Загинуло або щезло безслідно майже все: багата бібліотека, сакральне митрополиче вбрання, коштовні меблі, килими, а також портрети київських митрополитів. Єдина згадка про колишню велич Палат митрополита Софії Київської, за словами генерального директора Національного заповідника Н. Куковальської, є інвентарний опис майна цих палат, знайдений в архівах.
І ось, нарешті, Палати митрополита відреставровано. Цей дім розташований неподалік від головного (західного) входу до храму Святої Софії. А протилежна його сторона дивиться на браму Заборовського, яка у ХVІІІ столітті була головним митрополичим в’їздом на територію катедрального собору.
Дім митрополита зводили в стилі українського бароко в 1722-1730 роках за сприяння архиєпископа Київської митрополії Варлаама Вонатовича. Трохи пізніше добудували другий та третій поверхи, фасади яких мають дуже вишуканий і розкішний декор. Це, швидше, замок невеликий або палац, ніж дім. І в цьому могли пересвідчитися кияни, які побували на презентації щойно відреставрованих Палат митрополита.
Зроблено все можливе реставраторами, аби зберегти хоча б незначні залишки автентичних декору, кахелю, скління вікон тощо. Адже колись окремі кімнати були оздоблені художньою ліпниною і розписом; внутрішню митрополичу церкву святого Макарія розписували відомі художники, а панікадила були зроблені з кришталю. Як мало залишилося від того всього! На жаль, навіть ті нечисленні речі, місцезнаходження яких встановлено (наприклад, в Українському музеї), буде навряд чи можливо повернути.
Відновлені хороми, однак, порожніми не залишаться. Адміністрація заповідника «Софія Київська» намагатиметься віднайти та придбати відповідні (за часом, за стилем) меблі, картини, ікони для воскреслого до життя Дому митрополита. Ще одним «наповненням» стануть фотоекспонати першого в Україні музею архітектури, який розміститься в частині кімнат відреставрованого дому. Присутні відвідувачі на відкритті мали нагоду познайомитися з першою унікальною виставкою цього музею. Інша справа, що спокійно милуватися світлинами архітектурних пам’яток нового музею неможливо – більшість із них перебуває приблизно в такому ж стані, яким донедавна був сам Дім митрополита.
Відновлення Дому митрополита – то тільки одна з численних і досі невирішених нагальних проблем Софійського заповідника. Якщо зволікати й надалі, багато дорогоцінної спадщини можемо безповоротно втратити.