ПРАВДА ПРО УПА ПРОЛУНАЛА В РОСІЇ

Після осінніх подій 2004 року в Україні в Росії зріс інтерес до повстанського руху 40-50-х років ХХ сторіччя. З екранів телевізорів російські громадяни переглядали художні фільми і документальні передачі, що знайомлять людей з «бандерівцями». Правда, основне завдання авторів цих проектів полягало в дискредитації національно-визвольного опору українського народу.

Тому у мешканця міста Мурманська, українця за національністю, школяра і члена Союзу української молоді Малухи Данила виникло бажання зайнятися дослідницькою роботою з вивчення українського партизанського руху. Основною метою для нього стало розвінчання міфів, створених радянською пропагандою, і виклад справжньої історії змагань за Українську незалежність.
На основі аналізу величезної кількості наукової літератури (як української, так і російської), джерел Данило зробив висновки, які руйнують помилкову концепцію про УПА як бандитів і колабораціоністів.
Перший його виступ на тему «Формування і становлення Української повстанської армії: проблема колабораціонізму» відбувся 30 листопада 2005 року на осінній конференції в Мурманському політехнічному ліцеї. Оскільки вчителі оцінювали не політичні переконання, а якість і актуальність роботи, Данило зустрів доброзичливе ставлення і увагу до його доповіді. Ставили питання виключно по темі, з метою глибшого ознайомлення з діяльністю та історією УПА. Після завершення конференції подякували за участь і привітали з першим місцем, яке відкрило шлях на обласну і всеросійську конференції.
Наступним етапом його наукової діяльності стала участь в Мурманській обласній конференції «Майбутнє Півночі». Під час підготовки до виступу доповідач оформив інформаційний стенд портретом генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича, наданого головою Національно-культурної автономії українців області Н.Р. Литвиненко-Орловою, фотокартками інших діячів ОУН-УПА, українським державним прапором і декількома пропагандистськими плакатами Ніла Хасевича. На жаль, це не допомогло здобути перемогу, оскільки в комісію входили люди з комуністичними поглядами, для яких визнання українських повстанців героями України є неприйнятним. Вони ставили питання загального характеру: «Якій країні належала територія України? Чи не можна було «бандерівцям» вирішити проблеми з більшовиками мирним шляхом? Навіщо вони (повстанці) боролися за незалежність, якщо східна Україна цього не хотіла?» Під час відповіді на поставлені питання «судді» всіляко намагалися переконати Данила в безглуздості і злочинності українського визвольного руху. Підсумок виявився плачевним – тему назвали неактуальною, а в роботі «немає нічого нового». Таким чином, наукову роботу Данила позбавили призового місця. Зате переможцем стала доповідь одного учасника, в якій він захоплювався перемогою у Великій вітчизняній війні, підкреслював її значущість для Росії. Мабуть, ця тема менше досліджена в російській історіографії, ніж «повстанська»? Варто зауважити, що в пострадянській Росії існує тільки одна наукова праця, що стосується УПА – це книга Олександра Гогуна «Проти Сталіна і Гітлера. Українські повстанці».
Врахувавши уроки попередньої конференції, Данило Малуха і його науковий керівник Микола Малуха стали грунтовніше готуватися до всеросійської конференції в місті Обнінську «Юність. Наука. Культура», що проходила з 30 березня по 2 квітня 2006 року. Вони ближче познайомилися з українськими істориками повстанського руху, краще вивчили документи, представлені в «Літописі УПА». Для оформлення стенду на конференції Данило, окрім українського, повісив повстанський червоно-чорний прапор, надрукував нові примірники праць Ніла Хасевича, портрет Є. Коновальца і С. Бандери, представив ряд книг, що стосуються історії ОУН-УПА: Олег Баган «Націоналізм і націоналістичний рух», Петро Мірчук «Степан Бандера. Символ революційної безкомпромісовости», С. Бандера «З невичерпного джерела», «Сотенний Бурлака» з серії «Герої УПА», Олег Полянський «Армія нескорених», Юрій Борець «ОУН і УПА в боротьбі за Українську Державу», Літопис УПА та багато інших. На стенді були подаровані Молодіжним націоналістичним конгресом повстанські гроші, значки, поштові марки і російськомовна газета «Терен», що знайомить людей з правдивою історією ОУН-УПА. Для поліпшення якості виступу Данило продемонстрував комісії змонтований ним відеоролик, присвячений УПА. Мабуть, росіяни ще не звикли слухати правду. Висновки, зроблені Данилом про те, що ОУН-УПА боролась за незалежну Україну, повстанці воювали проти всіх, хто замахувався на незалежність їхньої Батьківщини, стверджують, що борців УПА не можна назвати зрадниками свого народу. Такі рішучі висловлювання юного науковця викликали ворожий настрій з боку журі та інших учасників.
Йому почали ставити питання, які не завжди стосувалися теми доповіді: «Як ставилися «уніати» до «бандерівців»; «Отже, чеченців, як і «бандерівців», теж можна називати героями?»; «Коли з’явилося слово «українець» і «націоналізм?»; «Якщо «бандерівці» були героями, то, виходить,що радянські війська були ворогами?»; «Навіщо ОУН співпрацювала із загарбниками-німцями?»; «Яке населення за національною ознакою було в Харкові?». Після обговорення журі підсумувало: «Питання в роботі поставлене різко, доповідь несе приховану пропаганду і має антиросійський характер». І «побажали» Данилові з такою темою виступати не в Росії, а «десь у Львові».
Зрозуміло, що юний дослідник не одержав призового місця. Проте й тези його доповіді не надрукували в науковій збірці, що виходить за підсумками конференції, куди, до речі, увійшли тези тих дітей, які не приїхали на конференцію. Данило не засмутився таким плачевним результатом, оскільки бачив своєю основною метою донести правду мешканцям Росії про національно-визвольну боротьбу українців. 

Богдан ЧУПРИНКА