«РОСУКРЕНЕРГО» — МАТРЬОШКИ ФІРТАША—ФУРСІНА

Таємнича компанія «РосУкрЕнерго», яка постачає в Україну російський та туркменський газ, півроку тримала оборону у війні за розголошення своїх акціонерів. І от минулої середи газпромівська газета «Ізвєстія» дала витік з посиланням на аудит «PricewaterhouseCoopers»: 50 відсотків «РосУкрЕнерго» контролюють Дмитро Фірташ та Іван Фурсін.
Надвечір середи центральний офіс банку «Райффайзен» підтвердив, що саме інтереси Фірташа і Фурсіна вони представляли у «РосУкрЕнерго».
Долі між ними діляться в пропорції 9:1. Тобто на виході Фірташ має 45 відсотків «РосУкренерго», а Фурсін — 5 відсотків цієї скандальної фірми.
Оприлюднення двох згаданих прізвищ мало зупинити масовий психоз навколо «РосУкрЕнерго», який загострився після нічних угод 4 січня 2006 року, за якими газ для України стали продавати по 95 доларів за тисячу кубометрів.
Як відомо, раніше вважалося, що за половиною акцій цього монополіста газових поставок в Україну стоїть Сєва Могилевич, який уже багато років перебуває в переліку найбільш розшукуваних злочинців Америки, а також Леонід Кучма і колишній голова «Нафтогазу» Юрій Бойко.
Україна вустами свого нинішнього президента Віктора Ющенка відхрещувалася від участі в «РосУкрЕнерго» і просила допомогти встановити власників 50 відсотків, а Володимир Путін пасував м’яч назад на поле Києва, наполягаючи, що половина компанії є українською.
Опозиція тим часом вимагала перевірити факти, чи перераховувала «РосУкрЕнерго» гроші стурктурам президентського брата Петра Ющенка, а силові структури України розписувалися у неспроможності знайти співзасновників газової компанії.
Розслідуванням діяльності «РосУкрЕнерго» вирішив зайнятися Мін’юст США, а запити Служби безпеки України щодо акціонерів компанії надсилалися до ЦРУ.
Паралельно кулуарами поширювалася інформація, що одна з фірм, яка через «Райффайзен» формально виступила засновником «РосУкрЕнерго», змінює своїх кінцевих власників на пристойніших — з тим, щоб газова компанія могла почати публічне життя. Про це також свідчить рішення РУЕ винайняти піарників з британської фірми «Merlin».
Деякі експерти також звертають увагу, що ведення аудиту «Pricewaterhouse Coopers» свідчить про намір «РосУкрЕнерго» у майбутньому розміщати свої акції на біржі.

АРБАТ МОГИЛЕВИЧА  І ФІРТАША
Насправді, як це не парадоксально, оприлюднення прізвищ Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна як акціонерів «РосУкрЕнерго» підтверджує природу чуток про цю компанію.
Дмитро Фірташ протягом останніх років згадувався як людина, яка стоїть за схемами прокачки туркменського газу спочатку за допомогою «Еурал Транс Газ», а потім «РосУкрЕнерго».
Ізраїльський адвокат Зєєв Гордон, який є представником Могилевича, у середу розповів агентству «Рейтер», що саме Фірташ попросив його відкрити фірму «Еурал Транс Газ» в 2002 році.
Компанія була зареєстрована на підставних осіб. Як встановило розслідування «Global Witness», засновниками «Еурал Транс Газ» виступила румунська біднячка Луїза Лукакс та подружжя її знайомих.
Жінка пояснила, що погодилася дати свої паспортні дані для участі як акціонер «Еурал Транс Газ», оскільки у неї не було грошей для покриття телефонного рахунку.
Зєєв Гордон підтвердив, що Фірташ знайомий з Могилевичем, але при цьому вкотре спростував причетність Могилевича до «РосУкрЕнерго».
«Я говорив з Могилевичем сьогодні, і він сказав: «Це не моє, і я з цим не пов’язаний», – сказав адвокат.
За словами деяких джерел «Української правди», нині Фірташ і Могилевич партнери лише в мережі «Арбат-престиж», яка об’єднує 28 парфумерних магазинів у Москві та Санкт-Петербурзі.
Між тим інші джерела УП, наближені до слідчої групи часів керівництва Турчинова в СБУ кажуть, що Фірташ був однією з ключових фігур у газовій справі, яку вони розслідували.
Цей факт, втім, не заважав Тимошенко за часів її прем’єрства зустрічатися з Фірташем.
При цьому Фірташ — напівміфічна персона. Його біографія не відома загалу. Широка громадськість не знає його в обличчя, тому що фото цього діяча ніколи не публікувалося у пресі. Він не ходить на бізнес-форуми, не дає прес-конференцій, а про його зустріч з Ющенком наприкінці 2005 року, в розпал газової війни з Росією, прес-служба Президента не повідомляла. Складно навіть було знайти місце, куди можна зателефонувати Фірташу.
Його приймальня знаходиться у Москві, в компанії з назвою «Highrock». Це слово знайоме людям, які цікавляться газовою тематикою — у різноманітних публікаціях «Highrock Properties» згадується як фірма Сєви Могилевича.
У нещодавно завершеному розслідуванні «Global Witness» сказано, що Фірташ є директором компанії «Highrock Holdings», заснованій у столиці Кіпру Нікосії. Крім того, у звіті згадуються фірми «Highrock Textiles» і «Highrock Oil», зареєстровані у британському провінційному містечку з двадцятитисячним населенням.
Як писала «Деловая столица», в Україні підприємства групи «Highrock» разом з «Нафтогазом України» створили ТОВ «Укргазтрейд», яке займається поставками середньоазійської бавовни, а також постачає газ та електроенергію виробникам мінеральних добрив.
При цьому самого Фірташа преса пов’язувала з рівненським і сіверськодонецьким підприємствами міндобрив «Азот». Крім того, попередня дружина Фірташа була засновником фірми «Текстиль-модем», яка, судячи з назви, мала відношення і до легкої промисловості.
Спроби «Української правди» зв’язатися з Фірташем через його російський офіс закінчилися безрезультатно.

ХТО ТАКИЙ ФІРТАШ?
Хоча знайти фотографію Фірташа в Інтернеті було неможливо, наші тривалі пошуки завершилися успіхом.
Дмитро Васильович Фірташ. Йому за різними даними чи то 40 чи то 50 років, середній на зріст, носить бороду. Народився у Заліщицькому районі Тернопільської області, проживав у Чернівцях.
У Києві він зареєстрований в одній з квартир будинку номер 23 по вулиці Шовковичній, що за три хвилини ходи від секретаріату Президента. Втім, кажуть, зараз там проживає колишня дружина Фірташа Марія.
За даними «Української правди», Марія Фірташ була засновником ТОВ «Гермес» (створене у 1992 році в Чернівцях), ТОВ «Кміл» (створене в 1999 році також у Чернівцях), а також ТОВ «Текстиль-модем» (створене у 2003 році у Києві).
Британська Financial Times розповіла, що в дев’яності роки Дмитро та Марія Фірташі побудували декілька невеликих компаній в їхньому місті Чернівці. «Найбільшою з них була «Кміл», яка займалась автомобільними перевезеннями, торгувала різним товаром та виробляла упаковану їжу».
«Вони також мали будинок в Берліні та були співвласниками німецької компанії MDF Transspeditions, що займалась автомобільними перевезеннями, з якої вони пішли в 2000 році», – також написала Financial Times.
Сам Дмитро Фірташ у базі даних Державної податкової адміністрації значиться лише засновником ТОВ «Баскетбольний клуб «Київ». Йому належить 80 відсотків акцій. Решта 20 відсотків — у президента клубу, олімпійського чемпіона з баскетболу і новообраного депутата за списком «Нашої України» Олександра Волкова.
Підтвердження зв’язку Фірташа і «РосУкрЕнерго» можна було побачити в тому, що ця газова компанія виступила генеральним спонсором Кубку Європи ФІБА — баскетбольного турніру, який за участі БК «Київ» у квітні відбувся в столиці.
Через БК «Київ» Фірташ також володіє сімферопольським спортклубом «Таврією». Крім того, він є інвестором телеканалів К-1, К-2 і «Мегаспорт».
Джерела кажуть, що зв’язковим Фірташа в Києві є Семен Яхимович, який у 1977 році був засуджений разом з Семеном Могилевичем. А історію появи Фірташа в газовому бізнесі «Українській правді» розповів один із поінформованих депутатів Верховної Ради:
«У середині 1990-х Фірташ був партнером «Ітери», він був другим номером у керівника компанії Ігоря Макарова. «Ітеру» кришував Могилевич — і Макарова, і Фірташа. Через кілька років Фірташ запропонував реформувати «Ітеру» і далі працювати на більш рівних умовах з Макаровим. Той відмовився, і тоді Фірташ став розвивати власний бізнес».
Всі контракти «Ітери» відійшли спочатку «Еурал Транс Газ», а потім «РосУкрЕнерго», а Макаров втратив вагу на газовому ринку Росії.
За часів Кучми Фірташ налагодив контакти з головою «Нафтогазу» Юрієм Бойком і його заступником Ігорем Вороніним — вони активно працювали у схемі «Еурал» та «РосУкрЕнерго».
Після зміни влади Воронін, на відміну від Бойка, залишився на посаді. Він — чи не єдина людина на весь «Нафтогаз», яка нині веде переговори з «РосУкрЕнерго».
Можливо, пояснення цього слід шукати в словах, сказаних людиною із оточення Ющенка в розмові з «Українською правдою»: «Воронін має зв’язки з ФСБ Росії. Зокрема, Путін у розмові з Патрушевим говорив про Вороніна «це — наша людина».
Є інформація, що найпершим до Ющенка привів Фірташа односельчанин глави держави, його нинішній радник і редактор газети «Україна молода» Михайло Дорошенко. Дивного у цьому нічого немає, бо завдяки цій людині шлях до президентського кабінету знайшло чимало людей і більш сумнівної репутації.
З часів міжвладдя в Україні відомо, що Фірташ профінансував переліт тещі Ющенка з Америки на інавгурацію новообраного Президента.
Потім з Фірташем працював Олександр Третьяков. «Схоже, просто Президент доручив своєму першому помічнику бути куратором цього напрямку», – вважає джерело УП.
Крім того, Третьяков був тією людиною, яка телефонувала Турчинову, щоб заступитися за Вороніна перед його можливим арештом в рамках газової справи, яку розслідувала СБУ.
Сам Третьяков боляче реагує на питання про його зв’язки з Фірташем. Так, преса була свідком, як Третьяков вступив у суперечку з однією із журналісток, яка назвала його лобістом Фірташа. Сталося це рік тому в кулуарах «Українського дому», де за участю Ющенка проходив черговий бізнес-форум.
Коли журналістка зізналася, що чутки про це поширюють люди з оточення Івченка, Третьяков у присутності преси зателефонував голові «Нафтогазу» з тим, щоб він спростував цю інформацію.
У коментарі газеті «Дело» Третьяков також вийшов з рівноваги:
«Так, ми знайомі (з Фірташем), я це не приховую — це погано або це кримінал?! Я також знайомий із президентом нафтової компанії «Лукойл» Вагітом Алікперовим, президентом Росії Володимиром Путіним, іншими відомими людьми і бізнесменами».
При цьому Третьяков назвав провокацією думки, що між ним і Фірташем є зв’язок. «Про який зв’язок ідеться? Може, про інтимний? Тоді заявляю, що в інтимному зв’язку з цією людиною я не перебуваю, так і напишіть», – заявив Третьяков.
Втім, є інформація, що останнім часом Фірташ і колишній перший помічник Президента справді контактують дедалі рідше, а Третьяков зосередився на інтересах групи «Приват».

ХТО ТАКИЙ ФУРСІН?
Друга людина, яку названо українським акціонером «РосУкрЕнерго» — це Іван Геннадійович Фурсін, керівник одеського «Містобанку».
Народився у 1971 році в Києві. На нинішніх виборах балотувався, як здавалося, на прохідному 33 місці списку блоку Литвина.
Крім «Містобанку», Фурсін є засновником банку «Кліринговий дім», страхової фірми «Скіфія», ТОВ «Фінексперт» і ТОВ «Фонд розвитку кіномистецтв». Його називають новим власником Одеської кіностудії.
У середовищі спікера була стійка переконаність, що до них Фурсіна привів екс-перший помічник президента Кучми Сергій Льовочкін.
Фурсін, Льовочкін і його близький соратник Артем Єршов хоч і доволі самостійні діячі, але по життю крокують разом. Наприклад, коли Льовочкін при попередній владі очолив наглядову раду «Укртелекому», то своїми очима в компанії він зробив Єршова, призначивши його заступником голови правління.
Фурсіна, Льовочкіна і Єршова поєднує спільна участь у бізнес-проектах. Наприклад, крім Фурсіна, засновником «Містобанку» також є Єршов. Ця структура входила до консорціуму «Індустріальна група», створеного «Індустріальним союзом Донбасу» в 2004 році. А сам Льовочкін має тісні зв’язки з ІСД.
Або «Кліринговий дім», серед акціонерів якого значиться Фурсін, неодноразово згадувався у пресі як структура Льовочкіна, хоча свою участь у акціонерному капіталі цього банку він заперечує. Між тим, у «Кліринговому домі» обслуговувалися як структури Фурсіна, так і дружини Фірташа, а також баскетбольний клуб «Київ».
Фурсін і Льовочкін також контролювали взуттєву фабрику «Київ», яку в них викупив російський бізнесмен Костянтин Григоришин — після невдалих спроб Давида Жванії та Миколи Мартиненка перебрати її до себе влітку минулого року.
Усі троє одночасно, Льовочкін, Єршов і Фурсін, значаться акціонерами двох структур. Це — ВАТ з іноземними інвестиціями «СП Будінвест» і ТОВ «Іст-Вест Фінанс». Хоча друга фірма і не вела ніякого бізнесу, але це є ще одним підтвердженням тісних контактів між цими людьми.
Крім того, близькі стосунки пов’язують Льовочкіна і екс-голову «Нафтогазу» Юрія Бойка.
З огляду на високий статус Льовочкіна в ієрархії Кучми, існує версія, що Фурсін в «РосУкрЕнерго» є креатурою і представляє в компанії інтереси екс-першого помічника президента.
«Складається враження, що через Фурсіна в акціонерах «РосУкрЕнерго» оформився Льовочкін», – сказав «Українській правді» один із наближених до газової сфери депутатів. Це припущення лягає на благодатний ґрунт чуток про те, що попередній президент отримував свою долю від газової схеми.
Зокрема, джерело «Української правди» в слідчій групі СБУ часів Турчинова стверджує, що Кучма й досі має один відсоток від газової схеми, а координація дій Фірташа з Третьяковим йшла саме через Льовочкіна.
У свою чергу Льовочкін в розмові з «Українською правдою» сказав, що вважає Дмитра Фірташа своїм другом, але спростував причетність до «РосУкрЕнерго».
Як Фурсін став акціонером «РосУкрЕнерго», в самого героя з’ясувати не вдалося — його приймальня повідомила, що він у відпустці до 10 травня. Навряд після свят пояснення Фурсіна втратять актуальність.

Віктор ЧИВОКУНЯ,
УП