Георгій ЩОКІН: «ВІДРОДИВШИ ДУХОВНІСТЬ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД БУДЕ НЕПЕРЕМОЖНИЙ…»

Відповіді голови Української Консервативної партії на запитання делегатів Форуму національно-патріотичних сил у Луганську та Сумах

Український народ самодостатній, у нього є все для власного розвитку
— Можливо, не всім нашим співвітчизникам — майбутнім виборцям — зрозумілою є сутність консерватизму, в чому його відмінність від соціалізму чи лібералізму. Чи не могли б ви, бодай стисло, зупинитися на цьому?
— Якщо стисло, то соціалізм, а точніше — сіоно-соціалістична ідеологія, орієнтується насамперед на політичні цінності, тобто на державну владу, яку зазвичай захоплюють насильницьким шляхом; лібералізм — на цінності матеріальні, то консерватизм — це ідеологія духовності, духовних цінностей, яка спирається на споконвічну культуру власного народу, його традиції. Якщо зуміємо відродити духовність українського народу, він буде непереможним. Друга відмінність нашої ідеології — в орієнтації. Сіоно-соціалісти, включаючи «Регіони України» Януковича, переважно орієнтуються на Росію. Ліберали — на Захід, який уже впродовж багатьох років йде на повідку Сполучених Штатів Америки.
          Ми ж за україноцентризм і вважаємо, що наша держава, наш народ є самодостатніми і мають право на власний історичний шлях розвитку. Ми з вами були 74 роки у складі тоталітарного об’єднання — СРСР. Нині нам пропонують точнісінько таке ж тоталітарне об’єднання — Євросоюз. Ще зовсім недавно в СРСР виховували штучну спільноту людей — радянський народ. Те саме нині зробили в Сполучених Штатах Америки. Там нині представники майже всіх націй називаються «американський народ». Хоча справжній американський народ сидить в резервації, і з 18 мільйонів індіанців п’ятнадцять уже знищили. 
          По суті, Євросоюз — нова штучна наддержава, в якій Україна ніколи не займатиме чільного місця, бо чільні місця там уже всі зайнято. Тож навіщо було століттями виборювати державну незалежність, аби знову всунути свою шию в чужинське ярмо? Тому ми виступаємо за україноцентризм. Вкрадені багатства треба повернути українському народові — народові самодостатньому. У нас представлено всі відповідні верстви населення на всіх щаблях етносоціальної піраміди. Нам не потрібні ні закордонні менеджери, ні закордонні вчені — маємо своїх.
          Третя наша особливість — ми вважаємо, що провідна роль в Українській державі повинна належати українській державотворчій нації, яка становить 78 відсотків населення України. Так намагаються зменшити кількість українців в Україні, недавно було навіть оприлюднено жахливу цифру: 2015 року очікується… лише 15 мільйонів українського населення. Цього ми в жодному разі не можемо допустити. Аби цього не сталося, необхідно, щоб не менше 78 відсотків представників української титульної нації було в парламенті, уряді, президентському секретаріаті. А нині, на жаль, серед власників загальнодержавних телерадіоканалів — жодного українця; немає їх і серед найбагатших людей країни.
          Я кажу: я — українець російського походження. Однак, якби в уряді чи парламенті нині сиділо б 45 відсотків етнічних росіян, я так само повстав би проти цієї несправедливості. Бо господар в Україні — тільки українська нація. Усі, хто волею долі опинився на теренах України, має прийняти цю, на мій погляд, незаперечну істину й відповідно поводитися на українській землі. Себе я ідентифікую з українством, бо народився на українській землі, виріс серед українців, отримав тут освіту, мене вчили українські вчителі — то як я можу проводити якусь, наприклад, російську політику серед рідних людей, якими стали мені українці?  
          Так само, як єврей може проводити політику Ізраїлю в Україні, якщо він їсть український хліб, отримує тут освіту, працює, одружується, народжує й навчає своїх дітей?
          Через те, хоч би як кардинально звучало це висловлювання, але, по суті, нині триває національно-визвольна боротьба української нації проти чужинського засилля. І якщо ми хочемо зберегти Україну для своїх дітей та онуків, ми повинні стати на бік української державотворчої нації. 

УПА потрібно визнати воюючою стороною
— Як Ви ставитеся до визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні? Чи вважаєте вояків УПА героями України?
— Безумовно! Понад те, переконаний, що тільки завдяки УПА маємо нині можливість зустрічатися з вами тут, мати свою незалежну країну, а в ній — українські міста і села. Очевидно, ви знаєте про наказ Берії — Жукова 1944 року про виселення українців зі своєї землі. І лише героїчна, жертовна боротьба вояків УПА зірвала ці злочинні плани тодішнього режиму.

Президента критикуватимемо, доки він не націоналізується
— Рік тому на президентських виборах ви активно підтримували Віктора Ющенка, нині ж його критикуєте. Чому?
— Історія наших стосунків з нинішнім Президентом розпочалася не сьогодні і не вчора. Свого часу, коли Віктора Ющенка звільнили з посади прем’єр-міністра, я запропонував йому роботу в МАУП. Він був директором Інституту менеджменту та бізнесу. Саме з МАУП він пішов у Верховну Раду. І коли згодом постало питання, кого обирати — Януковича чи Ющенка, у нас сумнівів не було. Та це не означає, що він поза критикою. Ми критикуватимемо його доти, доки він не націоналізується.
— Чому УКП йде на вибори самостійно? Чи не варто було б об’єднатися з ідеологічними побратимами: КУН, УНА, ВО «Свобода»?..
— Безперечно, об’єднуватися треба, але це ми робитимемо вже в парламенті. Раніше, на жаль, не вдалося. Однак з іншого боку, можливо, й добре, що так сталося. Бо, наскільки відомо мені, існував план зняти весь національно-патріотичний блок ще під час реєстрації в ЦВК. І тому, вважаю, ми зробили дуже правильно: йдемо окремими загонами. У такий спосіб зберегли себе. І тепер маємо єдиний випадок в історії України, коли аж три національно-патріотичні сили водночас ідуть до парламенту. Це ознака майбутньої національної перемоги.

Усе вкрадене олігархами можна повернути. Якщо оберемо справді українську владу
— Як ви оцінюєте реприватизаційні процеси, які відбуваються в Україні?
— Я їх не бачу, цих, як ви кажете, реприватизаційних процесів. Окрім «Криворіжсталі», жодного об’єкта не було реприватизовано, і все, що в Україні вкрадено — вкрадено переважно єврейськими олігархами. Усе це можна повернути, якщо оберемо справді українську владу. Бо нинішня влада чинить хитріше: національні багатства продає в іноземні руки, зокрема «Криворіжсталь», і вже з тих рук витягти їх буде набагато важче, ніж від своїх «рідних» олігархів. Тому я за реприватизацію, за те, щоб усі великі підприємства, всі галузі, які мають значення для національної безпеки України, були у народній власності. Середній бізнес, бізнес дрібний мають розвиватися за підприємницької ініціативи. Тільки це впродовж одного-двох років могло б збагатити Україну. А тим часом ми могли б належно використовувати вкрадені у нас з вами гроші внаслідок злочинної приватизації. Грошей у країні предостатньо, їх необхідно лише перерозподілити між усіма громадянами України.

Церква повинна об’єднувати, а не роз’єднувати українців
— Яка позицію УКП щодо об’єднання церков і релігійного питання?
— Ми — за єдину помісну Православну Церкву, за те, щоб церкви усіх патріархатів, які є в Україні, об’єдналися. Для цього потрібна державна воля.
— Чому Хмельницьку філію МАУП названо іменем Володимира Сабодана?
— Бо він сам родом із села неподалік Хмельницького, і місцева християнська громада звернулася з проханням назвати філію МАУП його іменем. Я запропоную президії Академії присвоїти звання патріарха Філарета або глави української Автокефальної Православної Церкви будь-якій нашій філії. Подавайте пропозиції!..
Головне — українізувати владу.
— Як діятиме УКП в разі успіху на парламентських перегонах?
— Це чітко зазначено в нашій передвиборній програмі: захист української державотворчої нації, відродження духовних цінностей; ми за те, щоб саме духовні цінності передували всім іншим; щоб вільно розвивалося селянство й українська промисловість. Ми — за продумані кроки стосовно адміністративно-територіальної реформи, вона має гармоніювати з природним середовищем кожного субетносу, що утворюють єдину українську націю. Усі ці кроки підкріплено відповідною програмою. Однак головне нині — українізувати владу. Інакше можна тижнями обговорювати різні програми, мліти від того щастя, яке ми вам тут намалюємо. Та доки не буде справді української влади, марно сподіватися на краще життя українців.

Є ризик побачити в радах різного рівня кримінальні обличчя
— Як ви ставитеся до депутатської недоторканності?
— Категорично проти. Ще два-три місяці тому в країні було лише 450 осіб, які мали цей привілей. І ось Президент України підписує Указ про недоторканність депутатів районної, міської, обласної рад. Це призведе до того, що ціни на місця в районній, міській, обласній та Верховній Раді підскочать до сотень тисяч, а то й мільйонів доларів. Місця в Соціалістичній партії, «Нашій Україні», Блоках Юлії Тимошенко, Володимира Литвина коштують від трьох до чотирьох мільйонів доларів. Це стане причиною криміналітету у радах усіх рівнів. Якщо скасувати недоторканність, до рад майже ніхто не піде. Хіба що певна частина для лобіювання своїх інтересів.
УКП — партія козацька
— Як ви ставитеся до розвитку козацького самоуправління, зокрема на Донбасі?
— Позитивно. Вважаю, що Українська Консервативна партія —насамперед козацька партія. У такий переломний момент, який нині переживає Україна, має бути сила, здатна взяти на себе всю відповідальність за ситуацію в країні, а при необхідності, згідно з декларацією прав людини ООН, підняти повстання проти тиранії та гноблення. Адже є життєво важливі для нації рубежі. Якщо їх залишити — українство зникне. Цього в жодному разі не можна допустити. І козацтво тут має йти попереду.
          Козаки — це феноменальний військово-козацький український стан. Тобто якщо відродити природну структуру суспільства, яка охоплює духовно-просвітницький, військово-козацький, робітничо-селянський, підприємницький стани, то стан військово-козацький є своєрідною кадровою основою для формування офіцерського корпусу України. До того ж у давнину козаки охороняли кордони. Якщо це станеться зараз, то не буде такого ганебного явища, як контрабанда, ми не зустрінемо митників, які за наш з вами рахунок набивають свої кишені сотнями тисяч доларів. Бо, як на мене, козак — це не професія, а стан, насамперед стан душі вільної, чесної, справедливої людини, для якої Бог і Україна — понад усе!
— Як ви ставитеся до повстання українців під проводом Нестора Махна? Чому про це повстання нічого не друкується у виданнях МАУП?
— Ставлюся дуже позитивно… Я за вдачею — людина дії. Якби я жив у часи Махна, то пішов би до нього. Однак у жодному разі не взяв би Льову Задова своїм заступником… До речі, ми підтримуємо зв’язки з головою Гуляйпільської організації імені Нестора Махна. Гадаю, видамо фундаментальну підбірку про ті події. Нині це дуже актуально.

Підтримуємо український кооперативний рух
— Серед основних завдань Української Консервативної партії - розвиток українського кооперативного руху. Чи ви зробили щось конкретне у цій справі?
— Ми співпрацюємо з львівським дослідником кооперативного руху Федором Ковалем, який дуже давно й плідно працює у цій сфері. Нині готуємо посібники з цього питання, хочемо включити його в навчальну програму.
Видання українських книжок потребує підтримки держави
— Як вирішити проблему розповсюдження книжок? Адже, як відомо, Академія має потужне видавництво, і ця проблема також постає перед нею .
— Нині щорічно у нас виходить 300 назв книжок загальним накладом понад 600 тисяч примірників. Це навчальна, науково-популярна, науково-публіцистична література. Однак ми не цураємося і художніх творів. Прагнемо розбудити в сучасників прагнення пізнати своє минуле, щоб вони могли екстраполювати його на сьогодення. Вирішили видавати багатотомну бібліотеку української героїки, перший том якої побачить світ уже в цьому півріччі. З року в рік, том за томом видаватимемо. Напевно, видамо понад сто томів. Це необхідно для виховання української молоді. 
          Крім того, у нас доволі активно розбудовується книжкова мережа. Це магазини «Бібліон». Нині їх нараховується 37. А ми хочемо, щоб їх було п’ятсот по всій Україні. Прийшовши до такого магазину, людина будь-якого віку може отримати книжку для душі, для емоційної сфери. Усе це ми робимо без жодної державної копійки. А якби ще й держава підтримала, то де поділася б та зарубіжна книжка? 

Лише на окремо взятій територїі МАУП майбутнє України не побудуєш
— Хотілося б довідатися про молодіжне крило партії, адже це її майбутнє?
— Чому взагалі з’явилася Українська Консервативна партія? Для захисту інтересів молоді. Ми намагалися будувати майбутнє України, не займаючись політикою. Студентів на перші курси набираємо щоквартально. Вважали: підготуємо 50 — 100 тисяч національно свідомої молоді, здатної працювати в нових економічних умовах — цього буде достатньо. Цей план запримітили й почали робити все, щоб знищити Академію. Тобто стало очевидним, що в умовах однієї організації майбутнє України не побудуєш. Тоді ми, образно кажучи, вийшли на бруствер і почали створювати таку політичну ситуацію, при якій кожен випускник вищого навчального закладу — і не лише МАУП — міг би повністю розкрити свої можливості. Через те все, що ми робимо, — робимо насамперед для молоді. Відроджуємо віру, будуємо каплички, організовуємо різні виставки, конкурси… Наше першочергове завдання полягає в тому, щоб кожна молода людина могла себе повністю зреалізувати.
— Чи є в Української Консервативної партії конкретна програма розвитку козацтва?
— Треба повитягувати шаблюки з піхов, щоб вони там не ржавіли, одягти маскхалати замість парадних мундирів і почати наводити лад в країні. А що ми конкретно робимо для розвитку козацтва? Відкрили перший у країні Військово-козацький інститут імені великого князя Святослава, набрали туди українських дітей, чимало з них — з козацьких родин. Плануємо в кожному обласному центрі, а згодом — у районних відкрити факультети й відділення військового козацтва. 
          Вважаємо, що козаки — це насамперед ті люди, які формують офіцерський корпус для українських збройних сил. Однак це й люди, які опікуються організацією самоуправління. І не випадково. Згадаймо хто написав першу конституцію? Гетьман Пилип Орлик. Козацьке самоуправління — найдосконаліше й найефективніше. Якби нині було козацьке управління, ми не побачили б Порошенка, Фельдмана, Бродського, який у Верховній Раді набрався нахабства всістися в крісло Президента України. Козаки нагайками ті сідниці відбили б. Без покарання людина нахабніє. Коли ж розуміє, що за будь-яку провину її буде покарано, безумовно, відчуватиме відповідальність за свої дії. Тому ми бачимо Україну саме козацькою державою. 

Записав Олександр КАВУНЕНКО