Я працював на посаді завідуючого відділом інформації редакції Іванівської районної газети «Степові зорі», співзасновниками якої є Іванівська райдержадміністрація та районна рада. Ще в березні на мій мобільний телефон від невідомих осіб надходили повідомлення з погрозами про розправу і звільнення з роботи, а в травні після виходу з відпустки та екзаменаційної сесії в екстреному порядку редактором газети М. В. Зайцем мене було звільнено з роботи нібито за прогул без поважних причин 18.05.2006 року. М. В. Заєць заявив мені в особистій розмові, що вказівку про моє звільнення йому дав голова Іванівської райдержадміністрації О. І. Колесников за те, що я як депутат 18 травня під час обговорення звіту голови РДА критично виступив на сесії районної ради, і, зокрема, вказав на те, що на медикаменти з районного бюджету виділено всього 170 тисяч гривень у той час, як на інші менш потрібні заходи виділяються значно більші суми коштів.
За місяць до того у № 42-43 газети «Чорноморські новини» вийшла моя стаття під назвою «Бий своїх, щоб чужі боялися, або невеселі нотатки з сесії Іванівської районної ради», в якій я розкритикував Іванівську місцеву владу.
Наказом №217 від 24.05.2006 року редактор Іванівської районної газети «Степові зорі» Микола Заєць звільнив мене з посади завідуючого відділом інформації. Як зазначається у моїй трудовій книжці, «у відповідності з п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України», тобто за прогул без поважних причин.
Як це не дивно, справжньої причини мого звільнення мені ніхто не пояснив. Натомість в особистій розмові редактор висловив обурення моєю громадською діяльністю і політичними переконаннями. Зокрема, докір я почув за статтю у «Чорноморських новинах».
22 травня редактор М. Заєць на нараді запитав у мене, де я був 18 травня, і попросив мене викласти причини моєї відсутності в цей день у пояснювальній записці. Писав я її під тиском з боку редактора М. Зайця. Я дуже хвилювався, хотів піти до аптеки купити заспокійливі ліки. Але М. Заєць сказав: поки я не напишу письмове пояснення, нікуди не піду. До речі, на нараді, яка відбулася раніше в редакції, він же повідомив, що для редактора, відповідального секретаря, бухгалтера та верстальника робочий день розпочинається о 8.30 і закінчується о 17.00, а для завідуючих відділами, тобто творчих працівників, тривалість робочого часу не регламентована, головне, щоб була виконана робота. Редактор також підкреслив, що від того, що журналісти просто сидітимуть в редакції, користі буде мало. Тому вони повинні працювати у масах, а матеріали для публікацій можна готувати вдома.
Насправді ж 18.05.2006 я, згідно ст.20 п.3 3акону України «Про статус депутатів місцевих рад», виконував депутатські обов’язки — був присутній на сесії райради, яка розпочалася о 10.00. закінчилася близько 13.15. Вранці, перед початком робочого дня я зателефонував редактору і попросив дозволу не приходити на роботу до пленарного засідання сесії райради, на що М. Заєць мені надав усну згоду. На цьому ж засіданні він також був присутній. З 13.15 до 14.00 я був на обідній перерві, а з 14.00 до 17.00 — в райвійськкоматі, куди для оформлення документів був викликаний повісткою. В цей день також, відповідно ст. 28 п. 5, проводилося засідання фракції, котре розпочалося о 15.00 і закінчилося о 18.00, на яке я запізнився і прибув близько 17.00.
Вже потім я дізнався, що Микола Заєць вигадав мені ще один прогул 22 травня.
Стосовно професійної діяльності, зауважень на мою адресу він не висловлював, але постійно звинувачував мене за мою громадську діяльність і політичні переконання, зокрема за публікацію в «Чорноморських новинах» мого виступу на сесії райради і наполегливо вимагав, щоб я написав заяву про звільнення за власним бажанням. У разі невиконання його вимоги, погрожував звільнити мене «по статті». Редактор Микола Заєць вимагав відмовитись від депутатського мандата, скласти депутатські повноваження і взагалі не втручатись в політичне життя району. У такому разі у мене міг з’явитися шанс залишитись на посаді.
Редактор змушував мене вибачитися перед керівниками району, ніби за те, що «ліз куди не слід». Я дійсно зустрічався з керівниками району, але не для того, щоб просити вибачення, а для того, щоб з’ясувати чи справді давали вони вказівку, чи ні. Після цієї зустрічі я зрозумів, що саме голова райдержадміністрації зацікавлений у моєму звільненні, адже перед моїм звільнення в особистій розмові голова РДА Колесников О. І. зізнався, що в моїй особі Заєць М. В. вбачає конкурента на посаду редактора, висловив обурення моїм виступом на сесії райради і сказав, що я «зайшов занадто далеко», і запропонував звільнитися за власним бажанням в обмін на посаду в районному центрі зайнятості — «далі від політики».
Очевидно, що моя позиція редактору М. Зайцю не сподобалась, і свої погрози про моє звільнення він виконав, до останнього пропонуючи піти з посади за власним бажанням.
У день мого звільнення 24 травня у світ вийшов черговий номер газети «Степові зорі», в якому в одній із публікацій перший секретар райкому СПУ О. Єрін відкрито і нахабно погрожував, що мене буде звільнено за мою громадську і професійну діяльність, докоряючи мені за мою критичну публікацію в обласній газеті «Чорноморські новини».
Про поспішні та необдумані дії редактора М. Зайця свідчать такі прості порушення Кодексу законів про працю України: я не був ознайомлений з наказом про звільнення і не був запрошений на засідання профспілкового комітету. Також були порушені норми Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», зокрема ст.33 «Охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради», в якій зазначається, що депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Таке попередження подає письмово не менш ніж за 15 днів відповідна місцева рада.
З приводу розгляду депутатського звернення В. Лобача та моєї скарги в райраді відбулося засідання постійної комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності, етики, гласності, законності, та правопорядку, яку очолює О. Єрін. На засіданні О. Єрін зачитав надані редактором газети протоколи профспілкових зборів редакції від 23.05.2006 р. та 24.05.2006р.,ніхто мене не запрошував і письмових пояснень 22.05.2006р. не вимагав. Також М. Заєць не заперечив, що письмові пояснення за 18.06.06 я писав під його грубим моральним тиском. Про мою відсутність на роботі 22.06.2006 р. і відмову від пояснень за цю відсутність я вперше дізнався зі слів О. Єріна. Очевидно, що виконуючи вказівку «зверху» редактор М. Заєць залякав трудовий колектив редакції і пригрозив звільненням з роботи.
У свою чергу голова Іванівської РДА О. І. Колесников надіслав мені офіційний лист-відповідь, в якому зазначив, що мене звільнено законно, а порушення порядку звільнення не є підставою для поновлення на роботі, фактично підтвердивши, що він підтримує моє звільнення.
Однією з основних причин політичного переслідування мене як журналіста вважаю обрання мене депутатом Іванівської районної ради п’ятого скликання від опозиційної політичної сили — Блоку Юлії Тимошенко і входження до фракції БЮТ в Іванівській районній раді. Тому своє звільнення вважаю незаконним. Це політична розправа за мою громадянську позицію та професійну діяльність.
Прошу Вас посприяти встановленню справедливості і законності.
З повагою, і надією на допомогу і захист
журналіст, депутат Іванівської районної ради
Роман КІР’ЯК