Здобули всесвітнє визнання й чимало інших письменників, що походили із західноукраїнських земель, де тривале панування Австро-Угорської монархії зробило німецьку мову рідною для представників різних національностей. І сьогодні лірика буковинця Пауля Целана чи проза Йозефа Рота з-під Бродів належать до світової літературної скарбниці, однаково відомі в оригіналі та численних перекладах (у тому числі й українською).
Славіст із університету Вюрцбурга Дітер Гьотц, котрий водночас є й почесним професором Українського католицького університету, Музичної академії імені Миколи Лисенка та Інституту українознавства НАН України, також розпочав свою «подорож» до галицької літератури з автором «Білих міст» Йозефом Ротом:
«Першим літератором, із якого почалося моє знайомство з Галичиною, був, зрозуміла річ, Йозеф Рот. Він немов «відкрив двері» до невідомих нам галицьких літераторів. Це стало основним імпульсом детальніше вивчити особливості галицької літератури».
Сьогодні професор Гьотц розповідає українським студентам про Манеса Шпербера. Творчість цього письменника, лауреата низки престижних відзнак, зокрема премій імені Георга Бюхнера та Премії миру Німецької книготоргівлі, досі залишається значно краще відомою в Німеччині чи Франції, аніж в Україні. А народився Шпербер сто один рік тому в Заболотові неподалік Коломиї, тут минули перші десять літ його життя. Спогади дитинства літератор згодом колоритно відтворив у першій частині автобіографічної трилогії «Все, що минуло...». До речі, ця книга під назвою «Господні водоноси» – наразі єдина, яка вже побачила світ українською мовою в перекладі Петра Рихла. Її радить прочитати й Дітер Гьотц.