Однак міністр Луценко все ж таки підтвердив цей факт. Ситуація, на перший погляд, туманна. Але у «ТЕМИ» не викликає сумнівів: Лавров хабара отримав. На підтвердження наводимо деталі того, як все було.
В принципі, про сам факт того, що поплічника Черновецького спіймали на хабарі, нам стало відомо невдовзі після цього сумного факту. При чому, це підтверджували різні джерела – як з міліцейських кіл, так і з органів прокуратури. Але ми зробили паузу, з‘їли «Твікс», й почали спостерігати за розвитком подій. Вони не забарилися. Лавров із Черновецьким пішли ва-банк, спробувавши спростувати цю інформацію. Міністр Луценко не став пасти заднього й відповів чітко: хабар був, він задокументований, матеріали передані до прокуратури. Аби ні в кого не виникало сумнівів й підозр, що це є політичне «мочилово» мера та його оточення, яким немає сенсу красти й брати хабарі, бо ж вони й так заможні, розповімо як все було – в деталях.
Історія ця почалася ще 5 жовтня, коли до оперів Голосіївського РУВС Києва надійшла оперативна інформація про вимагання хабарів посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рятувальних засобів», розташованого на вулиці Лютневій, 58-Г. Начебто гроші вимагали за надання в оренду складських приміщень.
За цією інформацією міліція завела оперативно-розшукову справу стосовно 29-річних директора товариства Ігора Сергійовича Лаврова та його заступника Костянтина Михайловича Опальникова.
Потім був встановлений приватний підприємець Віталій Федорович Грицаєнко, так само 29 років, з якого Лавров з Опальниковим вимагали 1,5 тисячі доларів за надання в оренду складського приміщення товариства 70 квадратних метрів.
27 жовтня Грицаєнко звернувся до Голосіївського райуправління з офіційною заявою про вимагання Лавровим та його заступником Опальниковим хабара. Цю заяву зареєстрували в міліції. За попереднім узгодженням з прокуратурою Голосіївського району Києва було розроблено оперативно-розшукові заходи щодо документування самого факту отримання хабара та затримання хабарників «на гарячому». В результаті цієї роботи було отримано аудіо-плівку із записом попередньої розмови заявника та посадових осіб «Заводу рятувальних засобів» про умови підписання угоди оренди, суми та місця передачі хабара.
Фінал відбувся 27 жовтня в ресторані «Кувшин», що на розі вулиці Федорова та Червоноармійської. Там Лаврова та Опальникова затримали «на гарячому», коли ті прийняли від Грицаєнка хабар 1,5 тисячі доларів.
Аби у читача не виникало сумнівів щодо «чистоти операції», повідомимо: окрім того, що операція розроблялася спільно із працівниками прокуратури, під час документування самого факту отримання хабара використовувались аудіо й відеозапис, а також грошові купюри, помічені спеціальним люмінесцентним матеріалом. Під час огляду місця події слідчим Голосіївського РУВС у присутності понятих з кишені куртки Лаврова вилучили мічені 1,5 тисячі доларів США та задокументували сліди люмінесцентного матеріалу на його руках, одязі та купюрах.
Під час затримання Лавров повідомив працівникам міліції та понятим, що він є депутатом Київської міськради. Будь-які інші свідчення про себе Лавров та Опальников надавати відмовились.
Їх доставили до будівлі Голосіївського РУВС, де пересвідчилися, що Лавров справді є депутатом міськради й до вересня 2006 року був директором ТОВ «Завод рятувальних засобів». Рішенням акціонерів товариства його обрали головою зборів акціонерів, він володіє 65% акцій підприємства. А третього вересня цього року директором товариства призначили Сергія Павловича Дроздова. Щоправда, на момент епізоду з хабарем того за місцем мешкання та роботи не вдалося розшукати. Нині міліція наполегливо шукає віртуального директора заводу Дроздова. У перебігу пошуків, працівники міліції опитали працівників «Заводу рятувальних засобів», які вголос заявили, що ніколи не бачили на підприємстві Дроздова, й навіть гадки не мають, що його призначено директором. Водночас працівники стверджують, що фактичним керівником товариства є Лавров, який у повній мірі керує підприємством.
Того ж дня 27 жовтня о 18 годині затриманих Лаврова та Опальникова доставили разом із матеріалами дослідчої перевірки до прокуратури Голосіївського району Києва. Там вони також відмовилися будь що пояснювати стосовно хабара. А о 21 годині їх відпустили. Наступного дня зібрані матеріали передали до прокуратури Києва, де було порушено кримінальну справу.
Довідка «ТЕМИ»: 1995 року Ігор Лавров притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 82 КК України (редакції 1961 року). Ця судимість була погашена у січні 2002 року.
Іван СТЕПАНОВ («ТЕМА»)