НОВІ ПРИГОДИ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ НА БАЛТІЙСЬКОМУ МОРІ

На початку липня нинішнього року залога козацької чайки «Пресвята Покрова» прибула в польське місто Гданськ. Полагодили судно і вирушили в Швецію. По дорозі гарматними пострілами розполохали тварин і птахів у заповіднику острова Карлсо. До цього там ніхто навіть голосно не розмовляв, щоб не тривожити тварин. Директор заповідника, дізнавшись, що мореплавці — українські козаки, поставився до них доброзичливо й надав екскурсовода.

На відміну від зарубіжних яхтсменів козаки користуються не оригіналами навігаційних карт, а лише їх не дуже якісними ксерокопіями. Викласти 1000 євро за 20 карт козаки не можуть.
Проте козацька чайка в Карлскроні в
 Швеції взяла участь в міжнародних змаганнях. Хоча «Пресвята Покрова» забарилась на старті на 15 хвилин, але, незважаючи на шторм, фінішувала в німецькому місті Росток другою. Вітрильні перегони тривали півтори доби. «Пресвята Покрова» перегнала на п’ять годин російський «Штандарт», а на фініші — німецьку джонку «Кубласхан» і відстала від лідера регати лише на двадцять хвилин.
Близько трьохсот вітрильників стартували на регаті, але участь зарахували тільки тридцятьом.
На водах Балтики майоріло по кілька польських, німецьких, шведських, данських, російських, норвезьких та мальтійських прапорів і лише один український — на «Пресвятій Покрові».
Козацька чайка вперше взяла участь у змаганнях і відразу зайняла призове місце. За нього козаки отримали премію — 200 євро. За ці гроші козаки придбали 100 метрів міцного канату, циркуль і дещо з навігаційного обладнання.
Фото української чайки було опубліковане на перших шпальтах газет прибалтійських країн.
Чайку відвідували українці, які перебувають у Німеччині. Козаки частували їх кулішем.
Німці завалили чайку харчами і пивом. Проїзд у громадському транспорті і відвідування музеїв для козаків були безкоштовними. Німці приносили мінеральну воду на чайку ящиками. Але за звичайну воду для приготування їжі довелося платити.
З Німеччини «Пресвята Покрова» знову пішла в Швецію і потрапила в шестибальний шторм. Здіймалися десятиметрові хвилі. Тричі обривало вітрила. Було пошкоджено стерно. В шведському місті Трелеборг козаки звернулися по допомогу в місцевий яхт-клуб. Через півгодини приїхала бригада із зварювальним апаратом і за дві години все полагодила. Хоча зварювати довелося з води.
Потім козаки побували в селищі вікінгів, побачили бойові кораблі вікінгів — дракари. Вони подібні до козацьких чайок.
В Швеції, в Мальме, козаки зустрічалися з представниками української діаспори. В одній родині — жінка — українка, а чоловік — американець. Однак живуть вони в Швеції. Подружжя виховує двох доньок — чотирьох і двох років. Старша в Швеції розмовляє шведською, в США — англійською, а в Україні — українською, співає українські народні пісні. Каже, що найбільше їй подобається Україна.
З Мальме чайка вирушила в данське місто Гельсінгер.
Данію і Швецію сполучає найдовший у Європі міст. Його довжина близько п’яти кілометрів, а висота — 55 метрів. Проходячи повз нього, козаки нарахували 54 опори.
Німці забезпечили чайку хлібом. Але під час шторму він так намок, що козаки, наближаючись до Данії, мусили викинути його за борт. А в Данії буханка хліба в перерахунку на наші гроші коштує тридцять гривень.
Козаки гостювали в Данії чотири дні. Відвідали палац, де жив Гамлет, і пам’ятник казковій Русалоньці.
На зиму «Пресвяту Покрову» залишили в німецькому місті Любек за сприяння одного з чільних організаторів регати Вольфганга Бішоффа, який народився в НДР і ще пам’ятає російську мову.
Козаки закутали чайку тентами, які привезли з Данії. Данці накривали ними поляну під час ярмарку, а потім викинули, як якийсь непотріб. А хазяйновиті козаки підібрали тенти. От вони й знадобилися.
Наступного року козаки вирушать у новий морський похід.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ