«КАВОВА КАНТАТА» — СМАЧНИЙ АРОМАТ МИНУВШИНИ

Кантата — вокально-симфонічний твір урочистого або оповідально-епічного характеру, що складається з багатьох частин. «Кантата» від італійського cantare — співати. Зазвичай кантати виконують солісти, хор і оркестр. Від ораторії вона відрізняється меншими розмірами і порівняно недостатньо розвинутим сюжетом. Проте часто кантата і ораторія виступають як тотожні поняття. Наприкінці ХVI-ХVIІ століть кантата — сольна вокальна п’єса ліричного характеру. Пізніше вона набула ознак розгорнутої оперної сцени, де хор відігравав чільну роль. Наприкінці ХVIІ століття духовні та світські кантати стали типовим явищем.
Серед творів вокально-інструментальних жанрів, зокрема кантати, разом із органними опусами складають основу творчості Йоганна-Себастіяна Баха. Протягом життя він створив більше 200 кантат. «Кавова кантата» побачила світ на початку 1730 року.
Глядач спостерігає за дотепною жанровою сценкою, що відбувається у пристойній міщанській родині, де батько Шлендріан (С. Авдєєв) усіляко намагається заборонити дочці Лізхен (І. Беспалова-Примак) вживати каву. Проте донька, неначе пристаючи на умовляння і погрози тата, погоджується стати слухняною, аби тільки вийти заміж. Але насправді — це усього лише солодкаві обіцянки…
Кантати, лібрето до яких, зазвичай, були позбавлені естетичної та смислової глибини, часто створювалися на замовлення з приводу певної визначної події, що траплялася у родині заможної знаті. Проте для Баха саме музичний шар твору завжди був домінуючим. За своїм складом «Кавова кантата» нагадує німецьку комічну оперу (зингшпіль), яка з’явиться невдовзі. Звертаючись до оперних форм, арії у кантаті наділені виразними індивідуальними рисами, мелодійно насичені. Розвиток музичного матеріалу, який виконував камерний ансамбль театру (диригент-постановник О. Мадараш) разом зі співаками та солістами (флейта — А. Воробей, гобой — М. Коломієць), нагадує плетіння тонкого мережива, де розкривається світ щирих людських почуттів. Професійна майстерність виконавців вражає натхненням, яке підкреслювало досконалість, велич та красу твору Баха. Долаючи зовнішню вербальну умовність, риторичність, актори і музиканти розкривали перед глядачем вишуканий психологізм музичного сюжету твору Баха. Віртуозність виконання кантати вирізняється своєрідністю музичної мови, м’яким малюнком яскравого образного абрису. Насичена котурнова театральність є характерним елементом цього твору. Художня винахідливість розважального сценічного дійства, легка змістова комедійність, наївно-ідилічна казковість утворюють непересічний завершений музичний образ.
Проте власне «Кавова кантата», напевно, втратила б свою оригінальність, якби не була обрамлена своєрідною витончено-шляхетною прелюдією, створеною режисером-постановником Богданом Струтинським. Отож, входячи до фойє театру, ви одразу поринаєте у вишукану атмосферу ХVIІІ століття. Вас зустрічають дами і кавалери — артисти балету, які запропонують вам посмакувати кавою «Якобз» та сфотографуватися (все це абсолютно безкоштовно) у мальовничому куточку разом із чарівною дівчиною. Мить — і ви милуєтеся власним фото, що зручно умістилося в зеленій рамці від фірми «Якобз». У цей час ви розчиняєтеся у неперевершених, нескінченних звуках бахівських творів. Та ось з’являється Актор (Р. Мороз) і ласкаво запрошує шляхетне панство до музичної вітальні. Гасне світло і ви починаєте свій шлях у минуле. Свічки, дами і кавалери у граційних і легких вбраннях з вигадливими перуками і характерним насиченим гримуванням обличчя і …музика Баха. Ви займаєте місця за столиками, і господиня салону (заслужена артистка України В. Донченко) разом із Актором розпочинають цікаву розмову про минуле, де важливу роль відіграє інформаційний момент. Історико-біографічний аспект вечора веде творчий діалог із Бранденбурзьким концертом № 3, Сюїтою сі-мінор Баха…
Наступною приємною несподіванкою стала вікторина, де за правильну відповідь переможець отримує каву «Якобз» або запрошення на одну з вистав театру. І знову вам пропонують каву з вершками і цукерками. На честь кого була написана «Кавова кантата», завдяки кому кава з’явилася у Європі, чому і коли її вживання було заборонене?.. Відповіді на ці та багато інших запитань ви можете отримати, завітавши до театру на вечір музики в аромоксамитовій вітальні Якобз.
Отож, шановне панство, долучайтеся до відродження найкращих мистецьких традицій, які є невід’ємною частиною культурного виховання кожного українця. 

Людмила ГУРЕНКО