Отож скажіть, як могла вплинути найбільша в світі техногенна катастрофа на те, що… в радянські часи систематично проводилися профогляди, а тепер — ні? Саме відсутність ранньої діагностики вчені вважають першопричиною онкозахворювань. Чорнобиль «фізичний» тут ні до чого. Скоріше, «винен» Чорнобиль «духовний» — втілення байдужості, неорганізованості.
ЗАХІД ВВАЖАЄ ТАКІ ОПЕРАЦІЇ ВИЩИМ ПІЛОТАЖЕМ. ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ХІРУРГІВ ЦЕ — БУДНІ
Мій співрозмовник заступник директора Інституту онкології Академії медичних наук України доктор медичних наук Олександр Литвиненко називає великі цифри: наприклад, щороку через поліклініку медичного закладу, де він працює, проходить 120 тисяч хворих, через стаціонар — 10-12 тисяч. Зазвичай цим людям надзвичайно складно допомогти, адже звернулися вони до лікаря не одразу, коли щось дало в організмі збій, а вже тоді, коли не стало сил ходити по світу…
— За кордоном власник підприємства систематично сплачує значні кошти на медичне страхування своїх працівників, — розповідає професор Олександр Литвиненко. — Тому там людину, яка вчасно не пройшла обстеження, не допускають до роботи. У нас все інакше. До нашого інституту, наприклад, звертаються зовсім не типові, дуже складні хворі. Часто, аби врятувати їм життя, доводиться вдаватися до комбінованого оперативного втручання. Маю на увазі те, що доводиться одночасно оперувати декілька органів, наприклад, виконувати одночасно резекцію кишки й оперувати печінку, оскільки пішли метастази…
— Набутками української онкологічної школи останнім часом дуже цікавляться медики світу. Схоже, те, чим займаєтесь ви, для них — вищий пілотаж…
— Що казати, на Заході сьогодні інколи дивуються: як може хірург оперувати такі запущені пухлини… У нас же є низка новітніх розробок, які становлять значний інтерес.
— З-поміж інших кріохірургію маєте на увазі?
— Так. Цей метод ми почали використовувати ще з початку вісімдесятих років. Зокрема, з теперішнім директором нашого інституту Сергієм Шалімовим ми розробили методики кріогенного лікування пухлин печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, позапечінкових жовчних шляхів.
— У чому суть методу кріохірургії?
— Простими словами кажучи, під час операції ми заморожуємо пухлину, аби вона далі не росла. Що ж із нею відбувається? Ракова клітина після замороження гине, а на її місці виникає сполучна тканина.
— Коли онкохірург вдається до цього методу? Невже тоді, коли всі інші вже не ефективні?
— Так, кріохірургію застосовуємо зазвичай на останніх стадіях, коли пухлини вже неоперабельні.
— Чи можна говорити про зцілення від раку, якщо методи кріохірургії застосувувати на початкових стадіях хвороби?
— Так, на цих стадіях можна цілком говорити про ефективність кріохірургічного втручання. У цьому своєму висновкові виходжу з того, що заморожена пухлина не дає метастаз, від неї не відриваються клітини, а, отже, вони не потрапляють до кровоносного чи лімфатичного русла. Якщо навіть і уявити клітину, яка відірвалася й пішла кровоносним руслом, то вона ж — не жива, заморожена. В нашому інституті впродовж двох-трьох останніх років використовують метод кріохірургії на початкових стадіях раку молочної залози.
ЖОДЕН ЛІКАР ТАК ГАРНО НЕ ЗНАЄ ЖІНКУ, ЯК ВОНА САМА…
— Ви є автором так званих одномоментних реконструкцій молочної залози. У чому суть таких операцій?
— Донедавна більшість хірургів послуговувалися тактикою повного видалення молочної залози. Чи ж треба підкреслювати, якої травми завдає ця операція жінкам, особливо молодим.
Отож у нашому відділі — загальної онкології й реконструктивної хірургії молочної залози — вперше в СНД почали виконувати одномоментні реконструкції, тобто видаляти залозу чи її частину й одномоментно виконувати пластичну реконструктивну операцію.
— Які думки щодо виникнення раку молочної залози висловлюють медики світу?
— До сьогодні ще немає єдиного погляду на причину цієї патології. Зазвичай перелічують 20-30 різних причин.
— Проте раніше, із півстоліття тому, випадки раку молочної залози були поодинокими. Деякі вчені вказують, що жінка, яка добросовісно годує дитину груддю, вберігає себе від хвороби. Серед молодих матерів поширена інфантильна думка: мовляв, цілком можна обійтися без молока, оскільки промисловість випускає багато молочних сумішей!
— І колись стояло, і тепер стоїть це питання. Але найкраще відповідають на нього факти самого життя. В усіх підручниках підкреслюється, зокрема, ось цей: серед жінок, які жили в монастирях, захворюваність на рак молочної залози була значно вищою, ніж серед жінок, які жили в миру… Вчені нині визнали, що вагітність, годування груддю — це своєрідна природна профілактика захворювань молочної залози, у тому числі й раку цього органу.
— А жіноче куріння?
— Що казати! Тут уже виникає ризик захворіти й на рак легень. Якщо в 50-х–70-х роках минулого століття ця хвороба вражала переважно чоловіків, то зараз жінок, які захворіли на рак легень, у відсоткому відношенні майже стільки, як і чоловіків. От до чого призвела емансипація…
— Погодьтеся, на наших теренах вона запізніла, адже нині Захід наполегливо долає куріння.
— Так-так, в США та в інших країнах закривають тютюнові фабрики, і тютюнові магнати їдуть до нас, будують свої заводи й продовжують збагачуватися…
А ми констатуємо нові випадки хвороб, зокрема раку.
— Пане Олександре, скажіть, чи не є застарілим метод самообстеження грудей, оскільки з’явилося багато різноманітних приладів для визначення цієї патології?
— Самообстеження — то найперше. Адже жінку найдосвідченіший лікар не знає так гарно, як вона сама себе знає. Мене, проте, дивує, що деякі жінки по два-чотири роки живуть, помічаючи на молочних залозах ущільнення, й не йдуть до лікаря. Нещодавно до мене звернулася пацієнтка, пухлина молочної залози в якої становила 15 сантиметрів (!) в діаметрі. Я запитав у неї: «Скільки років ви з цим ходите? Напевно, сім?» Вона відповідає: «Вісім». Думаєте, ця людина приїхала в наш інститут з далекого села? Зовсім ні. Як з’ясувалося, вона живе в самому центрі столиці на вулиці Червоноармійській.
— Нині є дуже поширеною така хвороба молочної залози, як мастопатія. Чи відомо, що є першопричиною цього захворювання?
— Сьогодні мастопатія зустрічається майже в кожної жінки. А тому на Заході, зокрема в США, це відхилення трактується не як хвороба, а як варіант норми. Що ж це таке, мастопатія? Це збірне поняття, до якого належить низка патологій, як от: кіста молочної залози, фіброма, аденома.
— Чи може жінка самостійно виявити у себе мастопатію?
— Так. Вже згаданим методом пальпації.
— Що є причиною виникнення різноманітних мастопатій?
— Насамперед гормональні розлади. Відомо, що навіть впродовж одного місяця в організмі жінки декілька разів змінюється співвідношення гормонів: одних стає більше, інших — менше. Мова йде про гормони яєчників, щитовидної залози, наднирників, паращитовидної залози та інших органів.
— Якби жінки двічі на рік обстежувалися у гінеколога, що є нормою, то…
— Ми не мали б такого сплеску захворюваності. А якби лікар цієї кваліфікації обстежував ще й молочну залозу... На жаль, не всі гінекологи це роблять: одні не встигають, інші не надають цьому значення, мовляв, «це не зовсім мій профіль»…
Розмовляла Тетяна ОЛІЙНИК