРМА  ДЛЯ ТВАРИННОГО СВІТУ
– Чому так трапилося, що горді й волелюбні люди, які колись проживали на території сучасної України, перетворилися на невпевнених зацькованих істот?
– Це трапилося з тієї простої причини, що всі цінності в суспільстві перевернуті з ніг на голову. Іншими словами, політична еліта визначає діяльність нашого суспільства з позицій матеріального або тваринного, забуваючи про те, що людина є відображенням триєдиної сутності: Духу, душі і вже потім – тіла. Якби представники політичної еліти виходили з ієрархії Божого творення, то життя суспільства протікало б гармонійно, нікому б не доводилося постійно виборювати право на життя, як це буває в тваринному світі. Втім, його представники по-іншому й не можуть жити, оскільки в них немає духу… За такий стан справ у державі мусить відповідати політична еліта. На жаль, впродовж багатьох років вона демонструє свою нездатність займатися продуктивним, дієвим, творчим процесом. Та це й не дивно, оскільки верхівка нашого суспільства фактично переймається не проблемами українського народу, а служить іншим державам. Ці люди прагнуть зайняти в Україні всі ключові пости, щоб і надалі реалізовувати стратегію своїх господарів.
– Чи не перебільшення – сучасне життя соціуму порівняти з життям у тваринному світі?
– Яке  перебільшення! Це – гірка констатація факту… За задумом Творця людина мала б бути істотою Божою, а це означає, що її призначення випромінювати в навколишній простір  вібрації дбайливого, люблячого, лагідного ставлення до собі подібних людей, до представників рослинного та тваринного світу, до самої неньки-Землі.
– Та чи можливо за нинішнього стану речей суспільні цінності  перевернути з голови на ноги, щоб настав лад?  Чи справді маємо шанс пожити, як люди? А, може, ми вже стільки нагрішили,  що лишається чекати долі Атлантиди?
– Господь завжди лишає шанс. Інша річ, чи сама людина , а в нашому випадку українське суспільство, насправді хоче цього.
УКРАЇНЦІ – НАЙЗДОРОВІШІ У СВІТІ, БО ВОЛОДІЮТЬ ГЕНЕТИЧНОЮ ПАМ’ЯТТЮ
– Нашому народові ідеологи різних рівнів полюбляють клеїти всілякі ярлики. То нерішучим називають, то байдужим, то – терплячим.  Якби вам довелося дати визначення українському народу, незалежно від того, чи є ви українцем, як би ви його охарактеризували?
– Сьогодні лише посвячені у велику таємницю тисячоліть знають те, що іскра поступального духовного розвитку йшла саме із території, на якій розташована сучасна Україна.  Це було приблизно 5-6 тисяч років тому.  Тут була розташована країна, що носила назву «сонячної» – Аратта. Генетична пам’ять кожної людини, що живе на нашій землі, вміщує пам’ять про це.  Таке знання –  велика сила,  тому спільноту народу нашого я бачу як дужих, активних, працелюбних, працездатних людей. Якщо когось це не переконує, то нехай він згадає козацьке минуле нашої країни, ще більш давні події часів Київської Русі… Наш народ завжди поставав перед світом як потужний і активний. Інша річ, що дехто хоче бачити український народ слабким.
– Чи можна сказати, що українське суспільство сьогодні є більш хворим, ніж інші національні спільноти?
– Зовсім ні, скоріше навпаки: українська нація є найздоровішою у світі, і саме тому, що кожен її представник потенційно володіє живою генетичною пам’яттю про потужний поступальний духовний рух, який був притаманний нашим предкам.
– Цю пам’ять може відкрити  в собі кожна людина?
– Так. Але для цього вона мусить очистити від інформаційного бруду  свій Дух і  Душу. Є тільки один спосіб досягти цього – читати світлі, чисті молитви, з допомогою яких вдасться відкрити в собі світле, чисте, потужне зерно Духу.
НЕМА ЧОГО ЧЕКАТИ ПОЛІПШЕННЯ ВІД ТЕПЕРІШНЬОЇ ВЛАДИ, БО САМА ЇЇ ОСНОВА – НЕПРАВИЛЬНА
– Що казати, сьогодні лише сліпий не бачить, як низько  упав дух.. От взяти для прикладу – козацьку Україну. Чи ж сьогодні у війську є стільки віри, скільки духовної сили, яку три століття тому несли  козаки. До речі, в своїй книжці ви так обережно, ледь не штрихом натякаєте, що найкраща модель розвитку для нашої країни – саме гетьманщина. Невже  це можливо?
– Не бачу сенсу в тому, щоб винаходити нове коліща для умовного воза – нашого соціального устрою. Відомо, що у світі існує ієрархія Божого правління, за якою вище править нижчим і несе повну відповідальність за своє керівництво. Згідно з цим законом,  дух повністю керує душею та фізичним тілом людини. Розглянемо маленький приклад: колектив з трьох-чотирьох чоловік задумав виконати певний обсяг роботи. На його чолі стоїть один керівник, який несе повну відповідальність за результат. Але якщо керівництво доручити одразу двом людям,  то уже на сто відсотків можна сказати, що зайве очікувати у цій ситуації гарного й прогнозованого результату. Тепер повернімося до теперішніх політичних реалій. Нині на чолі України стоїть не одна людина, а одразу п’ятсот (маю на увазі представників трьох гілок влади). Всі вони при владі, всі хочуть керувати. Але чи може народ чогось сподіватися від такого керівництва?  Чого-завгодно, лише не прогнозованого результату.
– Але ж в багатьох країнах, які вважаються розвиненими, нині існує саме така модель управління державою…
– Як бачимо, там також не все гаразд. Розподіляючи владу в трьох напрямках, керівники держав намагаються зняти із себе частково відповідальність за стан економіки, соціального захисту, матеріального добробуту населення. Саме тому легко зрозуміти, чому народи таких держав, як Франція та Нідерланди, під час всенародного обговорення виступили проти прийняття конституції Європейського Союзу. Люди зрозуміли, що розподілена відповідальність – то відсутність всякої відповідальності за стан справ у державі. Тому знову хочу наголосити: у світі існує лише один спосіб підтримувати гармонійність, сталість певної системи – це вертикальна система влади, яка передбачає, що керівник країни формує структури, підрозділи влади, на чолі яких стоїть один-єдиний керівник, який несе повну відповідальність за доручену йому справу. Власне, керівництво за таким принципом є відображенням Божої ієрархії. Цим слугувалися на Землі впродовж мільйонів-трильйонів років (насправді в нашому часовому вимірі неможливо виміряти час еволюції). Горизонтальний принцип управління на противагу вертикальному позбавлений Божого натхнення. Саме тому страждають народи тих країн, де існує  владна горизонталь. Саме вона дозволяє можновладцям грабувати суспільне добро, збагачуватися за рахунок держави, уникаючи при цьому будь-якої відповідальності.
– Але ж хоч у багатьох гетьманів є чому повчитися, їхній час уже минув…
–  Я веду мову про гетьманщину лише як про модель владної вертикалі. Це не означає, що має відновитися, як кажуть, один до одного, та держава, що існувала в минулі часи при Хмельницькому, Скоропадському, інших гетьманах. Я веду мову про те, що ця ефективна модель ,як ніяка інша, найбільш відповідає принципові Божої ієрархії. Керівника держави не обов’язково називати Гетьманом, нехай це буде Президент. Суть не в назві, а в тому, що найбільш ефективно керувати країною може одна-єдина людина. Звісно, мають бути контролюючі органи, такі, як Конституційний суд, Комітет виборців, парламентський комітет. Знаю, що для деяких людей уже одне слово «гетьман» асоціюється з націоналізмом. Гадаю, що потрібно остерігатися націоналістичних ідей на кшталт «Україна – лише для українців». Це означало б ізоляцію нашого народу. Та чи принесла б вона добро? На мій погляд, мудро  чинив би керівник держави, якби єднав усі народи, що проживають на українській території, навколо ідеї спільного духовного відродження, знаходив спільні прагнення й бажання різних націй і народностей, які проживають разом.
– Чому вас, лікаря за фахом, так глибоко цікавлять суспільні процеси?
– А хіба сьогодні в Україні є люди, яким байдуже, що відбувається в державі? На жаль, для більшості наших громадян кожен наступний день продовжує нести погіршення. Я знаю чому так. Та тому, що сама основа теперішньої влади – невірна.
Бесіду вела Тетяна ОлІйник