Як повідомив в.о. начальника Центру суспільних зв’язків столичного управління міліції Олександр Радкевич: «Оперативники отримали інформацію про те, що в Печерському районі Києва повинен з’явитися розшукуваний за вбивство Сергій Макушко, і оперативники вирішили провести операцію з його затримання.
У розшук на Макушка подала прокуратура Дарницького району Києва. У січні 2006 року пропав киянин Р., який займався продажем автомобілів. Незабаром була знайдена його машина, в салоні якої експерти виявили сліди крові, і прокуратурою було порушено справу за фактом вбивства Г. Відпрацьовуючи зв’язки загиблого, правоохоронці вийшли на трьох осіб, однією з яких був Макушко, і запідозрили їх у вбивстві. За деякими даними, під час операції із затримання схопити повинні були всіх трьох, але Макушку і ще одному з його подільників вдалося втекти.
Того вечора бандит, відчувши недобре, забіг в гуртожиток на вулиці Кіквідзе, 19. Перевіряючи приміщення, Анатолій Лавріненко зайшов в туалет, де сховався Макушко, і отримав кулю в груди. Пострілів було чотири. Судячи з того, що в дверях туалета і в стіні є сліди від куль, можна припустити, що злочинець стріляв через двері. Мабуть, щоб не потрапити під вогонь, Анатолій Лавріненко відступив до стіни, протилежної до виходу. Тут його і наздогнала фатальна куля. Від смертельного поранення міліціонер помер на місці. Злочинець втік, нібито при цьому отримавши поранення в ногу (за яких обставин — міліція чомусь не розповідає).
Після приходу до влади «оранжевої команди» в МВС відбулися значні зміни. Але терміном — «реформування» — назвати їх вельми важко. Призначення на посади заступників міністрів громадян з «легіону любих друзів», розгін ДАІ, кадровий гармидер і чищення за принципом партійної приналежності, корупція та інформаційне окозамилювання, брехлива статистика з розкриття злочинів — про це розповідало багато ЗМІ. І на цьому тлі — повна зневага до рядових співробітників міліції.
Коментуючи ще одне недавнє вбивство міліціонера Романа Єрохіна, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив: «Можу лише сказати, що ми всі зобов’язані повернутися до старої істини: кров МЕНТА зриває будь-які «дахи».
Але ж називати співробітника міліції ментом — це «бандитсько-підворітна» розпуста!
Тим більше, що міністр ще й претендує на інтелігентність.
А загадка загибелі А.Лавріненка — батька двох неповнолітніх дітей, лежить на поверхні: на затримання небезпечного озброєного злочинця він пішов з «виробом для стріляння гумовими кулями»!
Швидше за все, така ж зброя була і у вбитого Романа Єрохіна. Він теж не зумів чинити гідного опору знахабнілим від безкарності бандитам.
Нонсенс: оперативний склад столичного УБОЗу позбавлений права постійно носити вогнепальну зброю! Усі оперативники ходять на затримання з «гумками». Невже це і є «реформування» міліції?
До такого нововведення не додумався жоден з критикованих Вами, Юрію Віталійовичу, міністрів внутрішніх справ України.
Ваша прес-служба, напевно, займеться словоблуддям і повідомить, що на затримання оперативники планово і обов’язково отримують з сейфів чергової частини табельну зброю. Але на практиці все не так! Підрозділи УБОЗу розкидані по всьому місту, і для отримання «зброї» потрібно витратити на дорогу в «центральний офіс» та на паперову тяганину не одну годину. А бандитів часто ловлять негайно, після отримання оперативної інформації. Вони, бачте, не звикли чекати, поки їх затримають на місці злочину.
Читачам тепер зрозуміло, чому від оперативників легко втік «серйозно поранений в ногу» вбивця Анатолія Лавріненка. І що міг протиставити оперативник у відповідь на вогонь з «справжньої» зброї. Його просто розстріляли.
Коли Ви, Юрію Віталійовичу, вручатимете нагороду і матеріальну допомогу вдові вбитого слідчого, не дивіться їй в очі. Це завдяки Вашому керівництву він не мав можливості захищатися і зберегти себе для дітей. Адже саме через них пенсіонер МВС повернувся в стрій, щоб забезпечити сім’ю не жебрацькою пенсією, а чесно заробленими грішми на хліб.
Хай земля йому буде пухом.
Володимир АБРОСИМОВ,
(«УК»)