Нині в столиці зареєстровано понад 800 тисяч автомашин (та ще не менше 100 тисяч заїжджає щодня з інших населених пунктів), а квартир — близько 900 тисяч. Отже, майже на кожну сім’ю припадає по одному такому екологічному «вампіру». У порівнянні з європейськими столицями це ще не так багато, але, враховуючи неготовність наших доріг до зростаючої транспортної лавини, майже цілковиту відсутність паркингів, недостатню кількість парковок, вже незабаром може скластися критична ситуація з рухом на вулицях Києва.
Сьогодні у столичних пішоходів виникають труднощі не лише під час перетинання автошляху на нерегульованих переходах, але й на тротуарах центральних вулиць міста. Автомобілі буквально підштовхують людей, змушуючи їх іти швидше. Або заповнюють тротуари настільки щільно, що пішоходу доводиться протискатися між авто, ризикуючи забруднити одяг.
Додає проблем схильність сучасних пихатих нуворишів до великогабаритних марок легковиків — усіляких джипів, які європейці використовують у сільській місцевості чи для полювання. Вулицями західних країн здебільшого їздять малолітражні автомобілі, які споживають небагато палива та мають очисні пристрої для вихлопних газів.
Як же долає транспортну проблему Київська міська держадміністрація, аби в столиці не трапився автомобільний колапс? На жаль, поки що зрушення незначні, зате плани — грандіозні. Скажімо, за словами в.о. заступника голови КМДА Івана Салія, планується спорудити дворівневу авторозв’язку на Московській площі, збудувати два транспортних мости через Дніпро, ввести в дію три станції метро. Однак коштів на це немає. Лише на мости щороку треба 3-5 мільярдів гривень, на три станції метро — 2 мільярди (виділено поки що 56 мільйонів), на реконструкцію Московської площі — 350 мільйонів гривень (виділено на цей рік тільки 20 мільйонів). Немає грошей і на будівництво підземних паркингів та переходів, наземних «етажерок» на кшталт вже існуючої біля універмагу «Україна».
Іван Салій переконаний, що значно поліпшить ситуацію на дорогах запровадження автоматизованої системи управління транспортом, тобто встановлення на перехрестях замість вже застарілих світлофорів електронних пристроїв з відеокамерами, які регулюватимуть рух і водночас фіксуватимуть усі порушення, ДТП, тим самим документуючи їх без тривалих досліджень інспекторів ДАІ та страхових агентів. Зображення передаватиметься на центральний диспетчерський пункт. Для введення в дію цієї системи потрібно 100 мільйонів гривень, яких також ще немає.
Перелічені напрацювання КМДА (поки що здебільшого на папері) спрямовані головним чином на ліквідацію транспортних заторів на автошляхах столиці. Дещо для цього вже зроблено. Скажімо, заборонено в’їзд транзитного вантажного транспорту (підйомністю понад 2,5 тонни) в межі Києва. Такі вантажівки повинні рухатися тільки кільцевим шляхом по Московському та Південному мостах.
Обмежено в години пік (з 7 до 10 та з 16 до 20 години) проїзд вантажного транспорту по всіх мостах через Дніпро. Для тимчасового відстою вантажного автотранспорту в години, коли діють обмеження, районними держадміністраціями визначені та облаштовані спеціальні майданчики на основних в’їздах у місто (нині їх дев’ять). Це суттєво, адже до Києва (за проведеним обстеженням) протягом доби в’їжджає (здебільшого в години пік) близько 14 тисяч вантажних автомобілів та 10 тисяч автобусів і мікроавтобусів. Крім того, в’їзд у центральну частину Києва вантажівок та механічних транспортних засобів (крім автомашин аварійних та оперативних служб) здійснюється за спеціальними платними перепустками КП «Київдорожсервіс». На одну добу її вартість становить 174,3 гривні, на місяць — 434,3, на квартал — 534,3 гривні (ці тарифи діють до 31.12.2006 року).
Розуміє керівництво міста й необхідність забезпечення киян комфортним наземним комунальним транспортом на велику кількість посадочних місць. Але, знову-таки, коштів на це нібито в бюджеті Києва немає. Схоже, влада більше зиску має з 12-тисячної армії маршрутних таксі, які насправді не створюють зручностей пасажирам, перетворившись на відвертий механізм заробітчанства, та ще й забруднюють повітря, захаращують вулиці. Водії цих таксі переповнюють салони пасажирами, брутально себе поводять, нерідко сідають за кермо напідпитку, ризикуючи життям людей. У результаті збільшується кількість ДТП з вини водіїв маршруток. У Західній Європі вже давно відмовилися від такого архаїчного виду міського транспорту, а перевагу надають двоповерховим тролейбусам, комфортабельним трамваям. Ось це і є справжнім піклуванням мерії про чистоту міста та зручності його жителів, яке, до речі, не потребує великих капіталовкладень.
Щодо паркування автомобілів на тротуарах, то виявляється, наше законодавство цього не забороняє. Тож киянам та гостям столиці доведеться миритися з тим, що джипи та мерседеси «наступають» їм на п’яти. А вжиті КМДА напівзаходи навряд чи істотно змінять критичну транспортну ситуацію в столиці. Зручніше ховатися за «наполеонівськими» планами, які потребують величезних коштів, та ловити рибку в каламутній воді, ніж братися за малі, але дієві конкретні справи.