ХТО ВСТАЄ З ЛІВОЇ НОГИ, ТОЙ УВАЖНІШИЙ…

Цей чоловік вважає, що на світі немає нічого поганого: починаючи з клаптика землі, на якому живе родина, і закінчуючи безмежним Всесвітом. Уявляєте, ні подій поганих немає, ні людей… «Є плюси і мінуси, — каже Володимир Тавокін. — Якби були лише мінуси чи лише плюси, то світ би не був цілісним, коло б не замикалося…» Років двадцять тому він був такий, як і більшість радянських людей: самовіддано по 10-12 годин на добу трудився на своєму підприємстві, вірив у комуністичні ідеї. На початку 1990-х відчув, що втрачає сили, всі системи організму неначе розбалансувалися…
Таки добряче стомився він тоді від одноманітної й виснажливої роботи. Оскільки ще на початку 1970-х років Володимир познайомився зі східними практиками оздоровлення, зокрема з хатха-йогою, то дійшовши до кризового стану, не побіг за порятунком до поліклініки, а сівши на килимок в одній із поз задумався: що ж робити?..
Втім, це не зовсім так. — Тоді він не думав, скоріше, звертався до своєї внутрішньої сутності, до свого духу. Там, звісно, — найточніші відповіді.
Отож час, який для багатьох наших співвітчизників і досі є чимось страшним, дарував йому нові можливості, нове розуміння себе і Всесвіту. Сьогодні Володимир Тавокін — генеральний директор приватного підприємства «Укртехмед». Продукція, яку виготовляють тут, успішно конкурує із зарубіжною. Наприклад, спеціальна сітка, яку вшивають в тканини організму при грижах, на 30 відсотків ефективніша й разів у три дешевша за американську… Треба бачити, як сам генеральний директор чаклує, коли її виготовляють: він заговорює воду, в яку опускають сітки… Дивина? Так, але лише для людини з технократичним складом мислення. Володимир Тавокін майже в усьому — цілковита протилежність землянам такого типу, бо у нього інша свідомість, інший дух. Щоб далі не інтригувати, скажу лише, що його багато хто називає «трипільцем». Володимир Тавокін цим пишається, бо відчуває за тим милим прізвиськом підтримку тисячоліть.
Оригінал, він навіть не став це інтерв’ю давати деінде — ні в офісі, ні в кав’ярні, а запропонував просто посидіти на березі одного з озер у Пущі-Водиці…
— Погляньте на цей прекрасний світ, на ці сосни! Їм по 100-150 років, не менше. А цей ланцюжок озер… Отут, на природі, найкраще розумієш, що найголовніше для людини — усвідомлювати ідею життя. Всього, що суперечить їй, робити не варто. Наприклад, нафту добувати… Суспільство, забувши про це, перетворило світ на божевільню, для якої найголовніше — гроші… А вони ж самі собою насправді нічого не варті. Це потрібно можновладцям, які зацікавлені в тому, щоб ми перетворилися на зомбі, які б виробляли продукцію, а потім її купували… Відомо, що, як тільки переважна більшість людства стане зомбованою, тоді наша цивілізація скінчить своє існування. Та паразити, отой золотий мільярд, що нині управляє планетою, не розуміють простих речей: якщо гине організм, з якого вони п’ють соки, то гинуть і вони самі…
— Чому ж загинула трипільська цивілізація, яку Ви так шануєте?
— Є джерела, з яких відомо, що в Трипіллі жили рівні між собою, гармонійно розвинені люди. Їм не потрібно було владних структур. На 50 тисяч громадян, що жили в одному мегаполісі, тоді існував інститут жерців. Звідки він узявся? Поколіннями йшов найтонший відбір таких виняткових людей. Точніше, мало пройти 24 покоління, щоб викристалізувалася унікальна особистість жерця, яка була здатна витворяти дива у повному розумінні цього слова. Наприклад, коли якесь інше плем’я хотіло заволодіти землею, то жрець міг у просторі спроектувати богатиря. Лише тепер на це здатна лазерна техніка, з допомогою якої можна показати на небесах Ісуса Христа в білих одежах з сяючим німбом над головою… А в ті давні часи жерці вміли модулювати ті частоти. Своїм ворогам вони демонстрували таке «кіно»: виїжджає богатир двадцятип’ятиметрового зросту і величезною шаблюкою стинає своїм ворогам голови. Вороже військо, звісно, тікає…
— То, виходить, що в казках — правда?
— Казки — достовірне джерело, в якому зберігається істинна інформація. Інколи того ж таки «Буратіно» треба читати, щоб зрозуміти суть якихось важливих речей. Що казати про міфи — вони містять інформацію про життя космосу, а нам в голову вбивають, мовляв, все те — вигадки, такого ніколи не було…
— Очевидно, в тих джерелах ще і ключі до справжнього здоров’я треба шукати …
— Насамперед треба пам’ятати, що людина — це інформоенергетична структура. Отже, якщо трапилася хвороба, то «поломка» спочатку відбулася на інформаційному рівні. І ще: абсолютно все, що відбувається з нами, найтіснішим чином пов’язане зі Всесвітом. Взяти, наприклад: «З якої ноги встати?» Багато хто вважає це дрібницею. А я, аналізуючи тексти багатьох книг, дійшов висновку, що це дуже важливо. Якщо встанете з лівої ноги, то в цей день будете більш медитативними, краще концентруватимете увагу, отримуватимете точнішу інформацію. Коли ж треба вдатися до активних дій, вставайте з правої ноги.
— А ми з дитинства привчені, що з лівої ноги встати — до невдачі…
— Це велика помилка, адже в цьому світі взагалі нічого поганого немає. Є плюс і мінус, на яких тримається цей світ. А погане — це вже наші ярлики, хибні уявлення. В світогляді трипільців було не так: вони розуміли світ, починаючи з атома і закінчуючи Всесвітом. До речі, після того, як встати з будь-якої ноги — важливо звернутися до всіх органів і систем організму. Вони ж бо складають вкупі єдине ціле, але між тим є автономними… Отже, варто «запросити» своє серце, свій мозок, свої легені до активного життя, висловивши їм вдячність і любов. А потім звернутися до води. Не просто вмитися. Дуже важливо почати день саме з цього: випити склянку сирої відстояної води. Склянку ставлять на ліву долоню, зверху кладуть праву. При цьому кажуть: «Я тебе люблю, я тобі вдячний за те, що ти — це і є я». Ми ж бо на 80 відсотків складаємося з цієї речовини, і якщо всю воду висушити, то лишився б такий маленький, всього кілограмів 7-8, мішечок…
— Далі треба обдумати план свого наступного дня, прокрутити події, аби все склалося так, як того бажаєш?
— Краще задати собі програму на наступний день звечора. Втім, я б не радив все скрупульозно обдумувати. Свого часу, познайомившись з Павлом Корнієнком, майстром, який володіє таємницею трипільської традиції, я зрозумів, що думати — шкідливо. Треба правильно це розуміти: аби люди на 99 відсотків перестали думати, то вони могли б зчитувати ту інформацію, яку надсилають нам світи. А то що ж виходить: замість того, щоб сприймати важливі повідомлення, ми розмінюємося на дрібниці. Ось приклад, людина їде в транспорті в магазин, і весь час собі повторює: «Ой, треба в магазин зайти». Не варто так робити.
Особисто для мене найліпше — велике мовчання, все решта — то наше тремтіння. Таке тло заважає чути себе, своїх янголів, своїх богів… Часто все дуже дивно відбувається. Ось приклад. Людина вранці виходить на роботу. Коли йде до автобуса, то чує, що праворуч каркає ворона… Вона цього не помічає. Але ж то було попередження про щось… Треба повертатися до тієї пильності, самозосередженості, якою володіли наші предки. Якщо людина володіє цією якістю, то вона знає коли і що треба їсти, які трави вживати, якщо захворіла. А у нас тепер як буває? Обідня перерва. Всі йдуть пити каву. Секретар запитує: «Ви будете чай чи каву?» Приходиш в інший офіс, і там те ж саме. Колись я побував одразу в чотирьох офісах, і скрізь там мене запитували: «Чай чи каву?» Увечері я ледь не помер. Звісно, в офіси купують велику банку напою, щоб було не дуже дорого… Тому я раджу: не пийте тієї кави!
— А що ж їсти, коли зголоднієш, на роботі?
— Я б радив принести щось із дому. То найкращий харч, адже його зазвичай готують з почуттям вдячності і любові. Таку їжу ніякі «Швидко» не зможуть замінити. Найшкідливіша їжа — та, яку готують бездумно. Наші предки ставилися до процесу її приготування, як до ритуалу. Ми забули про це. Часто жінки сприймають свої кухонні справи як образу, мовляв, «як набридло бути куховаркою».
— Не так давно українцям для важкої роботи, наприклад, сіно косити чи землю орати, вистачало шматка хліба з салом. І, кажуть, люди були здоровіші…
— О, хліб — це сила! Подумати лише: з одного зернятка виростає цілих сто. Це підтверджує велику інформаційно-енергетичну сутність хліба. А ще до сала з хлібом брали цибулину. Овоч цей — то чоловіча сила. Хто її вживає регулярно, буде чоловіком до ста років. А ще я би радив представникам сильної статі щодня з’їдати по жмені сирого гарбузового насіння. Це — профілактика простатитів. Тепер же 70 відсотків чоловіків у віці після 50-ти років страждають на це захворювання. До речі, якщо причиною жіночих хвороб є те, що представниці прекрасної статі не народжують дітей стільки, як того бажає Господь, то причину чоловічих проблем слід шукати у тому, що вони бігають за тілесною насолодою наліво…
Тетяна ОЛІЙНИК