Принципова «ідеологічна» відмінність між цими футбольними клубами полягає в тому, що «Барселона» власність кількох десятків тисяч акціонерів, які кожні два роки переобирають президента свого ФК.
Натомість «Челсі» — власність одного мільярдера з капіталом чукотського походження Романа Абрамовича (такий собі європейський аналог донецького Ахметова). Вже три роки він витрачає сотні мільйонів доларів на фінансування лондонського клубу, прагнучи скупити всіх футбольних «зірок» і виграти всі турніри. За час свого президентства Абрамович на купівлю гравців витратив близько півмільярда доларів. Проте віддачі від цього не видно. Тільки за минулий сезон збитки клубу склали 250 мільйонів доларів. Вони на 60 відсотків перевищили збитки попереднього сезону 2003/2004 років.
Попри шалені (й за великим рахунком не виправдані) фінансові вливання у «Челсі» і в одному, і в іншому напрямку справи просуваються далеко не так переможно, як цього можна було очікувати з огляду на розміри витрачених коштів. Не всі клуби хочуть розлучатися зі своїми найкращими гравцями. До того ж не всі футболісти «западають» на спокусливі гонорари Абрамовича.
Це ще півбіди. У плані турнірних здобутків в «Челсі» теж не все гаразд. З одного боку донедавна цікавий і непередбачуваний чемпіонат Англії зусиллями Абрамовича з минулого сезону було перетворено фактично на безперспективну «гонку за лідером», роль якого виконує «Челсі». Натомість у Лізі чемпіонів його здобутки далекі від очікуваних. Найвищим з яких є успіх 2004 року, коли «Челсі» добрався до півфіналу. Абрамовичу цього видалося замало і він вирішив звільнити тодішнього наставника італійця Клаудіо Раньєрі, а натомість запросити найуспішнішого на той час тренера. Тоді ним був португалець Жозе Моуріньо, який 2004 року привів «Порту» до перемоги у Лізі чемпіонів. Вже найближчого міжсезоння Моуріньо очолив «Челсі». Проте повторення такого успіху лондонцям доведеться чекати щонайменше до наступного року.
Долею жереба і торік, і нинішнього сезону «Челсі» випадало помірятися силою з іспанською «Барселоною». Причому, як тоді, так і зараз клуб Абрамовича має досить слабенький вигляд на тлі «Барселони». Втім, минулого сезону попри відчутну ігрову перевагу каталонців, лондонцям вдалося перемогти за сумою двох матчів. Цього разу «Барселона» не наступила вдруге на торішні «граблі».
Власне, ігрова перевага каталонського клубу стала очевидною після першої зустрічі цих суперників на полі лондонського стадіону. «Челсі» могло врятувати тільки одне — самозаспокоєність та розслабленість «Барселони», з якою час від часу таке трапляється. Проте підсумок двораундового поєдинку закінчився так, як мав закінчитися. До чвертьфіналу вийшла «Барселона», хоча її вболівальникам й довелося трохи понервувати. Загальна перевага в рахунку 3:2 не повністю відображає ігрову перевагу каталонців. Справедливішим був би рахунок з перевагою в 3-4 голи на користь іспанців. Наскільки переконливо підопічні Франка Райкаарда діяли проти своїх розбещених суперників. Впадала в око психологічна та виконавська зверхність барселонських футболістів над лондонськими. Відтак, єдиною втіхою для останніх виявився мінімальний програш — лише в один м’яч. Крім рахунку на табло, у пам’яті залишилася незаперечна перевага лицедіїв футбольного поля, які грають для публіки і на публіку над футболістами, що передовсім відпрацьовують свої непомірно великі трансфери та зарплати.
Не допомогли, а точніше сказати виявилися зайвими надмірні фінансові вливання в трансфери гравців мадридського «Реалу» нині вже колишнього його президента Флорентино Переса. За його президентства команду поповнили «зірки» світового футболу — португалець Луїш Фігу (до речі, перейшов з «Барселони»), француз Зинедін Зідан, англієць Девід Бекхем, бразилець Рональдо… Загалом з 2000 року Перес витратив на найгучніші придбання 285 мільйонів доларів. Внаслідок чого «Реал» став «найзірковішим» клубом, за що й був прозваний — «галактикос». Щоправда, колишній тренер «Реала» Вісенте дель Боске висловлював сумнів (як згодом, виявилося, цілком справедливий) стосовно доцільності таких дорогих придбань. Проте президент не послухав тренера і відправив його у відставку. Відтак, з 2003 року «Реал» не може здобути жодного титулу як в національних змаганнях, так і на міжнародній арені.
Зараз у чемпіонаті Іспанії «Реал» безнадійно відстає від лідера, згаданої вже «Барселони», а в Лізі чемпіонів «галактикоси» у першому матчі 1/8 фіналу безвільно поступилися вдома 0:1 менш зірковому лондонському «Арсеналу». Всі ці події примусили Флорентино Переса подати у відставку. Рада директорів обрала президентом Фернандо Мартіна, який виконуватиме свої обов’язки до 2008 року, коли відбудуться наступні вибори президента. До речі, чим не приклад для Суркісів, які вже тринадцять років без толку очолюють київське «Динамо»?! Вони хизуються виплаченою заборгованістю, що мав клуб на 1993 рік (за їхніми словами — 5 мільйонів доларів) та добудованою тренувальною базою. Для порівняння: Флорентино Перес, крім витрат на згадані придбання, погасив борг «Реала» розміром 250 мільйонів доларів, збудував для команди заміську базу. Протягом трьох перших років його президентства мадридці виграли Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА, Міжконтинентальний кубок та по два рази чемпіонат і Кубок Іспанії. А трирічна відсутність бодай одного зі згаданих трофеїв спонукала Переса добровільно піти у відставку не чекаючи на наступні вибори.
Такий крок одразу позначився на грі «Реала». Новий президент Фернандо Мартін висловив рішучий намір позбутися «зірок», які не виправдовують вкладених у них коштів. Зокрема, забажав проміняти чемпіона світу бразильця Рональдо на українця Андрія Шевченка з «Мілана». Навряд чи (принаймні, найближчим часом) таке можливе, проте прагнення досить знакове. Принаймні Рональдо і К допомогло у повторному матчі проти «Арсенала». У Лондоні «Реал» виглядав пристойніше, ніж вдома. Зіграв унічию, хоча міг і перемогти. Відтак, через програний перший матч вдома мадридці вибули з нинішнього розіграшу Ліги чемпіонів.
Натомість продовжує там виступи Андрій Шевченко зі своїм «Міланом». Розгром вчинений вдома мюнхенській «Баварії» виявився більш, ніж переконливим. Це при тому, що мюнхенці поставилися до гри у Мілані, як до надзвичайно важливої. Ще б пак, аби убезпечити ворота «Баварії» від Шевченка та К, захищати їх став знаменитий голкіпер віце-чемпіон світу Олівер Кан. Проте нічим допомогти своїй команді він не зміг, пропустивши чотири голи (один від Андрія Шевченка), він разом зі своїми партнерами вибув з розіграшу Ліги чемпіонів.
З-поміж інших результатів цього раунду Ліги варто відзначити вибуття чинного володаря трофею англійського «Ліверпуля», який несподівано двічі програв португальській «Бенфіці». А також успіх маловідомого в Європі і сумновідомого вболівальникам київського «Динамо» — іспанського «Вільяреала».
Ліга чемпіонів, 1/8 фіналу (матчі-відповіді)
«Барселона» (Іспанія) — «Челсі (Лондон, Англія) — 1:1
Перший матч — 2:1
«Ювентус» (Турин, Італія) — «Вердер» (Бремен, Німеччина) — 2:1
Перший матч — 2:3
«Інтер» (Мілан, Італія) — «Аякс» (Амстердам, Голландія) — 1:0
Перший матч — 2:2
«Вільяреал» (Іспанія) — «Рейнджерс» (Глазго, Шотландія) — 1:1
Перший матч — 2:2
«Мілан» (Італія) — «Баварія» (Мюнхен, Німеччина) — 4:1
Перший матч — 1:1
«Арсенал» (Лондон, Англія) — «Реал» (Мадрид, Іспанія) — 0:0
Перший матч — 1:0
«Ліон» (Франція) — ПСВ «Ейндховен» (Голландія) — 4:0
Перший матч — 1:0
«Ліверпуль» (Англія) — «Бенфіка» (Лісабон, Португалія) — 0:2
Перший матч — 0:1
У 1/4 фіналу зустрічатимуться:
«Арсенал» — «Ювентус»
«Інтер» — «Вільяреал»
«Ліон» — «Мілан»
«Бенфіка» — «Барселона»
Перші матчі чвертьфіналів відбудуться 28-29 березня, матчі-відповіді — 4-5 квітня.
Натомість «Челсі» — власність одного мільярдера з капіталом чукотського походження Романа Абрамовича (такий собі європейський аналог донецького Ахметова). Вже три роки він витрачає сотні мільйонів доларів на фінансування лондонського клубу, прагнучи скупити всіх футбольних «зірок» і виграти всі турніри. За час свого президентства Абрамович на купівлю гравців витратив близько півмільярда доларів. Проте віддачі від цього не видно. Тільки за минулий сезон збитки клубу склали 250 мільйонів доларів. Вони на 60 відсотків перевищили збитки попереднього сезону 2003/2004 років.
Попри шалені (й за великим рахунком не виправдані) фінансові вливання у «Челсі» і в одному, і в іншому напрямку справи просуваються далеко не так переможно, як цього можна було очікувати з огляду на розміри витрачених коштів. Не всі клуби хочуть розлучатися зі своїми найкращими гравцями. До того ж не всі футболісти «западають» на спокусливі гонорари Абрамовича.
Це ще півбіди. У плані турнірних здобутків в «Челсі» теж не все гаразд. З одного боку донедавна цікавий і непередбачуваний чемпіонат Англії зусиллями Абрамовича з минулого сезону було перетворено фактично на безперспективну «гонку за лідером», роль якого виконує «Челсі». Натомість у Лізі чемпіонів його здобутки далекі від очікуваних. Найвищим з яких є успіх 2004 року, коли «Челсі» добрався до півфіналу. Абрамовичу цього видалося замало і він вирішив звільнити тодішнього наставника італійця Клаудіо Раньєрі, а натомість запросити найуспішнішого на той час тренера. Тоді ним був португалець Жозе Моуріньо, який 2004 року привів «Порту» до перемоги у Лізі чемпіонів. Вже найближчого міжсезоння Моуріньо очолив «Челсі». Проте повторення такого успіху лондонцям доведеться чекати щонайменше до наступного року.
Долею жереба і торік, і нинішнього сезону «Челсі» випадало помірятися силою з іспанською «Барселоною». Причому, як тоді, так і зараз клуб Абрамовича має досить слабенький вигляд на тлі «Барселони». Втім, минулого сезону попри відчутну ігрову перевагу каталонців, лондонцям вдалося перемогти за сумою двох матчів. Цього разу «Барселона» не наступила вдруге на торішні «граблі».
Власне, ігрова перевага каталонського клубу стала очевидною після першої зустрічі цих суперників на полі лондонського стадіону. «Челсі» могло врятувати тільки одне — самозаспокоєність та розслабленість «Барселони», з якою час від часу таке трапляється. Проте підсумок двораундового поєдинку закінчився так, як мав закінчитися. До чвертьфіналу вийшла «Барселона», хоча її вболівальникам й довелося трохи понервувати. Загальна перевага в рахунку 3:2 не повністю відображає ігрову перевагу каталонців. Справедливішим був би рахунок з перевагою в 3-4 голи на користь іспанців. Наскільки переконливо підопічні Франка Райкаарда діяли проти своїх розбещених суперників. Впадала в око психологічна та виконавська зверхність барселонських футболістів над лондонськими. Відтак, єдиною втіхою для останніх виявився мінімальний програш — лише в один м’яч. Крім рахунку на табло, у пам’яті залишилася незаперечна перевага лицедіїв футбольного поля, які грають для публіки і на публіку над футболістами, що передовсім відпрацьовують свої непомірно великі трансфери та зарплати.
Не допомогли, а точніше сказати виявилися зайвими надмірні фінансові вливання в трансфери гравців мадридського «Реалу» нині вже колишнього його президента Флорентино Переса. За його президентства команду поповнили «зірки» світового футболу — португалець Луїш Фігу (до речі, перейшов з «Барселони»), француз Зинедін Зідан, англієць Девід Бекхем, бразилець Рональдо… Загалом з 2000 року Перес витратив на найгучніші придбання 285 мільйонів доларів. Внаслідок чого «Реал» став «найзірковішим» клубом, за що й був прозваний — «галактикос». Щоправда, колишній тренер «Реала» Вісенте дель Боске висловлював сумнів (як згодом, виявилося, цілком справедливий) стосовно доцільності таких дорогих придбань. Проте президент не послухав тренера і відправив його у відставку. Відтак, з 2003 року «Реал» не може здобути жодного титулу як в національних змаганнях, так і на міжнародній арені.
Зараз у чемпіонаті Іспанії «Реал» безнадійно відстає від лідера, згаданої вже «Барселони», а в Лізі чемпіонів «галактикоси» у першому матчі 1/8 фіналу безвільно поступилися вдома 0:1 менш зірковому лондонському «Арсеналу». Всі ці події примусили Флорентино Переса подати у відставку. Рада директорів обрала президентом Фернандо Мартіна, який виконуватиме свої обов’язки до 2008 року, коли відбудуться наступні вибори президента. До речі, чим не приклад для Суркісів, які вже тринадцять років без толку очолюють київське «Динамо»?! Вони хизуються виплаченою заборгованістю, що мав клуб на 1993 рік (за їхніми словами — 5 мільйонів доларів) та добудованою тренувальною базою. Для порівняння: Флорентино Перес, крім витрат на згадані придбання, погасив борг «Реала» розміром 250 мільйонів доларів, збудував для команди заміську базу. Протягом трьох перших років його президентства мадридці виграли Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА, Міжконтинентальний кубок та по два рази чемпіонат і Кубок Іспанії. А трирічна відсутність бодай одного зі згаданих трофеїв спонукала Переса добровільно піти у відставку не чекаючи на наступні вибори.
Такий крок одразу позначився на грі «Реала». Новий президент Фернандо Мартін висловив рішучий намір позбутися «зірок», які не виправдовують вкладених у них коштів. Зокрема, забажав проміняти чемпіона світу бразильця Рональдо на українця Андрія Шевченка з «Мілана». Навряд чи (принаймні, найближчим часом) таке можливе, проте прагнення досить знакове. Принаймні Рональдо і К допомогло у повторному матчі проти «Арсенала». У Лондоні «Реал» виглядав пристойніше, ніж вдома. Зіграв унічию, хоча міг і перемогти. Відтак, через програний перший матч вдома мадридці вибули з нинішнього розіграшу Ліги чемпіонів.
Натомість продовжує там виступи Андрій Шевченко зі своїм «Міланом». Розгром вчинений вдома мюнхенській «Баварії» виявився більш, ніж переконливим. Це при тому, що мюнхенці поставилися до гри у Мілані, як до надзвичайно важливої. Ще б пак, аби убезпечити ворота «Баварії» від Шевченка та К, захищати їх став знаменитий голкіпер віце-чемпіон світу Олівер Кан. Проте нічим допомогти своїй команді він не зміг, пропустивши чотири голи (один від Андрія Шевченка), він разом зі своїми партнерами вибув з розіграшу Ліги чемпіонів.
З-поміж інших результатів цього раунду Ліги варто відзначити вибуття чинного володаря трофею англійського «Ліверпуля», який несподівано двічі програв португальській «Бенфіці». А також успіх маловідомого в Європі і сумновідомого вболівальникам київського «Динамо» — іспанського «Вільяреала».
Ліга чемпіонів, 1/8 фіналу (матчі-відповіді)
«Барселона» (Іспанія) — «Челсі (Лондон, Англія) — 1:1
Перший матч — 2:1
«Ювентус» (Турин, Італія) — «Вердер» (Бремен, Німеччина) — 2:1
Перший матч — 2:3
«Інтер» (Мілан, Італія) — «Аякс» (Амстердам, Голландія) — 1:0
Перший матч — 2:2
«Вільяреал» (Іспанія) — «Рейнджерс» (Глазго, Шотландія) — 1:1
Перший матч — 2:2
«Мілан» (Італія) — «Баварія» (Мюнхен, Німеччина) — 4:1
Перший матч — 1:1
«Арсенал» (Лондон, Англія) — «Реал» (Мадрид, Іспанія) — 0:0
Перший матч — 1:0
«Ліон» (Франція) — ПСВ «Ейндховен» (Голландія) — 4:0
Перший матч — 1:0
«Ліверпуль» (Англія) — «Бенфіка» (Лісабон, Португалія) — 0:2
Перший матч — 0:1
У 1/4 фіналу зустрічатимуться:
«Арсенал» — «Ювентус»
«Інтер» — «Вільяреал»
«Ліон» — «Мілан»
«Бенфіка» — «Барселона»
Перші матчі чвертьфіналів відбудуться 28-29 березня, матчі-відповіді — 4-5 квітня.