Більшість опитаних селян вважає свій матеріальний стан середнім (41%) відповідно до показника матеріального стану середньостатистичної сім’ї в Україні. Нижче середнього – 32 відсотки селян, низький – 18, дуже низький – 7 відсотків. І лише два відсотки респондентів назвали свій матеріальний стан вище середнього. Самооцінка забезпеченості селян значною мірою залежить від їхнього віку. Що старшим є мешканець села, то скоріше відносить себе до низьких рівнів добробуту. Найбільш позитивно порівняно з іншими соціальними групами селян свій матеріальний стан оцінюють (як середній) сільські підприємці, працівники соціальної сфери та сфери обслуговування (63, 58 та 55 відсотків відповідно). Кожний десятий підприємець вважає свій матеріальний стан вищим за середній.
Згідно з результатами опитування, доходи сільських сімей формуються переважно за рахунок зарплати у грошовій формі, пенсії та доходів від ведення особистих господарств. Важливість останніх оцінюється селянами вище, ніж зарплатня і пенсія (55 відсотків опитаних). Цей вид доходу є найважливішим практично для всіх найманих працівників сільськогосподарських підприємств, тоді як 14 відсотків тих, хто працює на підприємствах іншого типу у сільській місцевості, не мають цього джерела доходу. Найменше значення мають доходи від ведення особистого господарства для сільських підприємців. 30 відсотків з них зазначили, що не отримують доходу з підсобного господарства.
Для сімей 12 відсотків опитаних дуже важливим джерелом доходів є натуроплата, яку вони отримують у сільгосппідприємствах (корми для худоби, добриво тощо), для 9 відсотків – це важливе джерело доходу, тоді як 67 відсотків респондентів такого джерела не мають. Хоча 63 відсотки опитаних не отримують доходів від випадкових заробітків, для кожного десятого селянина такі заробітки дуже важливі, а для 12 відсотків – досить важливі. Такі доходи найчастіше мають велике значення для тих, хто зайнятий на сезонних роботах (58 відсотків респондентів), та осіб працездатного віку, зайнятих лише в особистому господарстві (42 відсотки). Це стратегія виживання для безробітних і тих, хто не отримує пенсію. Випадкових заробітків шукають і працівники сфери обслуговування (40 відсотків) та соціальної сфери (30 відсотків). Проте й для 10 відсотків пенсіонерів такі заробітки мають суттєве значення.
Закордонні заробітки важливі для 12 відсотків тих, хто зайнятий тільки в особистому господарстві, та для 15 відсотків офіційно зареєстрованих безробітних. За кордон їдуть на заробітки переважно селяни західних регіонів України (23 відсотки опитаних) та Центральної України (20 відсотків). Для 18 відсотків власників земельних паїв здача в оренду є дуже важливим джерелом доходу. 73 відсотки респондентів відповіли, що не отримують плату за використання їхнього паю підприємством.
Додаткова зайнятість (вирощування овочів, фруктів, виробництво м’яса, молока, птиці, яєць на продаж, надання платних послуг приватним особам, торгівля на ринку) виявилася важливою для 82 відсотків опитаних.
Загалом же селяни і далі почувають себе біднішими за міщан, що, без сумніву, відтворює реальний стан справ, адже рівень грошових доходів та якості життя жителів міст вищий, ніж у сільських мешканців.