Для цього потрібно знати, що автомобіліст ніколи не кине свою машину відкритою, побоюючись її угону.
Це спостереження і використовував затриманий в столиці України 30-річний киянин, що встигав протягом літнього дня пограбувати від трьох до восьми автомобілістів. Денна «норма виробітку» грабіжника залежала від вартості апаратів, а жертви він вибирав як серед таксистів, так і серед простих автоаматорів, віддаючи перевагу жінкам. Злочинець «працював» в Печерському районі Києва і діяв настільки одноманітно, що за «почерк» отримав прізвисько «печерський спринтер».
Як розповів Володимир Шевчук, старший дільничний Печерського райвідділу міліції в Києві, хлопець сідав в автомобілі на лівому березі Києва і рухався в район вулиці Дружби народів. Вже, будучи на Печерську, він нібито отримував дзвінок на свій телефон і просив зупинити автомобіль – мовляв, дзвонить дружина з пологового будинку. Потім з’ясовувалося, що в його власній мобілці розрядився акумулятор і шахрай просив у водія його мобільний телефон. Хто ж відмовить щасливому батьку, у якого щойно народилася дитина? Отримавши апарат в руки, злочинець просто тікав».
Сценка розігрувалася настільки переконливо, що діяла навіть на таксистів, які зазвичай не випускають пасажирів, що не розплатилися, з салону. Іноді він залишав на сидінні кульок з коробкою (набитою землею), а потім, відійшовши від машини на пару кроків, пірнав в прохідні двори.
Природно, далеко не кожен водій кинеться навздогін в такій ситуації. Тим більше, цього не робили таксисти – основні жертви «спринтера». Адже у них в салоні були пасажири – а раптом вони в змові з тим, хто втік? Денний улов мобілок злочинець збував на радіоринку на Караваєвих Дачах посередникам, заробляючи до 3 тисяч гривень.
Одного разу, в кінці липня, звернення в міліцію з приводу зухвалих пограбувань «печерського спринтера» припинилися. Оперативники навіть стали підозрювати, що таксисти, яким допік злодій, розібралися з ним самостійно. Треба відзначити, що мобільний телефон є одним з основним робочих інструментів у приватних таксі, по мобілках таксисти отримують замовлення. І крадіжка трубки просто позбавляє водія заробітку.
Проте після тритижневого затишшя крадіжки поновилися. Свідчення потерпілих однозначно вказували на те, що «спринтер» повернувся до своїх занять.
Це змусило міліцію району зайнятися викрадачем мобілок впритул, поки його не зловили таксисти. Опис і фоторобот зловмисника, із слів потерпілих, були роздані всім співробітникам патрульно-постової служби району. Вже через день схожого чоловіка правоохоронці помітили на зупинці. Він нервував і озирався, а коли побачив, що міліціонери йдуть саме до нього – спробував втекти. Виявилось, що змагатися з патрульними «печерському спринтерові» не під силу: спринтерськими якостями він нітрохи не володів, утікача швидко наздогнали і доставили на дільницю.
При огляді виявилось, що «спринтер» допустив недозволений для грабіжника «прокол». Під час гонитви він не позбувся вкраденого вранці телефона, який витягнули з його кишені. Це був престижний мобільний телефон Nokia N80 (вартістю 5000 грн), власник якого – студент-«мажор», в цей же момент сидів у Печерському райуправлінні і писав заяву про пограбування.
Не важко уявити, як зрадів потерпілий, побачивши «старого знайомого» і вилучений у нього апарат. Міліціонери тут же здзвонилися з тими, хто недавно звертався з подібними заявами, і «спринтера» цього ж дня пізнали ще три жертви.
За інформацією ЦОС ГУВС Києва, поки проти затриманого порушено відразу чотири кримінальні справи, але очікується що їх буде значно більше. Справа в тому, що «спринтера» раніше вже тричі(!) судили за аналогічні злочини (ст. 141 «Грабіж» і ст. 140 «Крадіжка»). Виявилось, що невдалий бігун – наркоман зі стажем, і під час тритижневої «відпустки», що спантеличила оперативників, просто перебував на примусовому лікуванні.
Видно, «зіскочити» з голки йому не вдалося, і він змушений був узятися за старе. Встановлено, що хлопець розробив цілу систему виманювання мобільних телефонів і іноді грабував не тільки автомобілістів. Мав він і спеціально відпрацьований маршрут і декілька скупників краденого товару.
Що примітно, криміналісти стверджують, що якби хоч раз хтось з пограбованих погнався за ним, то напевно б зловив, бо фізичні кондиції наркомана виявилися досить низькими: «Фактично ми врятували йому життя, хоча, що таке життя для наркомана без наркоти? Він просто вимушений «заробляти» собі на дозу таким чином. На жаль, за статистикою, 90 відсотків спійманих грабіжників – наркомани», – сказали оперативники.
У всій цій історії залишається один негативний момент, що заважає її закінчити щасливо. Існуючий попит на крадені телефони і фактично легалізоване місце торгівлі ними в Києві – на Караваєвих Дачах – неминуче породжують нових «спринтерів». І поки МВС боротиметься із наслідками, а не з причинами, ніхто не застрахований від нових пограбувань.
(«Утро»).
Це спостереження і використовував затриманий в столиці України 30-річний киянин, що встигав протягом літнього дня пограбувати від трьох до восьми автомобілістів. Денна «норма виробітку» грабіжника залежала від вартості апаратів, а жертви він вибирав як серед таксистів, так і серед простих автоаматорів, віддаючи перевагу жінкам. Злочинець «працював» в Печерському районі Києва і діяв настільки одноманітно, що за «почерк» отримав прізвисько «печерський спринтер».
Як розповів Володимир Шевчук, старший дільничний Печерського райвідділу міліції в Києві, хлопець сідав в автомобілі на лівому березі Києва і рухався в район вулиці Дружби народів. Вже, будучи на Печерську, він нібито отримував дзвінок на свій телефон і просив зупинити автомобіль – мовляв, дзвонить дружина з пологового будинку. Потім з’ясовувалося, що в його власній мобілці розрядився акумулятор і шахрай просив у водія його мобільний телефон. Хто ж відмовить щасливому батьку, у якого щойно народилася дитина? Отримавши апарат в руки, злочинець просто тікав».
Сценка розігрувалася настільки переконливо, що діяла навіть на таксистів, які зазвичай не випускають пасажирів, що не розплатилися, з салону. Іноді він залишав на сидінні кульок з коробкою (набитою землею), а потім, відійшовши від машини на пару кроків, пірнав в прохідні двори.
Природно, далеко не кожен водій кинеться навздогін в такій ситуації. Тим більше, цього не робили таксисти – основні жертви «спринтера». Адже у них в салоні були пасажири – а раптом вони в змові з тим, хто втік? Денний улов мобілок злочинець збував на радіоринку на Караваєвих Дачах посередникам, заробляючи до 3 тисяч гривень.
Одного разу, в кінці липня, звернення в міліцію з приводу зухвалих пограбувань «печерського спринтера» припинилися. Оперативники навіть стали підозрювати, що таксисти, яким допік злодій, розібралися з ним самостійно. Треба відзначити, що мобільний телефон є одним з основним робочих інструментів у приватних таксі, по мобілках таксисти отримують замовлення. І крадіжка трубки просто позбавляє водія заробітку.
Проте після тритижневого затишшя крадіжки поновилися. Свідчення потерпілих однозначно вказували на те, що «спринтер» повернувся до своїх занять.
Це змусило міліцію району зайнятися викрадачем мобілок впритул, поки його не зловили таксисти. Опис і фоторобот зловмисника, із слів потерпілих, були роздані всім співробітникам патрульно-постової служби району. Вже через день схожого чоловіка правоохоронці помітили на зупинці. Він нервував і озирався, а коли побачив, що міліціонери йдуть саме до нього – спробував втекти. Виявилось, що змагатися з патрульними «печерському спринтерові» не під силу: спринтерськими якостями він нітрохи не володів, утікача швидко наздогнали і доставили на дільницю.
При огляді виявилось, що «спринтер» допустив недозволений для грабіжника «прокол». Під час гонитви він не позбувся вкраденого вранці телефона, який витягнули з його кишені. Це був престижний мобільний телефон Nokia N80 (вартістю 5000 грн), власник якого – студент-«мажор», в цей же момент сидів у Печерському райуправлінні і писав заяву про пограбування.
Не важко уявити, як зрадів потерпілий, побачивши «старого знайомого» і вилучений у нього апарат. Міліціонери тут же здзвонилися з тими, хто недавно звертався з подібними заявами, і «спринтера» цього ж дня пізнали ще три жертви.
За інформацією ЦОС ГУВС Києва, поки проти затриманого порушено відразу чотири кримінальні справи, але очікується що їх буде значно більше. Справа в тому, що «спринтера» раніше вже тричі(!) судили за аналогічні злочини (ст. 141 «Грабіж» і ст. 140 «Крадіжка»). Виявилось, що невдалий бігун – наркоман зі стажем, і під час тритижневої «відпустки», що спантеличила оперативників, просто перебував на примусовому лікуванні.
Видно, «зіскочити» з голки йому не вдалося, і він змушений був узятися за старе. Встановлено, що хлопець розробив цілу систему виманювання мобільних телефонів і іноді грабував не тільки автомобілістів. Мав він і спеціально відпрацьований маршрут і декілька скупників краденого товару.
Що примітно, криміналісти стверджують, що якби хоч раз хтось з пограбованих погнався за ним, то напевно б зловив, бо фізичні кондиції наркомана виявилися досить низькими: «Фактично ми врятували йому життя, хоча, що таке життя для наркомана без наркоти? Він просто вимушений «заробляти» собі на дозу таким чином. На жаль, за статистикою, 90 відсотків спійманих грабіжників – наркомани», – сказали оперативники.
У всій цій історії залишається один негативний момент, що заважає її закінчити щасливо. Існуючий попит на крадені телефони і фактично легалізоване місце торгівлі ними в Києві – на Караваєвих Дачах – неминуче породжують нових «спринтерів». І поки МВС боротиметься із наслідками, а не з причинами, ніхто не застрахований від нових пограбувань.
(«Утро»).