Давно досліджено, що в петрушці є і мінеральні речовини, й ефірні олії, й флавоноїди, й пектинові речовини.
А от не всім відомо, що петрушка — чудовий радіопротектор: калій, що є в рослині, сполучаючись із цезієм, що потрапив до організму, виводить цей метал.
Нині досліджується протипухлинна дія петрушки, хоча в науковій літературі зустрічається інформація про те, що в цій рослині знайдено фурокумарини, які мають протипухлинні властивості. І це не все. Знаменитий лимон стоїть аж на шостому місці після петрушки за вмістом вітаміну С. Є в рослині значна кількість вітаміну А1, В1, РР і навіть Д і К.
Дієтологи високо цінують петрушку за великий вміст заліза, яке добре засвоюється організмом. Сто грамів рослини може цілком задовольнити добову дозу (12-15 мг) заліза. Недарма ж народна медицина лікувала в давні часи петрушкою анемію.
А ще впродовж багатьох сторіч петрушку використовували в народній медицині при розладах травлення, серцевих та ниркових набряках, жіночих захворюваннях, простатитах.
Особливо цінували її за те, що вона добрий сечогінний засіб, поліпшує стан здоров’я у гіпертоніків, оскільки, звільняючи організм від надмірної кількості води та розширюючи судини, знижує тиск.
Крім того, петрушка діє заспокійливо на нирки, знімаючи хронічне запалення.
Лабораторно доведено, що петрушка містить вітамін Є, який стимулює гормональні функції статевих залоз. Виходячи з практичних спостережень, можна твердити, що це стосується жінок.
З лікувальною метою зазвичай використовують сік петрушки. Його пропонують тим, у кого велике фізичне навантаження, оскільки він поліпшує серцеву діяльність та дихання, зміцнює судини.