Торгівля людьми — це також зброя, спрямована проти майбутнього: не кожна жінка, яка стала «секс-рабинею» і пережила жахливі поневіряння, наругу і знущання, стане давати життя прийдешнім поколінням. На цьому наголошують експерти ОБСЄ, які у ці дні проводять у Києві семінар з протидії торгівлі людьми за сприяння Академії прокуратури України та урядів Австрії і Франції.
...Українка, працюючи служницею в Австрії, щодня зазнавала сексуального насильства з боку господаря. Повернувшись додому, вона надалі відчувала психологічні страждання, оскільки не могла поділитися наболілим із чоловіком, — боялася, що він, дізнавшись правду, покине її з сином.
У документальному фільмі польського режисера про торгівлю жінками обличчя однієї з героїнь стрічки не було належно замасковане, і її упізнав чоловік. Жінці, яка зберігала таємницю про те, чим їй довелося займатись на заробітках у Нідерландах, зберегти родину не вдалося — після показу фільму чоловік її покинув.
На Балканах представниць етнічної меншини, проданих власникові публічного будинку до сусідньої країни, унаслідок рейду повернули на батьківщину — і зґвалтували поліцейські, свої ж співгромадяни.
Таких прикладів експерти ОБСЄ під час семінару у Києві наводили чимало. Адже у державах Центрально-Східної Європи жінки найменше забезпечені соціально і найбільше потерпають від економічних негараздів. Внаслідок цього вони стають легкою здобиччю представників міжнародного кримінального світу, які торгують жінками з Молдови, Росії, Румунії, України, Польщі і збільшують географію та обсяги цього «продажу».
Як каже польський прокурор Єва Котовська, злодії мають великі прибутки, а жінки перетворюються на «секс-рабинь» і безправних служниць. Досвід Польщі показує, що боротися з торгівлею людьми треба «усією громадою». Вона наводить приклад своєї країни: кримінальний кодекс Польщі, ухвалений десять років тому, передбачає покарання за торгівлю людьми мінімально на три роки ув’язнення. Але пані прокурор не може сказати, що ситуація значно поліпшилась, попри те, що поліція, прокуратура і громадські організації налагодили мобільну співпрацю. А все ж злочинці часто втікають, кидаючи напризволяще свої жертви. Серед останніх багато українок, румунок, а також і польських жінок. Усі вони потребують медичної і психологічної реабілітації, а часто і допомоги психіатрів.
Крім того, каже Єва Котовська, правоохоронці Польщі іноді стикаються з проблемою корупції у власних лавах. Вона навела один із останніх прикладів: нещодавно під час рейду до підпільного публічного будинку в одному з приморських міст країни, коли поліцейські увійшли у приміщення через центральний вхід, інший поліцейський, котрий регулярно отримував хабарі від власника борделю, вивів кількох жінок через чорний хід.
Українська правоохоронна система має схожі проблеми до польської. Але останніми роками ситуація змінюється на краще, кажуть українські фахівці.
За словами провідного експерта Академії прокуратури України Ірини Мезенцевої, в Україні в лютому цього року ухвалили нове законодавство щодо боротьби з торгівлею людьми. Тепер вона з колегами вивчає не тільки світовий досвід, а й це нове законодавство, його трактування від суддів Верховного Суду. А прокурори розглядають усі можливі етапи вивозу жінок і особливості кваліфікації цього злочину.