У січні 1918 року, коли московські війська сунули на Київ, Гайдамацький кіш Слобідської України спільно з січовими стрільцями придушували заколот в українській столиці. Тому Симон Петлюра зміг направити в Крути на допомогу юним захисникам Батьківщини лише одну чоту — та й то запізно.
Після бою під Крутами невеликий загін — 24 козаки — відступав до Києва. Але більшовицьке військо вже перетнуло залізницю. Козаки пішли через село Семиполки та лісом у Літки, де й заночували. А рано-вранці в село увірвався великий московський загін. Більшість козаків загинула в бою, частина потрапила в полон. Більшовики зарубали полонених.
Селяни запрягли волів у сани, звезли тіла загиблих і поховали їх.
Літківці похилого віку згадують, що ще на початку 1960-х років тут були три хрести. Згодом хрести зникли. Пізніше на цьому місці стали брати пісок для будівництва і викопали людські кістки. Старі люди розповіли, що це могила оборонців України. В 1996 році на ній насипали курган. Директор місцевої школи Микола Омельчук почав щороку приводити до кургана учнів. Тепер уже весільні пари, зареєструвавши шлюб, приносять квіти до могили полеглих героїв. Щороку біля кургану відбувається вшанування захисників Вітчизни.
Нинішнього року мітинг і панахида відбулися 3 лютого. Воїни Збройних Сил України пострілами з автоматів салютували загиблим героям і поклали до підніжжя хреста вшанувальну гірлянду. Сюди ж лягли квіти і вінки від Броварської райдержадміністрації, райради, УНП, НРУ і козаків Київщини. Володимир Ілемський виконав пісню на слова Григорія Чупринки, учасника антибільшовицького повстання місцевих селян у 1919 році. Козаки почастували присутніх смачним кулешем.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ