«Українська газета плюс» у № 1 від 11 січня 2006 року опублікувала статтю «Євген Захаров: Чим відкритішою буде влада, тим менше буде зловживань і корупції» із захвалювальним вступом від редакції. Федерація вважає цю публікацію грубою ідеологічною помилкою, оскільки вона іде всупереч нашій лінії і лінії Української консервативної партії в боротьбі за Українську Україну.
Євгена Захарова газета безпідставно захоплено підтримує як кандидатуру на посаду уповноваженого з прав людини.
Газета дезорієнтує читачів, що начебто на цю посаду його рекомендує громадськість. Єврея Євгена Захарова на посаду обмбудсмена не рекомендує навіть відомий єврейський діяч і правозахисник Семен Глузман. І справа не в тому, що Захаров — єврей. А в тому, що він із хабадського агресивного україножерського клану Фельдмана-Рабиновича-Кушнарьова, яких гаряче підтримує Президент і його оточення. Ми вже зустріли новий 2007 рік під зіркою Давида, яку інший єврей — мер Києва — начепив на центральну ялинку на Майдані Незалежності. Ніхто на це не відреагував. Цю сіоністську пігулку проковтнули мовчки. Передача влади у найбільших українських містах сіоністській п’ятій колоні: Червоненку — в Запоріжжі, Добкіну — в Харкові, Матковському — в Полтаві, Черновецькому — в Києві, Гурвіцу — в Одесі і т.д. і т.п., — проковтнули українці також мовчки, бо ж — демократія. Книгу-послання Едуарда Ходоса Ющенку «У края могилы» теж проковтнули мовчки, начебто нічого не сталося. А до того ганебного словника українського сленгу із десятками сторінок ненормативної лексики, себто матюків, причетний і Євген Захаров: він начальник відділу харківського видавництва «Фоліо», що збагатило сіоністську розкладницьку антиукраїнську скарбницю згаданим словником. Це — робота Євгена Захарова із захисту прав сіоністів: нищити українство, сіяти бездуховність, аморальність, міжнаціональну ворожнечу. Це може проілюструвати виступ Євгена Захарова, наведений «Українською газетою плюс» при врученні йому премії невідомо від кого і від чого незалежного культурологічного журналу «Ї». Якщо виміром культурології Євгена Захарова є «гиря говномера», то, за оцінкою того ж єврейського поета О. Галича — «хрен ему цена».
Ми рішуче засуджуємо підтримку діяча «Українсько-американського (читай: сіоністського) бюро захисту прав людини» Є. Захарова як кандидата на посаду уповноваженого з прав людини.
Федерація патріотичних видань України
До слова: з інтерв’ю Семена Глузмана «Газеті по-українськи» (16.01.07):
«Зараз альтернативною кандидатурою Карпачовій є керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Говорили і про вас…
— Щодо мене — це все плітки. На такі посади не пропускають людину зі сторони. Якби ж мені таки запропонували, я б одразу не відмовився. Для того, щоб закрити дорогу тим, хто не повинен стати Омбудсменом. Зробив би все можливе, аби на якомусь етапі допомогти стати на моє місце іншому.
На мій погляд, Євген Захаров — не найкращий варіант. Він «засвітився» біля президента під час виборів. Очолювана ним Харківська правозахисна організація фіксувала порушення на дільницях. А потім ці матеріали помаранчеві політики використали під час процесу у Верховному суді.
Карпачова, усупереч присязі діяти незалежно та неупереджено, брала участь у виборчій кампанії Партії регіонів, і це збентежило представників Парламентської асамблеї Ради Європи. Але і Євген Захаров, виходить, теж політично заанґажована фігура. Будучи представником громадської організації, він брав участь у політичній бійці».