ЗЯТЬ ЧЕРНОВЕЦЬКОГО КУПИВ АТП «КИЇВМІСЬКБУДУ»?

Услід за введенням своїх людей у наглядові ради стратегічних для Києва підприємств мер столиці Леонід Черновецький, схоже, взявся вже і за менш престижні, але теж «грошові». Отже, услід за банком «Хрещатик», «Київміськбудом», «Київводоканалом», «Київенерго», «Київгазом», «Київхлібом», «Київмлином», футбольним клубом «Арсенал» і київським «Соколом» Леонід Михайлович і його команда узялися за київські базари, автотранспортне підприємство мерії, алюмінієвий завод і навіть зоопарк.

Після того, як в кріслі глави наглядової ради ХК «Київміськбуд» опинився начальник ГУ з питань комунальної власності, депутат Київради від блоку імені мера Анатолій Чуб, чоловік сестри Леоніда Черновецького, депутат міськради Денис Комарницький (який так само став членом НСР «Київміськбуду»), разом з головним радником мера і одночасно його зятем і теж депутатом Київради Вячеславом Супруненком вирішили прибрати до рук і АТП-1 – стратегічне автотранспортне підприємство будівельного гіганта столиці.
СКУПИЙ ПЛАТИТЬ ДВІЧІ
Як розповів «Главреду» голова правління ВАТ «АТП-1» (30% акцій належить ХК «Київміськбуду» і 70% трудовому колективу підприємства)  Василь Даничев, ще тиждень тому трудовий колектив компанії готувався до відбиття вірогідної силової атаки із захоплення підприємства. За його словами, АТП-1 є основним автотранспортним підрозділом «Київміськбуду», який забезпечує доставку будматеріалів на всі будмайданчики, де зводить будинки наймогутніший будівельний холдинг столиці.
«Підприємство обслуговує всі будівельні майданчики «Київміськбуду». Працює на підприємстві 600 осіб, 380 одиниць транспорту плюс 280 причепів. Обсяги будівельних перевезень складають близько 3-4 мільйонів на місяць», — заявив пан Даничев, додавши, що компанія завжди була рентабельною на рівні 12%.
Неприємності звалилися на трудовий колектив і керівництво АТП,  як сніг на голову. «Десь місяця півтора тому, — розповідає Василь Даничев, — Ручко Олександр Матвійович (гендиректор асоціації «Київбудтранс»), а потім я були запрошені в міськраду до Супруненка Вячеслава Івановича. Після тривалої бесіди Олександру Ручку було запропоновано продати акції АТП №6, а мені було запропоновано спершу продати базу відпочинку «Жуків острів», де наші люди відпочивають (10 будиночків, 1,2 га землі), а потім — щоб ми продали акції всього підприємства. Давайте, кажуть, організуйте продаж акцій, і щоб всі акціонери продали акції АТП-1 йому. На базі відпочинку, він каже,   місце зручне, хороше для того, щоб побудувати сімейний будинок відпочинку. Так і сказав. Я відповів, що не вирішую це питання, що я повинен порадитися з акціонерами, адже вирішують подібні питання акціонери! Після цього я прийшов на підприємство, поставив до відома керівництво «Київміськбуду», зібрав правління. Всі ухвалили рішення не продавати акції.  Після цього на мене почалися наїзди, дзвінки, і минулої п’ятниці Супруненко приїжджав на підприємство з депутатом Денисом Комарницьким. Походили по території і вимагали, щоб я у будь-якому випадку продав акції АТП-1, щоб я організував для цього людей».
Після того, як пан Даничев, за його словами, відмовився продати базу на острові «Жуків», а потім і акції підприємства, зять мера заявив йому, що піде іншим шляхом, і ретирувався з території АТП. Ось, що говорить Василь Миколайович: «Вони запитали, яку ти суму хочеш за акції? Я сказав, що я поки нічого не хочу, і суму не називатиму, поки не визначимося — продаватимемо або не будемо. А коли ми визначилися, що ми не продаватимемо, то про суму не йшла мова. Але вони мені пропонували великі суми. Вони сказали, що ми заплатимо будь-яку суму, мовляв, скажіть, і ми вам заплатимо. Потім вони підключили фінансово-консультаційну компанію «Гаєр», яка почала обдзвонювати всіх наших акціонерів і розіслала листи з вимогою, щоб акціонери прийшли і продали їм акції. Всім подзвонили. Звідкись узяли реєстр акціонерів (наш реєстратор — «Реєстр-Інформ»). Потім ми прийняли рішення піти від реєстратора. За 45 днів попередили «Реєстр-Інформ», щоб він передав наш реєстр іншому реєстратору, але він категорично відмовився. Як сказав представник «Реєстр-Інформу», була дана команда не передавати нікому реєстру акціонерів АТП-1. А потім фірма «Гаєр» розповсюдила між нашими співробітниками наклеп на керівництво (листівки) і заявила, що вони готові скуповувати акції по 4 гривні за штуку».
ПОРЯТУНОК ПОТОПАЮЧИХ – СПРАВА РУК САМИХ
ПОТОПАЮЧИХ
Керівництво підприємства, побоюючись звичної для українського бізнес-політикуму схеми примусової зміни власників ВАТ (один з акціонерів може подати   на керівництво київського АТП-1 до якого-небудь районного суду де-небудь в Мукачеві і виграти його), 15 вересня, через день після відвідин АТП компанією Супруненка і Комарницького  керівництво підприємства було вимушене терміново зібрати акціонерів. А, зібравши,   і офіційно засудити дії головного радника мера і родинно наближеного до нього депутата Київради. Акціонери прийняли звернення до Президента України, спікера парламенту, прем’єр-міністра України і генпрокурора, в якому вимагали зупинити фінансовий рекет з боку наближених до Леоніда Черновецького осіб, не допустити примусової зміни влади і можливої надалі ліквідації підприємства з подальшою приватизацією ласої ділянки землі площею 8,3 гектара по вулиці Промисловій, 1 (ділянка перспективного розвитку Телички).
Втім, відправити листи за призначенням керівники АТП, за їх словами, не встигли — ситуація різко змінилася.
ПОКИ ЩО НЕ ПІЗНО
ЗРОБИТИ ЗУПИНКУ?
Очевидно, після того, як стало відомо, що певна частина депутатського корпусу вирішила затіяти на вересневій сесії Київради черговий гучний скандал,   публічно звинувативши мера і його команду чиновників в умисному приєднанні до активів «Правекс-банку» і інших фінансових структур найбільш ліквідного комунального майна, пан Супруненко різко вирішив стримати свій запал. Ситуацію, напевно ж, посилив несподіваний для людей мера опір трудових колективів  — як комунальних підприємств, так і ВАТ, які команда Черновецького вирішила «зробити» своїми швидко і без шуму.
Ситуацію якоюсь мірою зміг пояснити Василь Даничев, який так само різко відмовився від публічних претензій до влади імущих кривдників. «Вони знов приїхали до мене удвох. І я не можу зараз виступити проти них, тому що це буде некоректно, — сказав в телефонній бесіді пан Даничев. — Уявіть моє становище. Очевидно, їх злякало те, що я збори акціонерів провів, написав звернення. Я провів роботу проти них, і вони вирішили питання полюбовно, мовляв, давайте, Василь Миколайович, ми вам допомагатимемо, ми і главк «Київміськбуд» вирішили не чіпати і т.д. і т.п. Напевно, подіяла критика…»
На питання, яку ж допомогу в розвитку АТП пан Супруненко запропонував керівництву підприємства, Василь Даничев відповів досить двозначно: «Ну, якщо що, якщо надалі потрібна буде допомога…»   Загалом — на цьому і порішили.
Цікава, на наш погляд, в цьому контексті ще парочка спостережень. Ось, наприклад, трудовий колектив київського зоопарку, який був настроєний провести безстрокову акцію протесту і закрити зоопарк до пояснень Леоніда Черновецького претензій до керівництва і колективу, вже чомусь принишк. Як і трудовий колектив комунального АТП   Київради, яке мер так само вирішив анулювати – про це всі ЗМІ писали. Замовкли і директори комунальних ринків «Житній», «Бессарабський» і «Володимирський», які ще вчора заявляли, що мерія   нібито хоче штучно зробити банкрутами підприємства і приватизовувати їх (разом із землею) за копійки.
У БАГДАДІ ВСЕ СПОКІЙНО?
Звичайно, можна було б і не виносити цю історію «з хати». Але турбує тенденція: мер і його команда декларують одне, а на ділі творять абсолютно інше. Причому, не запитавши в представницького органу столиці — Київради! Багато депутатів вже навіть через ЗМІ вимагають у Черновецького відповіді – чому, як і на якій підставі відбуваються в столиці такі речі?
Оптимісти вважають, що різке зменшення обертів команди мера із  захоплення київського бізнесу – факт об’єктивний, мовляв, люди градоначальника, зіткнувшись з протестами трудових колективів, більше не наважаться зробити замах на міське майно. На їхню думку, це може призвести до остаточного підриву не тільки іміджу мера, але й появи в його автобіографії елементів, що свідчать про непоштиве ставлення пана Черновецького до чинного законодавства.
Песимісти ж, як і належить їм за природою, дивляться в майбутнє скептичніше. На їх думку, до влади в Києві прийшла зовсім не та команда, яка відмовляється від своїх бізнес-планів. Врешті-решт, до 1 грудня — моменту, коли закінчується останній термін реєстрації Леоніда Черновецького народним депутатом України, часу ще цілком достатньо. В крайньому випадку, влада дійсно може припинити розмінюватися на дрібниці: потрібні люди вже розставлені на потрібних місцях в правліннях і наглядових радах монстрів столичного бізнесу.
Олександр КАМСЬКИЙ
(glavred.info)