Цю еміграцію іще називають четвертою, новою хвилею. Найбільше наших співвітчизників четвертої хвилі в Італії та Португалії. І, певна річ, вони потребують захисту від різного роду кривдників та наближення їх прав до прав громадян країн, у яких вони працюють. На форумі, зокрема йшлося, що найприхильнішою до наших трударів виявилась Італія. Адже тут уже найближчим часом ці емігранти матимуть право навіть на возз’єднання родин. Але для повноцінного захисту прав наших громадян іще дуже багато треба докласти зусиль як самим емігрантам, так і державам. А ще більше треба зробити для того, щоб українці не виїжджали за кордон, а повертались в Україну. Тож цим питанням приділялась увага на секціях, які були організовані до початку Форуму, а також на установчому з’їзді Міжнародної громадської організації (МГО) нової хвилі емігрантів. Слід сказати, що головою МГО обрана народний депутат України Оксана Білозір. Отже, тепер емігрантам «Нової хвилі» є до кого звертатись безпосередньо, а відтак і ставити запитання про повернення їх на батькіщину.
Про те, що українці попередніх хвиль еміграції мають потужні мистецькі колективи й пресу нам було відомо давно. А от творчість і перші друковані видання четвертої хвилі можна було побачити на четвертому Всесвітньому форумі українців. Наприклад, делегати з Португалії привезли ілюстровану газету під назвою «Українці в Португалії», голова товариства українців в Італії Анна Умлєва поширювала збірку поезій українців, які там працюють, «З надією на світ любові, правди і добра», яку видало за підтримки емігрантів львівське видавництво «Добра книжка».
У книжці надруковано вірші 14 авторів. Усі вони зворушливі. З них можна відчути емігрантський біль та шкоду, яку спричинили наші державники, що не здатні змагатися із закордонними господарями, до яких у найми їдуть наші обдаровані співвітчизники.
Ось уривки з деяких поезій:
Про те, що українці попередніх хвиль еміграції мають потужні мистецькі колективи й пресу нам було відомо давно. А от творчість і перші друковані видання четвертої хвилі можна було побачити на четвертому Всесвітньому форумі українців. Наприклад, делегати з Португалії привезли ілюстровану газету під назвою «Українці в Португалії», голова товариства українців в Італії Анна Умлєва поширювала збірку поезій українців, які там працюють, «З надією на світ любові, правди і добра», яку видало за підтримки емігрантів львівське видавництво «Добра книжка».
У книжці надруковано вірші 14 авторів. Усі вони зворушливі. З них можна відчути емігрантський біль та шкоду, яку спричинили наші державники, що не здатні змагатися із закордонними господарями, до яких у найми їдуть наші обдаровані співвітчизники.
Ось уривки з деяких поезій:
Не спалюй, не спалюй мостів,
Не роби над любов’ю розправи,
Ти сам того захотів,
Ти сам мене у світ відправив.
Чекала в останню мить
Твого останнього слова:
«Не їдь, кохана, не їдь»!
А ти його не промовив.
Оксана КОВАЛЬ
Не роби над любов’ю розправи,
Ти сам того захотів,
Ти сам мене у світ відправив.
Чекала в останню мить
Твого останнього слова:
«Не їдь, кохана, не їдь»!
А ти його не промовив.
Оксана КОВАЛЬ
Чужина… Чужина…
Та невже за оце воювали і вмирали
у таборі
Наші батьки?
То чому ж ми тепер отакий собі дім
збудували,
Полетіли у світ, як у вирій за море птахи.
Надія Серба
Та невже за оце воювали і вмирали
у таборі
Наші батьки?
То чому ж ми тепер отакий собі дім
збудували,
Полетіли у світ, як у вирій за море птахи.
Надія Серба
Як тяжко, Боже мій, мені
Бути рабом на чужині.
Як тяжко повзати, скакати,
Коли ти вроджений літати.
Марія ЧИРСЬКА
Бути рабом на чужині.
Як тяжко повзати, скакати,
Коли ти вроджений літати.
Марія ЧИРСЬКА
Справді беруть за душу такі вірші.
Степан ФІЛІПЧУК
Київ
Київ